- Місце запису: Херсонська область;
- Дата запису: інформація не збереглася;
- Хто записав: Віктор Іванович Кисіль;
- Респондент: Анастасієнко Ганна 1923 р.н., народилась в селі Кардашинка Голопристанського район Херсонської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у селі Кардашинка Голопристанського район Херсонської області.
Розшифрувала: Кравчук Тетяна Володимирівна
(під час розшифрування аудіо матеріалу збережено мову респондента).
Батько в колгосп не пішов, а його прийшли В Водяне вивезли, все забрали попереді, там шо було. По второму приїхали додому, викопали картошку з ям, це ж весною було, розстелили у нас у хаті, і сказали: «Не трогай ні картоплини». А матір, нас же ж багато там дітей, їх же ж раньше дітей багато було. Там картоплину взяла, там, свою картоплю ніби як краде, шоб зварить шось. А тоді приїхали картошку ту забрали. Потом забрали в хаті, шо коли там одежа яка, оце за це третій раз. Четвертий раз приїхали кабаки лежали під кроват’ю послєдні кабаки, і корову ж, і коня забрали,і корову, оце забрали. Осталось те, шо в хаті, приїхали – забрали. Остались одні кабаки під кроват’ю, а нас п’ятеро чи шестеро сидить на печі, малі. Три приїхало викачують кабаки, один каже: «Огляньтеся назад, на піч, давайте не брати оці кабаки». Він матом послав нас, хай, кажуть, вмирають. Тай викачали кабаки, забрали. Вже нєт, нічого. А тоді у ту ніч п’ятеро дітей померло. Було в одну ніч Марія, Дуня, Єля, Коля і Паша, і Вася, шестеро померло. Дідо пішов на кладбіще, викопав яму, комишом застелив і комишом їх рядом.