- Місце запису: село Жорнище Іллінецький район Вінницька область;
- Дата запису: 04.08.2002 р.;
- Хто записав: Мохнатюк Ігор Олексійович;
- Респондент: Чуприна Віктор Михайлович, 1912 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області.
Чи були Ви очевидцем голоду 1932-1933 років?
Очевидцем то може і був, а от учасником не сказав би.
Яка у Вас була сім’я?
Сім’я у нас була невеличка: дід, мати з батьком і я з молодшим братом (Микола 1914-1969).
У Вас у сім’ї або хто-небудь з близьких померли від голоду?
Ні, Господь милував.
Яким чном Вам вдалось пережити голод?
Нещастя стало моїм щастям.
Розкажіть детальніше.
Було це значить в кінці вересня 1932 року. Я робив тоді сторожом на току. Впіймав я вночі чоловіка, який хотів вкрасти мішок зерна з току. Хотів відвести його до сільради, але він почав проситись переді мною, падати на коліна. Казав, що в нього вдома діти голодні, їсти нічого. Просив зжалитись як не над ним, то хоч над дітьми. Жалко мені стало чоловіка. Подумав, якщо відведу до сільради, засудять, посадять його, хто тоді дітей прогодує, діти ж не винні. Відпустив я його. Чоловікові не пощастило, зловив його голова з патрульом. Побили, випитали в нього де зерно взяв. Потім прийшли, заарештували мене. Думав, що можуть розстріляти. Батько мій, колись дружив з головою той замовив за мене слівце, а це ж до того я був на хорошому щоту в колгоспі. Мені дали 2 роки тюрми. В тюрмі, як не дивно, жити було погано, зате хоч якось кормили. Тоді я ще був хлопцем здоровим і помагав в тюрмі в кузні, там-таки дечого навчився. В тюрмі до мене особо ніхто погано не ставився може того що я був здоровим хлопцем, а може, що спеціаліст в кузні був потрібніший. Так що тюрма стала для мене другим домом. Добро освоїв ковальну майстерність і до війни працював в кузні у нас в селі (с. Жорнище). Коли вийшов з тюрми, в грудні 1934 року), якраз десь під новий рік прийшов. Свят тоді не святкували . Дізнався я про жахи голодомору від своїх рідних. Про те, кого втратили за час голоду з односільчан. В тюрмі таку інформацію боялись розказувати. Через це я й не знав реально масштабу голоду.