- Місце запису: місто Дружба Ямпільського району Сумської області;
- Дата запису: 28 липня 2005 року;
- Хто записав: Шилко Світлана Федорівна;
- Респондент: Боярінова Ганна Федотівна, 1910 р.н., народилася у селі Степне Ямпільського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Степне Ямпільського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?
Неурожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Забирали, хто був багатий, мали більше зерна, худоби.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Такого не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Багатих виселяли з села.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати у людей хліб?
Ні
Як люди боронилися?
Закривали хати.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
3 чоловіка [третє слово нерозбірливе].
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували в землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Да.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Чула, за зірвані колоски судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їзджчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспі і як?
Да.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У лісі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Удень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато.
Коли почали люди помирати з голоду?
Літо 1932 р.
Що було з маленькими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Забирав їх колгосп.
Хто не голодував і чому?
Хто міг забрати запас, заховав.
Хто зумів вижити?
У кого був запас зерна.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не ділилися.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали, чим могли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Суницю.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З липи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ні.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можно виміняти.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато.
Чи відомі вам випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Сусіди.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронених від голоду людей?
Не відомі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і чи часів радянської влади?
Ні.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви немає.
Чи встановлені в селі хресні, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, розповідала..
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Неурожай, влада.