- Дата запису: 3 вересня 2021 року;
- Місце запису: село Кальна, Хмельницького району, Хмельницької області;
- Записувала: Вигодованець Ольга;
- Респондент: Бабасюк Олена Сидорівна, 19 вересня 1922 року, народилася в селі Кальна, Деражнянського району, Хмельницької області;
- Розшифровка запису: Сура Альона Юріївна;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у селі селі Кальна, Деражнянського (нині Хмельницького) району, Хмельницької області.
(при розшифровці матеріалів, збережено мову респондента)
Скажіть як вас звати?
Бабусюк Лєна Сидоровна.
А де ви народилися?
В Кальні.
А брати, сестри у вас були?
А? Було три брати і дві дівки.
Нє, одна. Це ти з собою пощитала. (говорить жінка на фоні, – ред)
А скажіть, як їх звали?
Самий старший – Афон. Другий – Юхтим. Третій – Єгор. Четверта – Праска. П’ята – я.
А самий старший – це якого року він родився?
13-го. А тих позабувала.
Розкажіть, чим ваші батьки займалися? Яке господарство мали?
Яке вони мали… Голодні ходили! Шукали шось з’їсти. Барабольки гнилої. Тяжко прожили. Дуже тяжко. Ше хто луче жив, крепший – то ше… Ше трошки луче. А котрий, такего, бідний, сім’я – пропадали! Ну не вмирали! Піде назбираєм гнилої бараболі. Принесем. Мама почистить. Менший накрише. Так і жили. Е! Нема шо розказувати… Цю біду.
Ваша сім’я була з бідних.
З бідних. Дуже. Всє, 5 літей, батько помер. Мама сама бідила. Робота і голодні. О.
А чого батько помер?
З голоду. (говорить жінка на фоні, – ред)
Хто знає? Не знає. Помер, ті.
Це він в якому році помер?
Ну це в 33-м році. Ви знаєте, то такий рік. Вопшем, не знаю, коли помер. Помер… В голодовці.
В Голодомор помер, да? Коли був… Голодовка, коли була.
Да, да, да.
А розкажіть, як ваші батьки жили до Голодомору? Чи мали землю, чи корова була…
Да. Ми хазіювали, поки не було цієї голодови. Ця голодовка на нас впала. Не знаю навіть, де хто ділися. Давали, їли, переживали, шоб діти не повмирали. А тоді якісь уже підросли… Та вже так. То глід збираємо, то гнилу бараболюю, то… Шо там їсти.
Розкажіть, а де ваше хазяйство ділося? Де ділася корова…
Продали. Продали.
А зерно, хліб де дівся?
На тоді який хліб був? Тепер це вже дають. Не то, шоб перше давали. Не дадуть і… на жорнах мелем ті печем в печі.
В колгоспі працювали ваші батьки?
Канєшно. Тай всі там…
А вони самі вступили до колгоспу…
Га?
Їх заставили в колгосп піти чи вони добровільно?
Нє. Робили збори. На зборах записували в колгосп… Це землі забрали в колгосп, коні, вот ета… Все перше коні…. Коні забирали в колгосп. Землю в колгосп. І самі в колгосп. Так жили, так робили.
Батько не хотів в колгосп?
Га?
Батько не хотів іти до колгоспу?
Та він не дожив (жінка говорить на фоні, – ред)
Як не хотів? Мусів!
Він не дожив до того колгоспу (жінка говорить на фоні, – ред)
Всі в колгосп – та й він в колгосп!
А шо у вас забрали? У вас був кінь?
Га?
Кінь у вас був? Забрали коня до колгоспу?
Було двоє коней. Двоє коней… Пішов батько в колгосп, і коні в колгосп, і земля в колгосп. Ой Бооже…
А свині, кури… Таке було у вас?
Кури були. Ну хто їх чим годувати – той в селі тримав. Та під… Видю оце вже, підросло, заховав ті. Сім’ю годували.
А землі у вас багато було?
Га?
Землі багато було? Землі! Земля у батька була?
Була земля.
Багато?
Я… 5 десятин чи… Забула.
Батько сам обробляв цю землю?
Ну коні! Сам.
Чи з братом старшим?
Дома кіньми і в колгосп дав. То робив кіньми там в колгоспі. Шо казали там – то й робив.
Активісти по хатах ходили?
Ходили! Раскулачивали. А! Те. Було біди багато. Якось Бог дав. Багацько помирали. Ну трошки залишилось.
А шо мати вам їсти варила в голодовку?
Шо їсти варила? Геть на росах барачанка. Бурачанка… Бо якшо гаряча… отаке їли було. Фармуга. Трошки муки розжилися – фармугу. За чотири був один там, кине трошки муки. Отаке ми їли.
А листя їли?
Га?
Листя.
З липи пикли млінчики. А шо ми їли? Чим бачили – тим рятувались. Ой.
Може ловили шось?
А?
Ловили може якихось звірків, їжаків… Такого не їли? Птахів. Може ловили шось? Птахів їли. Чи таке не їли? Равликів…
Шо ми ловили, їли.. Жаб. Їли ми всьо! Набідилися. Чорне за темним. П’ятна. Шо ці батьки вогодували. Не знаю. Тож 4 дітей. Мама й тато. Це ж сім’я велика. Їсти тре. Мама робили, шо аж руки попухли. Тато роби. А! Біда. Ціла біда була.
А хто батька ховав, коли він помер з голоду?
Сусіди. Мама. Накричала, шо ти зробив? Діти лишив? Я буду шо робити? 4 дітей. А!
А інших людей теж… Хто інших людей ховав? Може підвода їздила селом? Хто ховав людей?
Людей?
Да.
Ну. Сусіди. Як могли так ховали. Не так, як тепер вдівають, роздівають… В чому є – викопали яму, закопали.
А так шоб в одній ямі багато людей ховали?
А?
В одну яму могли багато людей ховати?
Ні. Цего не було. Може де й було. Я не помню. Бо ше мала була.
А ви до старшого брата ходили в голодовку?
Ходили. Там баба була. Мамина мама. То там де шо розживеться – в торбинку ті й йому та й мені. За осикою і в кальню – бігом. Мені скине ту торбинку і назад. Бо він трошки луче жили. Був брат її там, десь там в армії робив. Трошки доставляв.
А в колгоспі може шось мамі їсти давали в голодовку?
Як началася голодовка – то не давали. А тоді вже робочим якогось там кандьору зварат, то вже давали тим, хто робить. А тим нє. Такі самі заправлялись. Їли, шо бачили. Ті жаби, ті… Аа! Черепахи ловили. Підуть в став наловлять хлопчики. Було всього біди!