1. Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
  2. Дата запису: 11.07.2008 р.:
  3. Хто записав: Пелеховська Катерина Володимирівна:
  4. Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 9-11;
  5. Респондент: Артюх Валентина Григорівна, 1926 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.

Чи пам ’ятаєте ви, що був голод у 1932-1933рр. ?

Знаю, шо не було шо їсти. Я ше мала була, 6 год мені було. Знаю, шо пішов там батько в Троїцьке на базар, а в Андрієво-Іванівку мама. Батько привіз макухи кусок, а мама бурака. І сильні були морози, та батько поморозив вуха, а їсти не було чого.

Чи був в той рік врожай?

Не знаю, дочко.

Чи пам ‘ятаєте ви, щоб ходили бригади і забирали зерно?

Знаю, що ходили шпичками шукали, з стенів здирали коври шерстяні. Знаю, що батьків

брат приніс коври, такі красиві були, квітками, розами. Та мама вчепила, в нас старий був. А

вони зі стєнки зняли та забрали.

Тобто забирали не лише їжу, а й речі?

Да, все брали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна?

Де там його було приховать? Я знаю, сусід, у нас же раньше таких не було заборів – канава, і канава прикрита таким хворостом і катати такі. А батько йшов, а це було осінню, та наш город донизу. Ішов, а собаки розгорнули, сусід клумак муки заховав у нашій кагаті. А він прийшов до мами та каже: «Йди, там у кагаті є мішок». А як же ж забрати, як той же наблюдає? Та взяли корзину та нарубали вроде дров, а в ту корзину вкинули мішок та накидали зверху дров та принесли, та в таку за пічурку сховали та потрошки варили. Оце я знаю, бо наказували:« Мовчіть, будуть питати – не кажіть!».

Чи знаєте ви, хто входив в бригади?

Знаю, шо і батько мій був у цій бригаді. Ну брали сільських тоже. І шпигали, і шпигали.

Чи були доноси сусіда на сусіда про приховання зерна?

Не знаю. Та не було ні в кого зерна, де там було зерно.

Чи були ці бригади озброєні?

Не знаю. В батька не було зброї. Но знаю, шо він участвовав. Заставляли, брали сільських.

В кожну хату ходили.

Ваш батько був в бригаді, але до вас все одно приходили?

Ну аякже. Батьків рідний брат приніс своє, шоб заховали, бо батько це в бригаді, то не

будуть ходити. А вони прийшли зі стенкі зняли всьо то. Мама вчепила, вроде то наші коври, а вони взяли забрали, геть усьо забрали.

А як звали вашого батька?

Григорій Тимофійович Артюх.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Я не знаю.

Чи добровільно люди йшли до колгоспу?

Не знаю. Що я знаю, шо люди були голодні, пухші. Ходили, як зайде в хату, не можна вигнать, дай шо хоч їсти, бо їсти хоче.

Чи чули ви про закон «п ‘ять колосків»?

Що судили? Було.

А поля охоронялися тоді?

Не знаю. Наверно, охоронялися, бо спіймали та дали по три года. Та це вже й не при Голодоморі, а ше й тепер було, ше до войни, чи після. Виноград рвали баби, та по три гронки винограду до дому взяли. Ой, та потрусили, ой трусили. Було при голодоморі, і при цьому було.

Чи забирали у вас худобу?

Була корова, но не забрали в нас. А кормити не було чим.

А були такі люди, що не голодували в селі?

Не знаю, наверно не було, бо всі голодні ходили.

Чи допомагали люди один одному в виживанні? Чи ділилися продуктами?

Яке там ділились, як не було ні в кого нічого.

І родичі не допомагали?

А як у родичей не було? Ні в кого нічого не було. Весною пішли на лободу.

Чим ви харчувались, які засоби вживали до виживання?

Якби це мама моя жива була, вона б тобі розказала. Шо я помню, шо макуху і буряк

приносили.

А чи споживали ви в їжу якесь листя, траву, кору дерев?

Ну лободу варили, щавель варили. Варили якісь бураки. Ай, здохлячі коні брали, стерво.

Здихала скотина, не було чим кормити, брали рубали і їли люди, отак і кормились.

Помирали люди від голоду?

Умирали. Знаю, шо кажуть, з голоду той помер, того на дорозі найшли з голоду.

Чи чули ви про випадки людоїдства?

Було в нас у селі. Ше й продавали та спійнялися, хлопчика якогось зарізали, Волощук Костя він звався. Спійняли хлопчика, десь він ійшов, та й зарізали і продавали на базарі холодець, та й найшли пальці. Та тоді шукали в його та найшли одежу, а вони не спалили. Десь у грубі найшли одежу, та там били. Знаю, шо таке було.

Хто хоронив померлих?

Не знаю, не скажу.

А поминають померлих від голоду на Проводи?

Тепер згадують, а раньше ні.

Чи була у вас в селі церква?

Була, та її розвалили та построили школу.

Як ви вважаєте, чи знає сучасна молодь про Голодомор?

Ну, знає, і кіно показують.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду