- Місце запису: село Шоломки Овруцький район Житомирська область;
- Дата запису: 06.03.2013 р.;
- Хто записав: Гордов Микола;
- Респондент: Андрухович Олександра Іванівна, 1921 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Шоломки Овруцького району Житомирської області.
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 рр?
Да, помню про 30-е года и 40-е, голодали крепко мы.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, чи забирала урожай влада?
Откуда знаю, мабуть власть забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Якісь люди приходили, забирали жито (зерно).
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я не доносила, таких донощиков не любили, мабуть в нас і не було в селі, наверно були ж десь, але не в нас.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирав, мали якість документи на забирання продуктів?
Якієсь документи може вони й носили, но нам не показували, бо читать не вміли і не питали.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висікання, арешти?
Бить то не били, але багато висилали цілими сім’ями десь в Сибір.
Чи мали зброю ті, хто ходив відбирати хліб у людей?
Мали канєшно.
Як люди боролися?
Закривалися у хаті, бачили що йдуть, то ховалися і все з собою ховали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Да ж можна, викопували ями в землі і туди ховали, та воно почті всєгда знайде і мало шо оставалось.
Хто і як шукали заховані продукти? Як їх звали?
Отако приходили з палицею, на конєц дрота прив’язують до неї та й штиркають тою палкою у землю, так і знаходили.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило багато, часом по двох і по трьох прийде, на воза все позложують, оставлять голих та босих, повен воз наскидають шмаття і зерна.
Де можна було заховати продукти харчування?
Скрізь – хліві, покритті, колодязі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Часом давали, да і то якусь похльобку, а їсти хотілось і мусили іти.
Забирали лише продукти харчування, чи й інші речі: одяг, рушники, худобу тощо?
Підчисту все вигрібали, що бачить то і бере, не вспівали ховати от ненажерливих очей.
Що таке закон про п’ять колосків? Чи чули Ви про нього?
Канешно знаю, часом і нас батько посилав на поле по зерно, поки ніхто не бачить, а не посадять, котрий не втече.
Чи дозволяли збирати колоски, залишки городини?
Не розрішали, бо зловлять і лихо буде.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторож, а хто ж, ходили з рушницею.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли, але заставляли силою. Не дають їсти, то мусиш йти, бо мусиш якось жити, та і дітей кормить.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Аж заставляли, забирали худобу, воза, плуга, то й мусили іти, бо без корови не проживеш, а дітей багацько, так і йшли.
Де переховували худобу щоб її не забрали в колгосп?
В лєс ховали, але ж вони довго стоять не будуть, забирали всеодно, доїть його треба, воно ж привикло до дому, а не видоїли, то пропаде і пользи не буде.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли хочуть, тоді і приходили. І вранці коли їсти сідали, а вечором коли з поля приходили, Бог його знає коли воно може прийти.
Скільки разів приходили до хати?
Кожен день поки все не виносить, ну разів три-чотири приходили. Сиділа на печі і бачила як батька і матір трусили.
Коли люди почали помирати з голоду?
Отоді й почали. Усе винесли, зима прийде, то починають пухнуть, вмирати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Хто їми мав опікуватись. Їх ніхто не глядів, багато ходило по селах.
Хто не голодував у селі і чому?
Куркуль, хто був при власті, той і не голодував.
Хто зумів вижити?
Хто забирав у людей, той і виживав
Чи допомагали люди одне одному у виживанні, чи ділились продуктами?
Помагали, в кого шо було, то давали їсти, хто шо міг.
Які засоби вживали до виживання?
Ну які, хто я міг, так і виживав.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Канешно, в мене напрімєр була в Ковелі тьотка – батькова сестра, то в них сім’я була невелика, да і голоду не було, то часом і щось перепаде од них, чи батько, чи мати поїде і щось привезе.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Траву їли, ягід в лісі було багацько, і літом легше було, то ягода, то кисличка, то гороб’ячі, так і перебивались.
З яких дерев, рослин вживали насіння, кору?
З липи, кору не знала, що їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Дика качка, бобров ловили і їли, шо не здохне, те їли.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Не було за шо куплять, зразу міняли горшки і на гниле, міняли все шо брали.
Чи був голод у містах?
Мабуть був, я не знаю, бо в селі була, чула шо люди розказували, в городі їли продукти з села, а як в селі немає, то й там немає.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
В кожній хаті мерли, багато було.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Нє, в нас такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На могілках, спеціальні люди люди їздили на возах, все збирали та вивозили.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Мабуть нє, може шо їсти давали.
Чи відомі у вашому селі місця поховання від голоду?
Немає такого.
Чи поминають їх на “Проводи”,”Гробки”, “Зелені свята”?
Канєшно поминають, як осталися якісь родичі, то й дають за них службу.
Чи згадують і поминають померлих від голоду у церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз згадують, при совєтах церква була закрита, то хто їх згадував.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
В нас такого нічого немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
А вони їм треба зараз, ніхто не питав.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Власть винна, колгосп.