Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 21.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Петренко Ганна Яківна, 1921 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Петренко Ганна Яківна, 1921 р. н., проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Пам’ятаю, мені було 12 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Приїжджали і забирали все з комори.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Не знаю, їх ніхто не показував.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не пам’ятаю.

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?

Дехто мав зброю, хто забирав зерно.

Як люди боронилися?

Ховали продукти.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна, ховали в коморі, погребі, кущах, але знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Штирхали жилізними прутами скрізь.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2, З чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

В кущах, погребі, закопували в землю.

Чи давали їжу тим, що пішли до колгоспу?

Там годували людей.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали продукти.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Такого закону не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Місцеві сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто хотів, хто ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Іти в колгосп примушували. Погрожували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? 

В день.

Скільки разів приходили до хати?

До нас приходили раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933-му році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Сиротами опікувалися патронати.

Хто не голодував в селі і чому?

Голодували всі.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, кому не судилося померти.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали, ділилися продуктами.

Які засоби вживали для виживання?

Сушили листя з липи, товкли, пекли дирники.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли ягоди бузини, коріння рогози.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їли котів, собак, дохлих коней.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна.

Чи був голод у містах?

Не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багато. Вимирали сім’ями.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищах, родичі, сусіди.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади? 

Поминали і при тій власті, і при цій.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Утворюється.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Є.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Чула, розповідала своїм дітям і онукам про голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 19.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Красножон Марія Ільківна, 1920 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Красножон Марія Ільківна, 1920 р. н., проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-1933 роках?

Я голод пам’ятаю. Мені було 13 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Урожай був, але влада забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Якісь приходили чоловіки.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ніхто ні на кого не доносив.

Як це відбувалося? Чи ті що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Ті, хто забирав продукти документи ті не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Нас не били, а батька зачинили в коморі, бо він не давав продуктів.

Чи мали зброю ті, хто відбирав хліб у людей?

Приходили без зброї.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали і закопували в землю, но все рівно знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали жилізними ключками, штирхали в землю і в стелю хати.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили по двоє, по троє чоловіків.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти закопували в землю, насипали у горшки.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто пішов до колгоспу давали їжу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали, рушники і ступу з зерном забрали і продали, бо ми свою ступу бачили у людей.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Про закон чули.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Колосків не давали збирать, гонили, але люди йшли бо заставляло.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля і комори спеціальні люди.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

В колгосп іти не дуже хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Іти в колгосп змушували. Забирали худобу і коні.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу ніде не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Приходили до хати і вночі, і вдень шукать продукти.

Скільки разів приходили до хати?

Скільки хотіли, стільки й приходили

Коли почали люди помирати з голоду?

Люди почали помирати на кінець 1933-го року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Дітей забирали у патронат.

Хто не голодував в селі і чому?

Не голодував – той у кого була корова.

Хто зумів вижити?

Хто жив заможніше.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Продуктами ніхто не ділився.

Які засоби вживали для виживання?

Наша сім’я вижила завдяки тому, що мали коня. І цим заробляли в радгоспі “Березки”.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Нічим.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

У їжу споживали коріння рогози, листя з липи, квітки з акації.

З яких дерев, рослин вживали лис і я. кору в їжу?

Листя липи.

Яких диких тварин, шахів, плазунів вживали в їжу?

Їли м’ясо котів, собак, дохлих коней.

Чи був голод у містах?

У місті такого голоду не було як у селі.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

За Торгсін я не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

У селі померло дуже багато людей, вимирали сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Щоб їли людей не пам’ятаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих хоронили на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ховав людей хто міг іще ходить. За поховання людей ніхто не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають їх на проводи і гробки.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Згадують їх і в церкві.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

В селі встановлений пам’ятник померлим від голоду, хрест, стела з написами померлих.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь в селі знає з розповідей старожилів.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

В Голодоморі винувата влада.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати #Подвірні обшуки 

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 18.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Бабинець Віра Павлівна, 1927 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Бабинець Віра Павлівна, 1927 р. н.. проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Голод я пам’ятаю. Хоч було мені 6-ть років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Забирала все влада, ходили по хатах.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Забирала місцева влада, ходили по хатах.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ніхто ні на кого не доносив, не заявляв.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Документів ніхто не показував, і ніхто за їх і не питав. Що знайшли – все забирали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Я не пам’ятаю.

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?

Зброї не бачили.

Як люди боронилися?

Ніхто не боронився.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Закопували зерно і продукти, но його знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Був якийсь Курилинко Михайло Михайлович.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили до хати по двоє, по троє чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю, закопували в хаті, в горщики засипали і попелом притрушували, але все рівно знаходили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто пішов – їжу давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Брали не тільки продукти харчування, а й одяг і рушники.

Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забороняли збирати колоски у полі, гонили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були сторожі, охороняв Андрусенко Василь Федорович.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Добровільно пішли в колгосп 27 сімей.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Заставляли іти в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не ховали, бо де її заховать, то зводили у колгосп.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Зерно ходили відбирать, коли їм було удобно, хто коли хотів тоді і йшов.

Скільки разів приходили до хати?

Скільки хотіли, стільки і приходили.

Коли почали люди помирати з голоду?

Помирали люди в основному наприкінці 33-го.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Був патронат у селі для дітей сиріт.

Хто не голодував в селі і чому?

Ті люди, які мали корову, то ті не так голодували. Бо було молоко, за щот нього виживали.

Хто зумів вижити?

Хто був заможніший.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Кожне старалося спасать свою сім’ю, бо ділиться було нічім.

Які засоби вживали для виживання?

Їли дохлі коні, тягли хто що вхватить.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не знаю.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

В основному їли листя липи, корінці рогози, ріпу.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи листя, жолуді з дуба.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не знаю.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна було, та ніяк добратися до міста.

Чи був голод у містах?

У місті голоду не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

В селі померло багато людей. Точно не знаю, ну кажуть десь около 400 чоловік. Вимирали цілими сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства в вашому селі?

Людоїдства не пам’ятаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих хоронили на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

За поховання не платили нікому, бо чім платить.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомо.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Родичі поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Родичі поминали і тоді, і тепер.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Починає організовуватися церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

В центрі встановлені пам’ятник: хрест, стела – жінка з колосками, і друга стела – з написами померлих людей під час голоду.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.. зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь в селі знає із розповідей. Я гоже розповідала своїм дітям і онукам про ці страшні роки 1 932-1933 рр.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винувата в цьому Голодоморі тодішня влада.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 20.09.2005 р.;

Хто записав: Лихацька Надія;

Респондент: Асауленко Ганна Миколаївна, 1923 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Асауленко Ганна Миколаївна, 1923 р. н. проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Я пам’ятаю голод. Мені було 10-ть років.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Урожай був, але влада забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Якісь ходили люди.

Як це відбувалося? Чи ті що відбирали мали документи на збирання продуктів?

Документів ніхто не показував.

Чи застосовувані до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Кудись висилати у степ.

Чи мали зброю ті, що відбирати хліб у людей?

Зброї не бачила.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Закопувати зерно в землю, у ямах.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукати зерно і продукти в погребах і на горищах.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили шукать зерно по два чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали на дворі.

Чи давати їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто робив у колгоспі, то давали якісь продукти.

Забирати лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирати й худобу.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Колосків збирати не дозволяли, але крали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля і колгоспні комори сільські люди.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Ішли в колгосп, бо не було вибору.

Чи змушувати людей іти до колгоспів і як?

Примушували іти в колгосп. Одбирали землю.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

До нас приходили в день.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили два рази, но нічого не знайшли.

Коли почати люди помирати з голоду?

Люди почали помирати масово у 1933-му році, наприкінці року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава? 

Приют був у колгоспі, де одягали і годували

Хто не голодував в селі і чому?

Не голодував той, хто був заможніший, в кого була корова.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами? 

Продуктами не ділилися, бо не було чим.

Які засоби вживали для виживання?

Щоб вижити ходили крали.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Що споживали у їжу з рослин, яігід, коріння?

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Споживали у їжу листя з липи, квітки з акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Вживали в їжу собак та котів.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна було щось купити, але не було за що, і доїхати не було чим.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Приблизно в селі померло 404 чоловіки, но це дані неточні.

Чи відомі випадки людоїдства в Вашому селі?

За людоїдство не пам’ятаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих хоронили на кладовищах. Хоронили родичі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

За поховання померлих ніхто нічого не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі місця поховання – на кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Померлих поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Тепер у церкві поминають, а за радянської влади не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церкву в селі ще організовують.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

В селі встановлено для померлих пам’ятник, стелу, хрест.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь в селі знає про голод з розповідей.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винувата в цьому влада.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 23.09.2005 р.;

Хто записав: Михайленко Ніна;

Респондент: Цаплій Надія Данилівна, 1930 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Цаплій Надія Данилівна, 1930 р. н., проживала у селі Жоравка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Не знаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Були.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Били і висилали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не мали.

Як люди боронилися?

Кожний боявся.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна приховать.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не пам’ятаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Багато.

Де можна було заховати продукти харчування?

У піч ховали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ні.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Його й було.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Це була тюрма.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не можна.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів, хто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Заставляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В очереті, в болоті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хоч.

Скільки разів приходили до хати?

По декілька раз.

Коли почали помирати від голоду?

По різному.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто що дасть.

Хто не голодував у селі і чому?

Люди, які мали свої землі.

Хто зумів вижити?

Так, але не усі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди, які мали багато здоров’я.

Які засоби вживали до виживання?

Хто як міг.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу з болота та лободу.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Дуб, кору.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Криси ловили.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна.

Чи був голод у містах?

У містах не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були випадки.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Де попало.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Звідусіль.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Нема.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Трохи знають.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису:с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 23.09.2005 р.;

Хто записав: Михайленко Ніна;

Респондент: Неділько Петро Іванович, 1928 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Неділько Петро Іванович, 1928 р. н., проживав у селі Жоравка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Чугуєв (міліціонер).

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Були.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Били і висилали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не мали.

Як люди боронилися?

Кожний боявся.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна приховать.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Керінський із Тимошом лазили по вікнах.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Багато.

Де можна було заховати продукти харчування?

У піч ховали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ні.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Його й було.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Це була тюрма.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не можна.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів, хто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Заставляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В очереті, в болоті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хоч.

Скільки разів приходили до хати?

По декілька раз.

Коли почали помирати від голоду?

По різному.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто що дасть.

Хто не голодував у селі і чому?

В кого було краще господарство.

Хто зумів вижити?

Так, але не усі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди, які мали багато здоров’я.

Які засоби вживали до виживання?

Хто як міг.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу з болота та лободу.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Дуб, кору.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Криси ловили.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна.

Чи був голод у містах?

У містах не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були випадки.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не пам’ятаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Де попало.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Звідусіль.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Нема.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Трохи знають.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 19.09.2005 р.;

Хто записав: Михайленко Ніна;

Респондент: Менделеєва Ніна Опанасівна, 1922 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Менделеєва Ніна Опанасівна, 1922 р. н., проживала у селі Жоравка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Комуністи.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків? 

Били і висилали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Були.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не мали.

Як люди боронилися?

Кожен боявся.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна приховати.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не пам’ятаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Шість чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

У піч ховали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ні.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Все, що можна було забрать.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

П’ять років арешту.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не можна.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів, хто не хотів.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Заставляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В очереті, в болоті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хоч.

Скільки разів приходили до хати?

Не знаю.

Коли почали помирати від голоду?

По різному.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто що дасть.

Хто не голодував у селі і чому?

Люди, які мали свої землі.

Хто зумів вижити?

Люди, які мали багато здоров’я.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Їли все, хто що знайде.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогозу з болота та лободу.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Дуб, кору.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Криси ловили.

Чи був голод у містах?

У містах не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були випадки.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Не пам’ятаю.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Де попало.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Мабуть, так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Звідусіль.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Нема.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Трохи знають.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 09.09.2005 р.;

Хто записав: Михайленко Ніна;

Респондент: Кучеренко Петро Микитович, 1923 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кучеренко Петро Микитович, 1923 р. н., проживав у селі Жоравка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай був добрий.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Комуністи.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Були.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Били і висилали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не мали.

Як люди боронилися?

Кожний боявся.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна приховати.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не пам’ятаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Багато.

Де можна було заховати продукти харчування?

Не знаю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Практично ні.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Не знаю.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Тюрма (у тюрму садили – Ред.).

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не можна.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не пам’ятаю.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хотіли, тоді й збирали.

Скільки разів приходили до хати?

По багато раз.

Коли почали помирати від голоду?

Коли прийшлося.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

В інтернат забирали.

Хто не голодував у селі і чому?

В кого було краще господарство.

Хто зумів вижити?

Хто вижив.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали.

Які засоби вживали до виживання?

Різні.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Калачики, лободу, цвіт акації.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липу, акацію.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Криси, горобці.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було виміняти.

Чи був голод у містах?

Не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Відомо.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Де прийшлося.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Ні.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Да.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Да.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Не знаю.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Да.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Да.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 22.09.2005 р.;

Хто записав: Михайленко Ніна;

Респондент: Козачок Ніна Миколаївна, 1929 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Козачок Ніна Миколаївна, 1929 р. н., проживала у селі Жоравка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Хто його не пам’ятає.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Не знаю точно.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Свої люди.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не знаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали у волость.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю.

Як люди боронилися?

Оборонялись, але не допомагало.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Три чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Не знаю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не пам’ятаю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не давали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’їздчики.

Чи люди хотіли -добровільно йти в колгосп?

Хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Да.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В болоті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Більшість у жнива.

Скільки разів приходили до хати?

Не знаю.

Коли почали помирати від голоду?

Не пам’ятаю.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не пам’ятаю.

Хто зумів вижити?

Не знаю.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не пам’ятаю.

Які засоби вживали до виживання?

Не знаю.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Всі голодували.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли бур’яни.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Не було.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Де прийшлося.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не знаю.

Чи був голод у містах?

Не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не пам’ятаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Де прийшлося.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не знаю.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Пам’ятник.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідаємо.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 09.09.2005 р.;

Хто записав: Михайленко Ніна;

Респондент: Ковальчук Надія Дмитрівна, 1923 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Ковальчук Надія Дмитрівна, 1923 р. н., проживала у селі Жоравка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Не знаю.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Не пам’ятаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не знаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Були.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не було.

Як люди боронилися?

Як хто міг.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Не пам’ятаю.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто в полі робив – давали похльобку.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Не пам’ятаю.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Тюрма.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів, а хто ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не знаю.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В очереті на болоті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Не знаю.

Скільки разів приходили до хати?

По декілька разів.

Коли почали помирати від голоду?

Коли прийшлося.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Інтернат організували.

Хто не голодував у селі і чому?

В кого була корова, хто жив заможніше.

Хто зумів вижити?

Хто залишився.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні.

Які засоби вживали до виживання?

Хто як міг.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Да.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Калачики, лободу, цвіт акації.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липу, листя акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Крис.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Поміняти.

Чи був голод у містах?

Не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Під деревом на огороді.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не знаю.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадують.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідаємо.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).