- Місце запису: село Попельнасте Олександрійський район Кіровоградська область;
- Дата запису: 27.07.2009 р.;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Білик Марія Сергіївна, 15.05.1921 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області.
Я, Білик Марія Сергіївна, народилася 15 травня 1921 року. Батька свого Білика Сергія Антоновича не пам’ятаю зовсім, бо він помер в той же рік, що я народилася в 1921 році, тому в житті мені не судилося зазнати батькової ласки.
На худеньких материних плечах залишилося 5 маленьких дітей, окрім мене в сім’ї було ще чотири брати. Жити не було за що, мама щоденно ходила на роботу, працювала різноробочою в створеному колгоспі. Мене більшість доглядали брати, які ще ходили в школу, щоб здобути якусь освіту.
Старший брат Іван був 1910 року народження, Олексій з 1914 року, Федір з 1916 року, був ще один брат Овечка 1918 року народження, але він помер маленьким, бо хворів на серце. Мій брат Білик Іван Сергійович освіту мав лише три класи, потім допомагав мамі і доглядав мене, аж доки не призвали в Армію. Спочатку був сержантом, потім політруком.
Коли розпочався голодомор в 1932 році, мама не могла нас всіх прогодувати, тому в віці 11 років мене забрав до себе брат Іван, харчувалися ми його пайком, який йому видавали на службі. Брат дуже відповідально ставився до мого виховання, я щоденно ходила до школи. Дякуючи брату, я вижила в голодомор.
Весною 1933 року приїхали додому і побачила жахливу картину. Брати мої були пухлі від голоду, і дуже виснажена мама. Мама напекла оладків з лободи, а вони такі гіркі були, ніколи в житті не забуду їх смак, і нікому не бажаю скуштувати їх. Брат мій Іван Сергійович загинув героїчно на війні.