Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 17.09.2005 р.;

Хто записав: Бондаренко Любов;

Респондент: Грушник Григорій Гаврилович, 1922 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.  Грушник Григорій Гаврилович, 1922 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Помню.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Спеціальні люди, які во главі були в те время.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Просто приходили без ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали, було таке. У нас був сусід Бондаренко Яков, був у нього млин і дві коняки, три сини і жінка. Вислали в Сибір.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Без оружія, з ключками ходили.

Як люди боронилися?

Ніяк не боронилися, їхня сила була.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

В оселі не можна, найдуть і заберуть.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комнезами називалися. Скрізь рилися, ключками шторпали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 4-5, предані тій власті люди.

Де можна було заховати продукти харчування?

Скрізь находили. Правда у сусіда був погріб, укритий соломою, то ми у солому заховали і не знайшли.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Люди жили навмируще.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Продукти особенно, а скотини не одбирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, а збирали. Я сам збирав у полі. Кончилися жнива, а колоски були здорові. Насобирав торбинку, а тут їде фаетон з директором, мене забрали, привезли у совхоз, зважили колоски і забрали їх, а мені дали стакан молока і трошки хліба. Директор Папіров – це була людина для народу і шли до нього люди і він підгодовував, а коли приїхав до нас Постишев в 1933-м году – після того його забрали і нихто його не бачив. 

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Нихто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Мої батьки довго не йшли в колгосп, особенно мати була противниця. А я ходив у школу – там було вистроять нас і поошряють, у кого батьки в колгоспі, а в Грушника, казали, батьки єдінолічники.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Куди ти її заховаєш. Скрізь находили.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

У разне время – для їх приград не було.

Скільки разів приходили до хати?

Якщо немає подозренія – то не прийдуть, а якщо є – то в любе время прийдуть.

Коли почали помирати від голоду?

Пухнуть почали в 1932-му году, а помирали в 1933-му году.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Ніхто не опікувався.

Хто не голодував у селі і чому?

При власті хто був.

Хто зумів вижити?

У кого корівка була – ті спасалися.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помогали одне одному.

Які засоби вживали до виживання?

Їздили в Западну, їздив батьком мій.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не було таких родичів, щоб чимсь помогти.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали все, що можна було їсти.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Пикли галєтки з споришу і рогози. Латання волики, ті, що на болоті ростуть, їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

На болоті велися пташки – лиски, так ми драли яйця з їх гнізд. Драли граченят з братом, дома мати напарить у чугунку і їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не знаю. Не їздили. Не міняли батьки.

Чи був голод у містах?

Знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Це де здавали цінний метал – серебро, золото. Я чув про це.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Точно не знаю. Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У нас такого не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Спеціально виділяли пару чоловік, коняка і грабарка їздили по селу збирали. Скраю біля кладовища викопали яму і туди скидали.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Не платили. По наряду виділяли.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають зараз.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

3а радянської влади – ні, а зараз не знаю. Не хожу до церкви.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є, Московського.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знають. Хай запишуть у історію.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Совєтську власть.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 22.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Сташук Петро Пилипович, 1917 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сташук Петро Пилипович, 1917 р. н., проживав у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

Пам’ятаю, що був у 1932-1933 роках Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був неурожай, хто працював в колгоспі, за літо заробляли 1 мішок зерна.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Забірала влада, назначали людей, які ходили по хатах і забирали все від людей.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Доносів при моїй пам’яті не було в селі.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків? Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Документів не показували, а тільки залякували людей, могли і бити, відривали пуговиці на одежі. Щоб людину за непокору не забрали, люди ховалися в скиртах, коли ловили людей забирати і кудись вивозили.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ходили, наверно були без зброї, бо я такого не пам’ятаю.

Як люди боронилися?

Боронитися люди не могли, вони йшли як “свині”, реготали, і ніхто нічого не міг зробити.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати зерно або картоплю можна було тільки закопавши в землю.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали продукти де хотіли: і в хаті, і в сараї, і в дворі. Імена тих людей, хто ходив і все забирав – забулися.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило 2-3 чоловіки приїжджали на підводах, або на коні їздили по городах, щоб ніхто не ховався.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти ховали в землю, а муку в діжці розводили водою, щоб осталось хоть таке.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто працював в колгоспі – тому давали жменю квасолі і води, більше ніякої їжі.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все, і так, що люди бувало і не бачили, що брали, рушники знимали з ікон. Все, що було – те й брали: і скотину, і коней.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Щоб не м’яли колоски, бо люди були дуже голодні.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не пам’ятаю цього.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі охороняли поля й комори.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

В колгоспи йшли такі люди, що аж хліб їлися, думали, що їм буде добре, а через місяць тікали назад.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

В колгоспи йти заставляли. Хто не хотів здавать коней в колгосп – то і людей давили кіньми.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Заховать худобу не можна було ніде.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В любий час ходили забирать зерно, продукти.

Скільки разів приходили до хати?

Ходили кожний день і різні люди.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали мерти на весну, як почав розтавати сніг.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Про дітей сиріт ніхто не опікувався, даже і не говорив.

Хто не голодував у селі і чому?

Під голод корів не забирали і в кого була корова, ті не голодували, з села 15% було таких сімей.

Хто зумів вижити?

Виживали ті, хто мав корову.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди не помагали одне одному, не було чим допомагати, хто що мав – то їли самі.

Які засоби вживали до виживання?

Виживали як могли. Були такі випадки, що мати убивала своїх дітей і їла.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Таких родичів у мене не було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Окацію їли – квітки і листки, з клеверу м’яли листки і млинці пекли, з лободи варили суп.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Тварин не помню чи їли, а граків їли, малих граченят із гнізд забирали і несли додому.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місто ходили, щоб хто-небудь щось дав. А так люди не дуже ходили, бо були слабі.

Чи був голод у містах?

За город нічого не пам’ятаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Перший раз чую.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Про це не хочу вспоминать.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовища возили багато, в погреба кидали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні, нікому нічого не платили за поховання.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Церкви в нас немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлення хрестів і пам’ятників в селі не має.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідали.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Такий період був.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 24.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Сташук Параска Федотівна, 1920 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сташук Параска Федотівна, 1920 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був неурожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ні, не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Все було.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ні.

Як люди боронилися?

Нічого зробити не могли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали скрізь. Сташук М., Заєць І.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ходили по чотири чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не знаю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все. У нас забрали всю худобу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чули.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні. Мене одного разу навіть побили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Кабаненко Лаврентій охороняв.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Були такі, що йшли, а інші боялися.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Коли хотіли, тоді й приходили.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му, навесні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували тільки начальники.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Кожен був за себе.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все: буряки, мерзлу картоплю.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Голодували всі.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли лопухи, макуху.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли липові листки.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їли горобців.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ні.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померлих.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Людей не їли.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Рідні поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Буває.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлено хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає, розповідала багато.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 20.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Сидоренко Ганна Олександрівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сидоренко Ганна Олександрівна, 1925 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

Так пам’ятаю Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Старіші казали, що Сталін голод зробив, збирали ходили по

хатах.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Одбірали свої сільські активісти, з Переяслава один главной приїде, скаже їм, а свої тоді ходять по хатах.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не помню.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не мали ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали людей (куркулів).

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю, чи була у них зброя, чи не було.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не боронились, тільки плакали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Хтось може й приховував зерно чи овочі, як у кого було що ховать.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Сташук Альоша ходив шукав, перевертав усе у хаті, а Заєць Іван кожен день приходив у хату і требував гроші.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2-3 чоловіка приходили до хати.

Де можна було заховати продукти харчування?

У нас дома помню жито ховали під піччю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

У 1933 році варили у колгоспі баланду і давали людям. Баланда – нетовчене просо.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

У куркулів забірали все і одежу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Помню, що у 1947-му році за колоски засудили одну жінку.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, гонили з поля, щоб не збірали колосків.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були об’їждчики, Кабаненко Лаврентій.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто йшов у колгосп, а хто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примусово заставляли іти в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Зимою і напровесні ходили по хатах збирали продукти.

Скільки разів приходили до хати?

Коли хотіли годі й приходили.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му році люди масово почали мерти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Забірали дітей у патронат, хата була в селі і там вони жили.

Хто не голодував у селі і чому?

Не знаю.

Хто зумів вижити?

Кому Бог смерти не дав – той і вижив.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто продуктами не ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все: буряки, мерзлу картоплю, щоб вижить.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Від родичів ми не мали ніякої допомоги.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу, шовковиці, спориш, акацію, спичаки.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли липові листки, цвіт з липи, будяки.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Диких тварин, птахів ніхто не їв.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купить і мінять не було за шо.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло людей, а точно не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В нашому селі людоїдства не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали на кладовищі, без труни, як ходив у чому – у тому і ховали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Церкви в нас немає, то я не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Є хрест на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказувала своїм дітям і онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю, хто винуватий у цьому.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати #Подвірні обшуки 

Місце запису:  с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 20.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Онищенко Марфа Григорівна, 1917 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Онищенко Марфа Григорівна, 1917 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, помню, що був у 1932-1933-х роках Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Була засуха і гряд усе вибив.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Вирощений урожай відбирали у людей.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не помню, щоб таке було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали людей (куркулів).

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю не помню, щоб була, а хліб одбирали.

Як люди боронилися?

Бабу Дернову розп’яли на дручках, а вона не могла нічого зробити. Люди ніяк не боронились.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Продукти, зерно, закопували в землю.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не помню.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2-3 чоловіки приходили одбирать.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали на чердаку, в погріб закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Потроху довали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

У нас не забірали, бо не було чого брать, а в куркулів забірали і рушники – все, шо було. Помню, що моєї хрещеної матері рушники приховували ми дома в себе, бо вони були «куркулі».

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не було, не помню.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дуже дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не можу сказать, хто стеріг комори і об’їжджав поля.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди зразу не хотіли йти в колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примусово заставляли іти в колгосп, зганяли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не приховували худобу.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Не помню в яке время.

Скільки разів приходили до хати?

Не помню.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му році люди масово почали мерти з голоду.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Забірали дітей у патронат.

Хто не голодував у селі і чому?

Верхушка села не голодувала.

Хто зумів вижити?

Їли, що попало, щоб вижить.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділиться.

Які засоби вживали до виживання?

Їли що попало.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніхто нам не допомагав.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Листя з липи, акацію, будяки.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Не помню.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не можу сказать.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Помінять можна було, а купить не було за що.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості? 

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі? 

Не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду? 

Ховали на кладовищі, у яму по декілька чоловік.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих? 

Не платили. Супу давав колгосп.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята? 

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади? 

Не помню.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься? Немає церкви в нашому селі.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду? 

Так, встановлений хрест на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так, розказувала своїм дітям і онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Нікого. Погода.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 22.09.2005 р.;

Хто записав: Явтушенко Галина;

Респондент: Кулинич Галина Миколаївна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кулинич Галина Миколаївна, 1925 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю, що був у 1932-33 роках Голодомор.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був не урожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Одбирали свої сільські люди, найняті.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Наоборот – люди допомагали одне одному.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не мали вони нічого.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Дуже карали людей.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Наче не було.

Як люди боронилися?

Плакали тільки.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Іноді вдавалося.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Кабаненко. Перевертали все вверх дном.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

2-3 чоловіки приходили одбірать.

Де можна було заховати продукти харчування?

Кроме в землю закопати.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Худобу забирали теж.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чули. Якщо замітять, що є колоски – убивали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Кабаненко Лаврентій.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ішли, бо не мали вибору.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не приховували худобу.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В основному вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Ходили багато раз, поки все не заберуть.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му році люди масово почали мерти з голоду.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто ними не опікувався.

Хто не голодував у селі і чому?

Начальники жили добре.

Хто зумів вижити?

Хто хотів жити.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ділилися.

Які засоби вживали до виживання?

Їли що попало.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніхто нам не допомагав.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Бур’ян, лобода, що з’їсти можна.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Лобода, салатка.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Кабанів диких, котів, собак.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не було за що куплять.

Чи був голод у містах?

Тоже був. Мабуть не такий.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали на кладовищі, кидали у яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Давали їжу.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідали.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 22.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Чуприна Ольга Володимирівна, 1921 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Чуприна Ольга Володимирівна, 1921 р. н., проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Голод я пам’ятаю. Мені на той час було 11 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Урожай був, та влада забирала все.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Ходили спеціальні люди від влади.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

За доноси на сусідів не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Не пам’ятаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не було.

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?

Зброї не бачили.

Як люди боронилися?

Ніяк не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховували, закопували в ями в сараях.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Штирхали залізними прутами.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До нас не приходили.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти ховали в горщиках, вузликах, закопували.

Чи давали їжу тим, що пішли до колгоспу?

Давали їжу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали більше продукти харчування.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Не чула, а на полі збирать колосків не дозволяли.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто хотів в колгосп, а хто не хотів змушували, погрожували.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не ховали.

В який час ходили забирали у людей зерно, продукти?

Вдень.

Скільки разів приходили до хати?

До нас не приходили. 

Коли почали люди помирати з голоду?

Помирали масово в 1933-му  році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Сиротами опікувалася держава.

Хто не голодував в селі і чому?

В селі голодували всі.

Хто зумів вижити?

Ми вижили завдяки корові – було молоко, були буряки.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали одне одному, ділилися продуктами.

Які засоби вживали для виживання?

Сушили листя липи, товкли та пекли дирники.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не пам’ятаю.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали корінці рогози, ягоди бузини.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Липи листя.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не пам’ятаю.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна.

Чи був голод у містах?

Не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю що воно таке.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багато, точних списків немає.

Чи відомі випадки людоїдства в Вашому селі?

Був один випадок людоїдства.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на кладовищах, звозили возами і кидали в одну яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Згадували і поминали, і тоді і тепер.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церкву відновлюють.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлено пам’ятник жертвам Голодомору.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь чула про голод 1932-1933 рр. Розповідала дітям і онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винувата влада.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати #Подвірні обшуки 

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 21.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Петренко Ганна Яківна, 1921 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Петренко Ганна Яківна, 1921 р. н., проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Пам’ятаю, мені було 12 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Приїжджали і забирали все з комори.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Не знаю, їх ніхто не показував.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не пам’ятаю.

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?

Дехто мав зброю, хто забирав зерно.

Як люди боронилися?

Ховали продукти.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна, ховали в коморі, погребі, кущах, але знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Штирхали жилізними прутами скрізь.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2, З чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

В кущах, погребі, закопували в землю.

Чи давали їжу тим, що пішли до колгоспу?

Там годували людей.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали продукти.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Такого закону не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Місцеві сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто хотів, хто ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Іти в колгосп примушували. Погрожували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? 

В день.

Скільки разів приходили до хати?

До нас приходили раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933-му році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Сиротами опікувалися патронати.

Хто не голодував в селі і чому?

Голодували всі.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, кому не судилося померти.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали, ділилися продуктами.

Які засоби вживали для виживання?

Сушили листя з липи, товкли, пекли дирники.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли ягоди бузини, коріння рогози.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їли котів, собак, дохлих коней.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна.

Чи був голод у містах?

Не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багато. Вимирали сім’ями.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищах, родичі, сусіди.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади? 

Поминали і при тій власті, і при цій.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Утворюється.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Є.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Чула, розповідала своїм дітям і онукам про голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 19.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Красножон Марія Ільківна, 1920 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Красножон Марія Ільківна, 1920 р. н., проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-1933 роках?

Я голод пам’ятаю. Мені було 13 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Урожай був, але влада забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Якісь приходили чоловіки.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ніхто ні на кого не доносив.

Як це відбувалося? Чи ті що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Ті, хто забирав продукти документи ті не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Нас не били, а батька зачинили в коморі, бо він не давав продуктів.

Чи мали зброю ті, хто відбирав хліб у людей?

Приходили без зброї.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали і закопували в землю, но все рівно знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали жилізними ключками, штирхали в землю і в стелю хати.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили по двоє, по троє чоловіків.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти закопували в землю, насипали у горшки.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто пішов до колгоспу давали їжу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали, рушники і ступу з зерном забрали і продали, бо ми свою ступу бачили у людей.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Про закон чули.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Колосків не давали збирать, гонили, але люди йшли бо заставляло.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля і комори спеціальні люди.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

В колгосп іти не дуже хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Іти в колгосп змушували. Забирали худобу і коні.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу ніде не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Приходили до хати і вночі, і вдень шукать продукти.

Скільки разів приходили до хати?

Скільки хотіли, стільки й приходили

Коли почали люди помирати з голоду?

Люди почали помирати на кінець 1933-го року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Дітей забирали у патронат.

Хто не голодував в селі і чому?

Не голодував – той у кого була корова.

Хто зумів вижити?

Хто жив заможніше.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Продуктами ніхто не ділився.

Які засоби вживали для виживання?

Наша сім’я вижила завдяки тому, що мали коня. І цим заробляли в радгоспі “Березки”.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Нічим.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

У їжу споживали коріння рогози, листя з липи, квітки з акації.

З яких дерев, рослин вживали лис і я. кору в їжу?

Листя липи.

Яких диких тварин, шахів, плазунів вживали в їжу?

Їли м’ясо котів, собак, дохлих коней.

Чи був голод у містах?

У місті такого голоду не було як у селі.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

За Торгсін я не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

У селі померло дуже багато людей, вимирали сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Щоб їли людей не пам’ятаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих хоронили на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ховав людей хто міг іще ходить. За поховання людей ніхто не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають їх на проводи і гробки.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Згадують їх і в церкві.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

В селі встановлений пам’ятник померлим від голоду, хрест, стела з написами померлих.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь в селі знає з розповідей старожилів.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

В Голодоморі винувата влада.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати #Подвірні обшуки 

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 18.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Бабинець Віра Павлівна, 1927 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Бабинець Віра Павлівна, 1927 р. н.. проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Голод я пам’ятаю. Хоч було мені 6-ть років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Забирала все влада, ходили по хатах.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Забирала місцева влада, ходили по хатах.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ніхто ні на кого не доносив, не заявляв.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Документів ніхто не показував, і ніхто за їх і не питав. Що знайшли – все забирали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Я не пам’ятаю.

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?

Зброї не бачили.

Як люди боронилися?

Ніхто не боронився.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Закопували зерно і продукти, но його знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Був якийсь Курилинко Михайло Михайлович.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили до хати по двоє, по троє чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю, закопували в хаті, в горщики засипали і попелом притрушували, але все рівно знаходили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто пішов – їжу давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Брали не тільки продукти харчування, а й одяг і рушники.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забороняли збирати колоски у полі, гонили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були сторожі, охороняв Андрусенко Василь Федорович.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Добровільно пішли в колгосп 27 сімей.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Заставляли іти в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не ховали, бо де її заховать, то зводили у колгосп.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Зерно ходили відбирать, коли їм було удобно, хто коли хотів тоді і йшов.

Скільки разів приходили до хати?

Скільки хотіли, стільки і приходили.

Коли почали люди помирати з голоду?

Помирали люди в основному наприкінці 33-го.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Був патронат у селі для дітей сиріт.

Хто не голодував в селі і чому?

Ті люди, які мали корову, то ті не так голодували. Бо було молоко, за щот нього виживали.

Хто зумів вижити?

Хто був заможніший.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Кожне старалося спасать свою сім’ю, бо ділиться було нічім.

Які засоби вживали для виживання?

Їли дохлі коні, тягли хто що вхватить.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не знаю.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

В основному їли листя липи, корінці рогози, ріпу.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи листя, жолуді з дуба.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не знаю.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна було, та ніяк добратися до міста.

Чи був голод у містах?

У місті голоду не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

В селі померло багато людей. Точно не знаю, ну кажуть десь около 400 чоловік. Вимирали цілими сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства в вашому селі?

Людоїдства не пам’ятаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих хоронили на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

За поховання не платили нікому, бо чім платить.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомо.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Родичі поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Родичі поминали і тоді, і тепер.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Починає організовуватися церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

В центрі встановлені пам’ятник: хрест, стела – жінка з колосками, і друга стела – з написами померлих людей під час голоду.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.. зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь в селі знає із розповідей. Я гоже розповідала своїм дітям і онукам про ці страшні роки 1 932-1933 рр.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винувата в цьому Голодоморі тодішня влада.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).