- Місце запису: село Будки Смілянського району Черкаської області;
- Дата запису: 14.08.2018 року;
- Хто записав: Артеменко Лариса Олегівна, Вигодованець Ольга Василівна;
- Респондент: Борщ Ольга Василівна, 13.04.1929 р.н., народилася в селі Будки Смілянського району Черкаської області;
- Розшифровка аудіозапису: Вигодованець Ольга Василівна;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Будки Смілянського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Представтеся, будь ласка. Як Вас звати?
Борщ Ольга Василівна.
Коли народилися?
25 (року) 6 ноября. Це мені вже 92 рік. Так шо я Голодомор знаю, це без брехні.
Де народилися?
У Будках, тільки туди далі. А це вже я вистроїла хату при чоловікові. Вийшла заміж і вистроїли хату. Було-було Голодомор.
А як звали Вашого батька?
Гончаренко Василь Дементійович.
А маму?
Гончаренко Ольга Йосипівна.
А були у Вас брати, сестри?
Були, вони виїхали в Америку.
А скільки братів, сестер?
Три брати були. Не знаю їх, бо і фотографії нема. Сім’я перейшла в другу хату, то вже не знаю де фотографія. Брати були дуже грамотні і вони виїхали в Америку.
А де працювали Ваші батьки перед 32-33-ім?
Батько мій працював в лісничестві, в лісничестві… Ну як тобі сказать… Чи пекарем, чи як… бо він оце людям роздавав хліб. Печуть хліб, він його ламав. Я ще була дитина, в школу не ходила. Він було покладе оце в торбинку осельодок, хліба кусочок і в лісничество гонила я пасти. То якісь були підслідили мене, перекинули мене, хліб і те забрали. А корова була і все не трогали. І я гонила пасти і вони мене вже не чіпали.
Це під час голоду вони так зробили?
Да-да, після голоду, в голодовку. Но ми не голодували, бо в нас була корова гарна, доїлася і ми жили харашо.
А мама де працювала?
Мати була дома.
А ніколи до вас не приходили, нічого не забирали?
Нє-нє. Ніхто не крав ніколи, не забирав. Но раньше було в голодовку… Ви знаєте була жінка і вивалили стіну, забрали телицю. Та крадіжка була в цю голодовку. Заводили прямо в кладовку все – і корову, і порося. Кладовка така була у хаті пристроювалась. І там ми заводили. То я вже забула чи це во время голодовки, чи во время войни. Крали-крали…
А батько в партії був? Комуніст?
Нє-нє, в партії він ніякі не вступав, бо йому наче ніхто не предлагав. Та тоді в голодовку хто там, яка партія була. Тоді, дитино, не було нічого.
А колгосп був у селі?
В голодовку? Не пам’ятаю. Обично при совєцкій вже власті був. Я робила, а було вже мені скільки год, не помню. То я було сама, жали ми з сестрою жито, пшеницю, молотили. То була в мене накидка така – прорізаний карман, то ми було намнем-намнем і то було принесу зерна чимало. Таке було жорно, намелем, то вже так і жили.
Ви кажете, що інші голодували. Розкажіть про сусідів.
Ну я ж кажу, що вона сиділа на лаві, ноги попухли. І вона вмерла. А за остальних я не знаю.
А прізвище Ви не знаєте?
Нє.
А ім‘я?
Я не знаю. Її кажеця Палажка було звати. Їй-богу не помню даже. Це ж давно було.
А батьки може розповідали щось там?
… Я ще ж в школу не ходила, коли був цей Голодомор. В лісничестві, я кажу, батько робив чи продавцем там, чи ким, то давав мені сельодок і хлібину. Якісь там хлопці перекинули мене і забрали, то я вже більш туди пасти не гонила.
А на вулиці не бачили, щоб якісь чужі люди приходили і просили там їсти?
Нє-нє, не помню.
А не помирав ніхто на дорозі?
Нє-нє, не бачила. Не було такого.
А церква була в Будках?
Нє, в Будках не було, а в Костянтинівці була. Це вона і сійчас там є. То було ми туди ходили, а тепер баба вже нікуди не ходе, бо вже 90 год з гаком.
А куркулі в селі були?
В голодовку?
Або перед голодовкою.
Були. То ж їх забирали при совєтах. Як оце началася формувать власть, то забирали. Куркулів позабирали, в їх була велика сім’я… То є ще живі дівчата, в їх була велика сім’я. І в них позабирали геть хліб, зерно позабирали і вони голодували. А в їх була велика сім’я. А все зерно забрали… Бо я знаю, мати сховала горщок з зерном.
А чули щось таке «закон про п‘ять колосків»?
Був, дитино. Був. Брали за п’ять колосків, саджали людей в тюрму. Було-було.
А про торгзін чули щось?
А що воно таке?
А про чорну дошку чули?
Ну це при німцях вже було, це при німцях як ішла война. Це була дошка і оце стоїть німець переводчик. І оце на дошці такі кругленькі значки вроді і вони накидані на дошку. Було все таке.