1. Місце запису: село Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області;
  2. Дата запису: 2005 р.
  3. Хто записав: Черниш Василь Антонович, місцевий краєзнавець
  4. Респондент: Черниш Параска Петрівна 1921 р. н., народилася в селі Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області.

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області

Голод запам’ятався на все життя, таке не забувається. Були такі хати, де вся сім’я вимерла. Було таке: заходить в хату їздовий, заберуть  померлих, а там хтось ледве клигає , то і його забирали. В материного брата було 8 дітей, жили на хуторі. Прийшли активісти  шукати зерно – Вусь, Тронько, Кокоха ще двоє. Обшукали скрізь, не знайшли нічого, злі, ругаються. А в них була дівчинка німенька, не говорила. Коли мати побачила, що до них іде бригада шукати, то вона посадила цю дівчинку на печі, засипала за пазуху миску квасолі, наказала, щоб тихо сиділа. Але коли вони стали ругатися, дитя налякалося, заплакало, посипалася квасоля. То Тронько скинув її на землю, витрусив з неї всю квасолю, ще й пхнув її ногою. Замели віником всю квасолю, вкинули в торбину і забрали. Брата забрали в ДОПРу, а це дитя вечором померло. В цій сім’ї п’ятеро душ в голод померло.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду