1. Місце запису: село Боромля Тростянецького району Сумської області;
  2. Дата запису: 23 липня 2020 року;
  3. Хто записав: Гоцуляк Любов Богданівна, методист Інформаційно-видавничого відділу Національного музею Голодомору-геноциду;
  4. Респондент: Буденний Олександр Федорович, 2 січня 1929 р.н., народився в селі Боромля Тростянецького району Сумської області;
  5. Транскрибація запису: Базько Софія;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Боромля Тростянецького району Сумської області

 (при розшифровці матеріалів, збережено мову респондента)

Курсивом – репліки Коцур Юлії Олексіївни, далі К.Ю.

Представтесь, будь ласка, як Вас звати?

Буденний Олександр Федорович

Якого року народження?

Тища дев’ятсот двадцать дев’ятого

А число і місяць?

Як?

Число і місяць. Якого місяця і числа?

Второго января

А де ви народилися?

Тут

В Боромлі народились?

Да

І все життя прожили тут?

Як?

Все життя прожили тут?

Ви все життя… все життя прожили в Боромлі?

Да

Голодомор також тут пережили?

Но ми його не ощущали. У колектівізацію мій батько вступив у колгосп отдав коня, плуг, рало, борони, і нас не обібрали. Шо в нас було, і все осталось, і ми вижили. Батько десь вкраде кілограм-два зерна, принесе додому, раденце розіслали, з карманів повисипа, щоб ніхто не бачив!(піднімає вказівний палець догори) Жорна, мельниця своя була, жорна – накрутили муки, напекли млинців, і жили. І вижили.

Скільки вас було дітей у сім’ї?

Троє (також показує 3 пальці), три сини. Один умер (махає рукою) в десять год, а один в дев’яносто, старший мене Іван, середній, Іван Федорович, старший – Петро Федорович, з двадцятого року народження.

А як звали маму?

Єлізавєта Андрєєвна

А якого року народження вона була?

З дев’ятсотого тисяча дєв`ятсотого

А тато якого року?

Тато… Щас скажу… Тисяча восємьсот дев’яносто п’ятого!

А як його звали, і по батькові, як його звали, і яка була його фамілія…(Респондент перебиває)

Батька? Федір Кузьмич

А розкажіть, будь ласка, за цю колективізацію. Як у вас в селі це відбувалося?

Як?

Про колективізацію. У селі.

А як? Хто добровольно записувався, а хто не записувався, всіх тих оббирали, зерно  все вибирали, і люди з голоду пропадали. Їсти було нічого. Держава обібрала: хто не вступав у колгосп, обобрала держава до нитки. З печі витягали горшки, і висипали.

А батько пішов добровільно до колгоспу?

Да, добровільно. Як об’явили, він зразу записався

А де батько працював, що саме робив у колгоспі?

Плотником. Столяром, плотником, дома строїв, колхозні приміщення

А мама? Пішла до колгоспу?

Ходила в колгосп на ланку, буряки сапала,

Чим… У вас були дід, баба? Ваші дід, баба були у вас?

Хто?

Дід і баба, дідусь, бабуся…

Були, но я їх мало знаю

Але ви не знаєте, можливо батьки розповідали, їх розкуркулювали? Діда з бабою  розкуркулювали?

Нє.

А в селі багато людей померло?

Ну, багато, дуже багато, а потом в Боромлі було шестнадцать тисяч насєлєнія, було п’ять церков, тоді в бога вірували, і всі церкви були повні людей. А голод розігнав по всьому світу: тікали, спасались от голоду, оцей, в тридцять третьому році.

А ховали? Коли люди помирали, їх ховали?

Да

А як?

 Звозили на кладбище.

В спільну яму?

Та, у яму, без гробів, так.

А люди в селі були дружніми? Допомагали один одному?

Та як сказать… Я не могу цього сказать…

Чи під час голодомору ділилися один з одним? Люди?

Як?

В селі люди під час голодомору ділилися один з одним?

Та ну, хто зна, я не можу цього сказать

А пам’ятаєте вашу вулицю на якій ви жили? Вулицю на якій ви жили, пам’ятаєте? Людей?

Аякже, пам’ятаю. Оце в нас улиця восємьсот метрів. Зветься вона «Скринько», ім’ям героя Совєтського Союза. Ну, оцеє, я на ній остався один, там двоє (вказує рукою), один лежачий, одна ходяча, а то нема нікого, вимерли. Хати пусті стоять, і зараз.

А в роки Голодомору людей виганяли зі своїх хат?

Нє, не виганяли

А ви знаєте…на поле ходили, збирали колоски?

Та, і я ходив іх збирать

А можна було, не забороняли?

Так, ходили, об’їзщики були, які гонили.  Верхи на коні. Та все равно умудрялися, збирали. Потому шо голод заставляв.

А були у вас жорна?

Да. Тоді у каждом дворі були жорна.

А можливо до вас приходили, користувалися тими жорнами інші люди?

Нє, ніхто не приходив, у кожного було своє. Таке, дерево таке, одно внизу, друге зверху, (показує руками, але в основному нижче камери) набивали осколками чавуна, і ото мололи зерно.

А знаєте що таке «Торгсин»? «Торгсин» знаєте? «Торгсин». Чи ходили люди десь у місто, обмінювали речі: одяг, рушники на продукти?

У войну дуже багато було.

А в Голодомор, тридцять другий – тридцять третій?

Ну, я Голодомор мало помню.

Але не пам’ятаєте, чи обмінювали одяг, можливо у вашої мами були золоті сережки чи срібні?

Ну як…цього я не могу сказать.

А у вашій родині хтось помер від Голодомору?

Нє, ніхто не помер. Середній мій брат у тридцять четвертому вмер, пережив голод, із сусіднім хлопцем пас телят, і наїлися моркви, дезинтерія напала – один сьодні вмер, а наш завтра.

А чи були у селі ясла, патронати?

Були, були, і я при… мене водили туди

Тато во… Батько водив?

Коли батько, коли мати

А що ви там робили? Як там було?

Ну як. Ми малими були, гралися

Їсти там готували?

Да, годували

А пам’ятаєте, можливо, що давали їсти?

Ну хто на, можна сказать, не помню. Ну не голодні були.

А як ще спасалися в роки Голодомору? Що їли? Можливо якісь листочки, чи якихось плазунів, черепах?

Ну, лічно ми не … У нас була корова, а корова, знаєте, половина стола, і корову в нас не взяли, потому что батько добровольно вступив у колгосп, і корова була всьо врем’я. Німці були, і при німцях корова була.

А земля була у батьків? Земля, поле було у батьків, батька?

Город, це примєрно у нас шийсят соток було. Коло дому, тут.

І не забрали це також, ні?

Ні, не забирали. Садили картошку всяку, овочі, і з нього і жили почти.

А як ви гадаєте, а Голодомор, він був природнім, чи штучним явищем?

Ні, його сотворили верхи. Україну на чорну доску занесли, і вибирали. І отправляли в Росію.

А тих, кого отправляли, потім поверталися додому?

Як сказать, поверталися конэшно, як пройшов голод, а більшість не поверталися

А невідомо, як доля склалась тих людей, які поїхали?

Хто на, не можу цього сказати.

 … були ці люди?

Як, активісти які то.

Це були місцеві, боромляни?

Місцеві, місцеві

А можливо ви знаєте когось імена з них?

Нє, не знаю

Тільки місцеві, чи можливо хтось приїзжав ще звідкись?

Ні, усі місцеві. Село було велике у нас, було три сєльських совєта

А на село давався, на колгосп, давалися плани хлібозаготівлі, да, було таке?

Да

Колгосп їх виконував, ці плани?

Аякже, виконував. Тоді ж робили за трудодні, і на трудодні давали грами – двєсті грам на трудодень, сильно мало платили. Платить стали вже у шестидесятих годах, стали платить харашо. І гроши платили, і хліб.

А у селі були випадки людоїдства?

Ну, скажу були, но я не помню

Можливо батьки вам позповідали, чи хтось пізніше про це говорив?

Та ну, хто його зна, цього я не скажу

А можливо їли коней, коли там коняка сдохла?

Коней – їли.

А потім, ті хто їли, вони виживали після того?

Виживали.

Можливо пам’ятаєте якийсь конкретний приклад?

Як?

Можливо пам’ятаєте якусь історію про тих коней? Можливо щось запам’яталося, чи хтось розповідав, чи ви пам’ятаєте?

Цього не пам’ятаю.

К.Ю. За чорну дошку спитай.

Так він казав уже.

К.Ю. Так сказав тікі шо Україну занесли, а не… А шо значить, шо значить заносили на чорну дошку? Як це?

Чорна дошка, село, ви сказали Україну занесли на чорну дошку, а конкретно село Боромля була на чорній дошці? Або, можливо, люди з села?

Ну як, не можу цього сказать, я ще ж малий був тоді, воно не доходило мені, мені чотири годи було як був Голодомор.

К.Ю. Так а шо таке «чорна дошка», як це? Ви знаєте що таке чорна дошка? Можете пояснити?

Хто зна, я не знаю

А червона мітла, чули таке?

Нє, не чув

К.Ю. А питали чи Голодомор був природнім?

Да, він сказав

К.Ю. А питали, чи когось з рідних розкулачували?

Да, питали шось таке мені прийшло від того шо він говорив, і … подождіть, щось таке, шось таке було цікаве…

К.Ю. А на вашій вулиці чи були випадки, щоб когось розкуркулювали, і ви бачили це, як це відбувалося, такого шось не чули, не бачили, не розповідали батьки?

Не знаю.

А скажіть, ви розповідали своїм онукам, дітям про те, що був такий Голодомор, і забирали продукти?

Ну як… Він же був штучний, спеціально викачували хліб, і отправляли у Росію, в города, а селян оставляли ні з чим

Голодомор це наша історія? Пройшло вже як 85 років. Ми повинні нині про це говорити?

К.Ю. Чи треба про Голодомор розказувати?

Як?

К.Ю. Чи треба розказувати про Голодомор?

Ну я… Воно ж мені тоді ще не доходило.

А зараз дійшло?

Зараз ми живем добре, хліб є, і до хліба є, дають пенсію, город обробляєм, картошка своя, овощі свої

А тоді?

Та, а тоді ж оббірали, все забирали, все. Все на світі забірали, нічого їстівного не оставляли, і люди гибли.

А були заможні люди, яких не розкулачували? Можливо на вулиці такі були, або батьки про таких розповідали?

Хто зна, не могу сказать.

К.Ю. А скажіть, а там, серед, чи не знаєте ви людей, ну вже після Голодомору, там, перед війною…ой. Може знаєте людей

Можливо ви ще пам’ятаєте ще щось з того часу, що хотіли би нам розказати?

К.Ю. Може ви шось пам’ятаєте, а ми вас просто не запитали. Що найбільше вас тоді вразило, що вас найбільше у вашій пам’яті лишилося з того часу?

Мені тоді ще не доходило.

К.Ю. А скажіть, коли ви приблизно почали, ну, думати про це, як люди говорили, почали говорити про це, про Голодомор, коли приблизно, в який час?

Нє, тоді на счьот цього строго, не дуже то розбалакували. Як лишнє шось сказав – зразу на Соловки.

А влада лякала людей?

Хто на, не знаю.

Добре, дякуємо вам!

Пожалуйста!

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду