- Місце запису: село Постольне Сумського району Сумської області;
- Дата запису: 26 липня 2005 року;
- Хто записав: Шкарута В.М.;
- Респондент: Білоконь Олександра Федорівна, 1926 р.н. народилася у селі Постольне Сумського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Постольне Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Аякже, мені тоді 7 год було.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Голод начався з нового году, а врожай той год був, а чого так получилось, не знаю. Влада збирала врожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Одбирав хто не хотів робить, той і забирав, що в колхози йшли, вислужувались перед владою. Пшоно було в самоварі, і те забрали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Може і поощрялось, не знаю.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якійсь документи на відбирання продуктів?
Нічого у них не було, приходили і забирали все на світі.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Аякже, висилали, з хатів виганяли.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не було, ми не бачили.
Як люди боронилися?
Лаялись, плакали, хто як міг.
Чи можна було приховати якісь частини зерна, продуктів, овочів?
Можна хіба закопать, а так видирали все, я ж кажу, жменя пшона і ту забрали з самовара.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Ходили і по горищах, заглядали скрізь, і під піччю, а люди називали їх батраками.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
У троє і п’ятеро, їздили кіньми, грузили і забирали все.
Де можна було заховати продукти харчування?
Можна і закопать, та ми ж і не ожидали, що будуть так забирать, шукать.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Та трохи давали і в колгоспах, їсти варили.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все, що було лучше. Все тягли.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Аякже, чула. Це так, наприклад: пішла я в поле і вирвала п’ять колосків, так за це і судили. Страшне що було.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Заставляли збирать, тільки ж усе віддавали в колгосп, а збирать ходили, що хоч щось з’їсти.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ці люди, що робили в колгоспі, обозчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хто хотів, а хто не хотів, заставляли.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Хто не хотів, висиляли з хат, а то і засилали в Сибір, а хати забирали.
Де приховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Може хто і ховав, в ми ні. Ми зразу пішли до колхозу і коняку і корову оддали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Дньом ходили, їздили конем душ по п’ять з хати в хату, забирали все із хатів, сараїв.
Скільки разів приходили до хати?
Раз приходили і забирали все підчисту.
Коли почали люди помирати з голоду?
З зіми, пухлі були дуже, їсти нічого було.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Забирали кудись, був якийсь дом, там їм і їсти давали.
Хто не голодував в селі і чому?
Всі голодували, може начальники якісь і не голодували, а так всі голодували.
Хто зумів вижити?
В кого коровка, хоч і поганенька, була, хоч і скотину годувать нічим було, а тоді вже як вродиться врожай, то легше стало, дождалися весни, а там і літо.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктам?
Було, було, помогали, ми молоко сусідам давали, то картошки, хоч мерзлої, поділялись всім.
Які засоби вживали до виживання?
Які там засоби, їли що під руку попадалось.
Чи мали якісь допомогу від родичів, які менше голодували?
Аякже, помогали одне одному.
Що вживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли свирілу, грицики, все, що можна було.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору і їжу?
Ми такого не їли, бо тут і дерев як таких якось мало, ми все бур’яни їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Хто знає. Казали, що люди граків їли, ну ми ні.
Чи можна було щось купити в місті, чи вимінювали і їжу?
Мінять міняли, а купувать грошей не було.
Чи був голод у містах?
У городі мов не так, у селі люди дуже голодували.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсин» [прим. «торгзін»]?
Не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато мерло, більше мужчини якось мерли.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Такого у нас не чуть було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Та родичі дома ховали, по садках.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто не платив, самі ховали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Та їх же по домах ховали.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зимні свята?
Аякже, поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер, і за часів радянської влади.
Згадують і поминають, а раніше ні, бо й в церкву не можна було піти.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У Лікарському є.
Чи встановили і селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрести трудно було ставить, рубали на дрова.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала, а молодь хто знає, а хто ні.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винні ті, хто допустив оте розкрадання, хто був при владі.