1. Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
  2. Дата запису: 10.07.2008 р.;
  3. Хто записав: Луговська Людмила Сергіївна;
  4. Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 46-48;
  5. Респондент: Чабанюк Раїса Іванівна, 1929 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.

Чи пам ’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 р.р.?

Помню, шо був голодомор, було мені 4 роки, но помню.

Які на вашу думку могли бути причини голоду?

Мабуть, влада все забирала.

Хто ходив забирав вирощене в городі, полі?

Це заставляли ходити забирати своїх людей. По-моєму, це комсомольці, їх тоже заставляли ходити забирати.

Як називали цих людей, що забирали?

Не знаю, не помню, я тоді мала була.

Багато людей померло від голоду?

Братік у мене помер від голоду, мій менший братік, в садіку помер. Простягнув ручку, просив їсти, і так і помер. А людям давали з колхозу трошки, і там хто з колхозу, то своїм дітям давали, та вони їли, а воно, бідне, простягнуло ручку, тоже їсти хотіло, і так він і помер, його заперли в садіку, і пішли по домах. А наші батьки робили біля комбаїна в степу, дуже далеко в степу, на ніч їх додому не привозили, їсти давали там, баланду якусь варили. А та дитина вмерла, я мала, бабка стара, помер Ванюшка. Татові дали знати, та й він прийшов з степу пішки, дуже далеко йшов. Прийшов, вирвав скобу, і я за ним побігла. Забрав його та й плаче: Ванюшка, мій рідненький синочок. Притулив його до себе, став плакати, і папа Ваня звався. Та й поніс його додому. Оце я помню, шо він з голоду помер, і помню, скільки мені там було.

Що споживали в їжу з рослин, вживали листя, кору в їжу?

Мама натовкла щавілю, як вона до кучки його зліпила, такі катлєти з буряну, а я заглядаю, хочу вкрасти в мами один, поки мама відійшла, схопила той блинчик, а він грячий, та й впустила, і сама єлі-єлі удержалась, плита ж гаряча. Мама, помню, ввійшла, почала сильно мене бити: «Ти ж могла спектися сама». А шо ж, як я їсти хочу.

Ви тільки ті блинчики їли?

Ще добували картошку, закопана була, колхоз закопав, забортували і неправильно. Сніг, воздух та й вона пропала там. Добували ту картошку гнилу і тоже з неї варили, жарили млинці чи шо, смердюча така була.

У вас була корова?

Не було, не було. В голодовку нічого не було.

Колхози тоді були, і люди йшли працювати добровільно чи примусово?

Люди йшли працювати примусово, заставляли. Ішли, щоб дали щось поїсти, виставляли тільки трудодні. Заробила сьогодні трудодень, палочку поставили, заробила завтра два, написали два, а на їх нічого не давали.

А одяг забирали?

Напрімер, мою хату в Ганському, ось за трасою, Ширяєвський р-н. У нас забрали все, я була маленька на руках у мами, як розкулачка йшла, вигнали з свої рідної хати, і забрали все. Мама мене на руки взяла і посадила на подушку, ото осталася я й подушка. З хати забрали все.

Коли саме ходили забирали: вдень чи вночі?

Дньом, дньом. Ночью люди ховали де бачили, вони вдень висліджували та й забирали, як забрали, та й більше не приходили. Забрали та й йдуть дальше.

У вашому селі багато померло людей, і коли саме почали помирати люди?

Багато померло в 33-му р. А скільки померло, я не помню. За братіка я добре запомнила, що з татом пішли в садік, а він лежить мертвий і ручку простягнув. Це я ніколи не забуду.

Люди допомагали один одному?

Не, не було звідки допомагати, нічого не було. І каждий довбав ту картошку, скільки хто.

Можна було піти в місто щось виміняти?

Можна було, як ми жили в Ганському, мама ходила міняла, аж сюди в Каратаєво, мама ходила вещи міняла, тут жили багатші люди, то мама ходила міняла, скатерка була в нас, костюм батька. Занесе таку торбу, а принесе під пахвою трошки. Село було здорове.

А випадки людоїдства у вас були?

Нє, не було, не їли людей.

Це хоронили померлих, хрести їм ставили?

На кладбіщі, ставили з якогось патика.

Ви знаєте, де похоронені ці люди?

Нє, там каждий сам собі хоронив. Поминали. Збиралися там всі в Каратаєві на траві і всі провідували своїх мертвих.

В церкві оспівували цих людей?

Да, хто желає – заказує, то батюшка оспівує.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду