- Місце запису: селище Олександрівка Олександрівський район Кіровоградська область;
- Дата запису: 20 серпня 2003 року;
- Хто записав: Яценко Максим Володимирович, 4 курс, 3-я група;
- Респондент: Безкровний Федот Степанович, 8 травня 1923 р.н., народився в селищі Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селищі Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви голодомор 1932-33 рр.?
Пам’ятаю і голод 33, і голод 46, і про голод 21 від батьків знаю.
А які, на Вашу думку, причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Та не було ніякого неврожаю. Це советська власть спеціально робила, щоб нас повбивати.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Ходили спеціальні вповноважені «продотрядовці», їх називали. Кегебісти ходили тоже.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Були. Тим хто доносив оставляли трохи їжі, обшукували менше.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Які документи. Ти тіки рота откриєшь теде зразу в тюрму.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Щоб залякать останніх людей робили що завгодно. Та і били, і в холодну закривали.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали зброю конечно.
Як люди боронились?
Майже не боронилися, бо боялися та і сил не було.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Важко було щось сховати, але весь час шось ховали.
Хто і як шукав заховані харчі?
Откуда я знаю хто це був. Шукали кругом, як тільки вміли. В хаті було найти легше, через це ховали десь на городі або у дворі.
Скільки їх приходило до хати?
Приходило по декілька чоловік. Весь час по різному – по двоє, по троє.
Де можна було заховати продукти харчування?
Так щоб точно заховати, то не можна було ніде – кругом находили. Постоянно щось видумували нове. В основному ховали на городі та в пучах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Я не думаю, бо у них у самих все забирали. Але я точно не знаю, бо в колгосп не вступив.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Все, що можна було забрати – забирали. Даже одягу.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Він забороняв забирати колгоспне зерно в полі. Якщо когось ловили, то сильно наказували.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Конечно нє. Я ж кажу, що за це судили.
Хто охороняв поля і комори?
Самі колгоспники охороняли. Поля охороняли «польові сторожа».
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Почті нікто не хотів сам іти. Були конечно такі, хто вірив, що їм там буде легше, но після того, як у перших колгоспників забирали все майно, то бажаючих стало менше.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Заставляли, угрожали. Сам нікто не хотів йти.
Де переховували худобу?
Дехто вигоняв свою худобу в поле. Далеко, щоб не видно було. А розумніші люди продавали, щоб потом можна було щось купить.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Частіше ходили в вечері, але і дном заходили, і з ранку.
Скільки разів приходили до хати?
Ходили поки все не забрали.
Коли почали люди помирати від голоду?
Як не стало, що їсті, так і почали помирати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Якось я не ображав не це вніманіє. Навєрно, що вони не були потрібні державі.
Хто не голодував в селі і чому?
Власті не голодували. Ті хто робив десь на комбінатах могли достати щось поїсти і якось перебивалися.
Хто зумів вижити?
Донощики могли вижити, приближені до власті. А у простих людей – тим кому повезло.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Родичи старалися помогати один одному, але не було чим помогати.
Які засоби вживали до виживання?
Хто що робив. Крали у людей продукти і речі, які можна було помінять. Їли все, що можна було їсти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Я ж кажу, що була допомога, якщо було чим допомогать.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли все, що можна: сушили цвіт акації, терли і ліпили з цього оладки, рвали корені рогозу, конський щавель.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Я ж уже казав.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Тварин уже не було почті. Ходили на рибалку.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Да, у кого було на що міняти той буде мінять. Їздили даже в Росію і Білорусію.
Чи був голод в місті?
Голод був кругом.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Я не можу сказати точно, но вмирали дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства?
Я чув про людоїдство, але у нас здається такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
У нас є кладбіще де всіх і хоронили.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Похоронні бригади займалися похоронами. Їм хто платив, а кто ні.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Всіх хоронили в одному місці, спеціальних захоронень я не знаю.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так, поминають.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Я туди не ходжу, але ніби поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є, але до якого патріархату вона відноситься я не знаю.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
У нас не має таких пам’ятників.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Зараз знає, і тоді знала, але всі боялись говорити. Я розповідаю і внукам і правнукам.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Совєтську власть.