Олексій Лукович Павлюченко, 1921 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Дениси Переяслав-Хмельницького району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Олексій Лукович Павлюченко, 1921 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживав в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Бог его знает.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Власть яка тоді була, свої місцеві що руководили .

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були, всякі були, сусід на сусіда может заложить, що хочет.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Не якої довідки, я такого не помню, не бачив.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Да було і таке.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Були озброєні.

Як люди боронилися?

Нікого нічого не боронився.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Було, ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Загін штрикачів.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2- 3 з району; був спеціально уполномоченний, керував штрикачами.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали по клунях.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

на полі хто робить, то давали пайок – макуху, чичевиці чи сої.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Де багатьші були забирали все одяг , скрині, розпродували між собою.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Якщо поймають за колоски то давали 3 роки.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

охорони були більші ніж ті, що робили.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Щитай, що примусово.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Розкуркулят, якщо крупний хозяїн то вивозили зимою.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Здавали у колгосп, в лісі не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Та це воно почалося з 32 року, а в 33 році не було що забирати.

Скільки разів приходили до хати?

У нас нічого не брали ; батько рано вступив у колгосп тих не чіпали , ото нас так обминули.

Коли почали люди помирати з голоду?

Саме дужче весною 1933 року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ні, ніхто , не помню.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Да ні, ніхто туди і не ходить.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Раніше була.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Де по 10 чоловік то там ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Вони не вірять , що можна було пережити такий голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Черт його знає, правительство зверху, а ще коли коликтивізація, а погода тоді така була.

Коментарі Вимкнено до Олексій Лукович Павлюченко, 1921 р.н.

Мрія Іванівна Павлюченко, 1923 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Дениси Переяслав-Хмельницького району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Мрія Іванівна Павлюченко, 1923 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Бог знає, оббірали, позабірали хліб і тряпки.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільрада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

У нас ніхто такого – ні.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Та нічого ніхто не давав.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Не карали , щоб карали , але позику накидали , город не давали орать.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Ні-ні.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було , було у клуні закопана картошка.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Коли в ранці приїхали знайшли у діда Івана , комсомольці тоді були.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Коли три , коли два не чужі а сельскі були.

Де можна було заховати продукти харчування?

У нас у колодязі було.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Годували, варили в селі, в полі.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Тряп’я позабирали , а тоді повернули.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Збирали в мешочки колоски, засушували.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли , як же об’єзчики були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Як добровольно заставляли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не ідеш в колгосп не дають тобі нічого, ні орють огорода ;

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Як же не можна , куди сховаєш?

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В осені.

Скільки разів приходили до хати?

Не пам’ятаю , до нас двічі приходили.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 33 починалося на весні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Тоді доглядав сам за собою, хоть і мале.

Хто не голодував у селі і чому?

Так как сейчас теперечко , кто добре живет.

Хто зумів вижити?

Которие в верху були все вижили , керівництво.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

було таке , як своє.

Які засоби вживали до виживання?

Спасались кто як может.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Ходили в дуброву , копали якісь корені.

3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?

Листя брали со всего.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ми некуда тоді не їздили, грошей не було.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло з голоду.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Може і було , у нас такого не чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Підводою звезуть, ямку викопають, некому було ховать.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Знаємо, тільки позаростало все.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Да , а як же , рідні всі ходять.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Нема церкви.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Нема церкви

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Знаємо.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Оні верят, щось їм розповідаю

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Бог ее знает ;

Коментарі Вимкнено до Мрія Іванівна Павлюченко, 1923 р.н.

Остапенко Ганна Прокоповна, 1923 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Жовтневе Переяслав-Хмельницького району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Остапенко Ганна Прокоповна, 1923 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Все вроді і було , а де він взявся я не помню.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Хліб вивезли , забирали у людей , тоді ще колгоспів не було.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Було таке , хто в колгосп не йшов – описувать ходили.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Без документів сільська рада.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Було, їх ссилали десь на ссилку.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Нібуло.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Да можна ш, до сусіда десь віддасть.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Один кривий був.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

В 33 вже варили на полі якійсь суп… в колгоспі.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Викидає із скрині одяг , а другий за скринею ховає , щоб менше описали.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Да отож було,трішки судили , люди годами сиділи , якщо хтось візме.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Судили за колоскі, гоніли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Є добровольно , а є.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так отож , оббірали ,ні корови ні було, нічого.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не було , бо де ж ти сховаєшь.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Не пам’ятаю.

Скільки разів приходили до хати?

Один раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Весною.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Патронат називався, забирали малих дітей і годували.

Хто не голодував у селі і чому?

Та були ж такі , які хліб добре приховали , або не пішли до них.

Хто зумів вижити?

Батько два рази в Калугу їздив , так ото привозив кукурузяні, корова доїлася.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нічого.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не було лучших від наших.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Та все їли тоді люди.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Та воно скрізь ото голод був.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло, хати пусті стоять.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В сім’ї де 2-3 дітей, одне не нужное, то не давали їсти, бо багато їсть.

Людоїдство : я цього не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Підводу дають , наперед дається , два чоловіки і тоді на воза кладуть і в одну яму.

Чи платили тих, хто займався похованням померлих?

Я за це не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі, бувало на возі кладуть-кладуть людей.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Ніхто-нічого.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Ну хто знає, я цього не знаю.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Три класи кончила, то як там расказують.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

То зробили нарошно голод той. Той Сталін.

Коментарі Вимкнено до Остапенко Ганна Прокоповна, 1923 р.н.

Манова Катерина Самилівна, 1922 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Жовтневе Переяслав-Хмельницького району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Манова Катерина Самилівна, 1922 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Чого воно так полупилося. Чи недороди…

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

кого посилали ;

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

У нас не траплялося.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого не давали.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Не траплялось такого.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не було чого ховати.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?  

Ні, не можна було заховати продукти харчування.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Варили в полі.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Не було чого забирати.

Що таке закон про “П ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Ну то прогоняли , а люди по-троху збирали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирали , не дуже дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Був сторож ,був об’єзчик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Це я не знаю.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не пам’ятаю.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ні.

Хто не голодував у селі і чому?

Були зажиті, чи корова була, чи що.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Було таке, допомагали один одному.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Пекли лепешки із акації.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Було, а як же і в нашому селі.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

А як же.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

І в церкві, і на проводи і на гробки, помінають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Роблять. В ті часи була – згоріла.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Є кажуть, а у нас в селі немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи

розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Було таке що балакали.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не можу я там поняти, чи воно так зробили, чи воно не вродило. Воно мені не доходило в голову. А так ото жили собі та робили.

Коментарі Вимкнено до Манова Катерина Самилівна, 1922 р.н.

Лисенко Катерина Марковна, 1926 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Студеники Переяслав-Хмельницького району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Лисенко Катерина Марковна, 1926 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в с. Комарівка Макарівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Не давали нічого, заробітку ніякого.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільрада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю цього.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні, не знаю, не давали.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Я була годів, не пам’ятаю.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

За це не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Так.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю, мала була.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Два кажись.

Де можна було заховати продукти харчування?

Батько закопував клумачок у засипі, і в колодець з мукою.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не давали тоді, пізніше.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Ні.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Засуджували за те що збирали колоскі.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Ті хто командував.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

А як же.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ні, сказали – у колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Всі здавали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Мов літом.

Скільки разів приходили до хати?

Раз приходили, а тоді.

Коли почали люди помирати з голоду?

В осені 33.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю, в інтернати здавали, баба набирала цих сиріт і колгосп годував.

Хто не голодував у селі і чому?

Да може ж й були, я не знаю.

Хто зумів вижити?

У нашому роді ніхто не помер с голоду.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Да ні, цього не знаю, чи ділилися чи ні.

Які засоби вживали до виживання?

Толкли качани у ступі, жолуді.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Щавель їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не було за що.

Чи був голод у містах?

А як же.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Не знаю, я не замітила.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

А як же.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Була православна гарна церква.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Казала онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Вже їх нема, їх позабирали вже сільрада.

Коментарі Вимкнено до Лисенко Катерина Марковна, 1926 р.н.

Коваль Іван Григорович, 1922 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Жовтневе Макарівського району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Коваль Іван Григорович, 1922 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в село Комарівка Макарівського району Київської області

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Зробили спеціально, своі местна власть зробила.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Свої, комсомольці.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Оце я за це Вам не скажу. Чи давали винагороду….

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні комсомольці, местна власть.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Там була одна баба, приходить комсомолец ,то він до неї ходив-ходив , та нічого не знайшов , так він там на заборі вінок цибулі вісить – взяв і пішов.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Ні якої.

Як люди боронилися?

Як же я можу боронитися , якщо власть якась прийшла.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали люди , ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

В хаті ховали, даже 2 кіла пшена і те забірали. Все забірали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

1-2.

Де можна було заховати продукти харчування?

Десь в колодязі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Годували нас.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Одяг-ні, тільки продукти. Це було як раскулачували забірали все і тіж местние с подводи продавали.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Було таке.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забирали нишком , коли об’єзчик не бачив.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто йшов того не раскулачували.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ні.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Забирали худобу , якщо йшов у колгосп , а якщо не йшов , то ні.А якщо раскулачували – тоді забирали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Весною.

Скільки разів приходили до хати?

Сьогодні і завтра ходять…

Коли почали люди помирати з голоду?

На весні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Та доглядали дітдоми.

Хто не голодував у селі і чому?

Жили тут у лісі, не голодували , тому що ховали зерно.

Хто зумів вижити?

Влада не голодувала.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Нічого, та ні дуже , не було чим ділитися.

Які засоби вживали до виживання?

Виривають бур’ян і їдять коріння.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли полову й крапиву.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Якщо було за що , бо все було дороге.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

У нас дві хати чужих померло, небагато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У нас одна сім’я , казали , що дітей своїх з’їли.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбіщі, без ніякої труни, у яму.

Чи платили тих, хто займався похованням померлих?

Їм по-моєму давали: чи буханку хліба…

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбіщі.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Помінають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Я не хожу в церкву.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Нема ніде нічого.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Буває таке.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

Коментарі Вимкнено до Коваль Іван Григорович, 1922 р.н.

Динисенко Ольга Тимофіївка, 1916 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Дениси Макарівського району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 рік;
  3. Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Динисенко Ольга Тимофіївка, 1916 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в селі Комарівка Макарівського району Київської облісті

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Було побачив де сховане зерно і прислав мого брата із підводою забрали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Колодяць такий – опускали , соломки послали , води не було , так ми туди клунки.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

В ями ходять штирхачи. Були і сільські й чужі штирхають.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Та-партія, декілька.

Де можна було заховати продукти харчування?

В ямі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Да варили ж.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Да ні .одежу не брали.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

За те що колоски збирали- судили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Та ні. Але якщо побачили судили.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Та яке там , хто дуже не йшов забирали корову, так все позабирали.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ми довго не йшли в колгосп і тоді забрали коняку.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ні, не можливо.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В літку перед жнивами.

Скільки разів приходили до хати?

Та разів три приходили.

Коли почали люди помирати з голоду?

Уже в осені було , а уже в жніва було.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Да ні хто їх не забирав , може яке рідні, а то мерли.

Хто не голодував у селі і чому?

Тю , та були. І голови , і комірники- а це такі.

Хто зумів вижити?

Та вже ж жили. У кого корова була.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Комусь може і допомогали.

Які засоби вживали до виживання?

Просо товкли, лепєшки пекли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

І мені родичи трохи допомогали. Брат був комірником родичі трохи допомогали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Щавель, ботвину.

3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?

Ні.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Я не знаю. Брат мій отось кудись їздив та привіз просо.

Чи був голод у містах?

А як? Так оно на Україні тільки була голодовка…

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато ; ось у Ганни Пиліпової-7 дітей померло від голоду і чоловік , а вона вижила.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали люди ти що дужищі. Яму викопують і по 2 клали на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто їм не платив , у нас з роду не платили за поховання.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Нема.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

А як, рідні пригадають

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Ото кладовище , так хрест там зробили, як пам’яток.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Да, балакаю.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

А хто знає хто винний, зробили та й все.

 

Коментарі Вимкнено до Динисенко Ольга Тимофіївка, 1916 р.н.

Яковіна Дем’янівна Близнюк, 1920 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Студеники Переяслав-Хмельницького району Київської області;
  2. Дата запису:  05.07.2003 року;
  3. Хто записав: Пахарева Олександра Сергіївна;
  4. Респондент: Яковіна Дем’янівна Близнюк, 1920 р.н.;

Під час Голодомору 1932-33 років проживала в селі Комарівка Макарівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Було неурожай , повороти-розвороти , невродило , вивезли.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільскі хабарі;

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Вони сами рили-шукали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого.

Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?

Небуло.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?

Ні.

Як люди боронилися?

Та нічого , забрали і пішли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Прикопували потрошку.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Якоюсь бригадою.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Прийшли-забрали.

Де можна було заховати продукти харчування?

Прикопували потрошку.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Потрошку кашу, макуху варили.

Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Не брали одяг.

Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Гоніли , не давали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Та ні, наскочуть оте…

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Перші самі йшли бідніші, а потім декого засудили.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Та не так , то змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ні, не було.

Скільки разів приходили до хати?

По разу або і більше.

Коли почали люди помирати з голоду?

Перед жнивами.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто знає.

Хто не голодував у селі і чому?

Трохи й було.

Хто зумів вижити?

Которі заможніше жили.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нічого не помогав.

Які засоби вживали до виживання?

Ходили кашки рвали , жолуді їли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

  • Насіння від сімєчєк лузали , ось так і вижили.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Хіба стакан муки…

Чи був голод у містах?

Та наверноє ж було скрізь.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Да багатенько.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Один дитину свою з’їв.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Скрізь ,і дома ховали , не було чим відвезти до кладовища.

Чи платили тик, хто займався похованням померлих?

Да хто?

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не знаю;

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?

Нуда.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Церкви у нас же нема натурально.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?

Коли там щось похвалиться…

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Чорті його знає хто ? Я вже цього не скажу.

Коментарі Вимкнено до Яковіна Дем’янівна Близнюк, 1920 р.н.

Коновал Надія Павлівна, 1928 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Бузів Макарівського району Київської області;
  2. Дата запису:  невідомо;
  3. Хто записав: Камінська Ярина;
  4. Респондент: Коновал Надія Павлівна, 1928 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Бузів Макарівського району Київської області.

Я, Коновал Надія Павлівна, народилася 12 липня 1928 року. У 1933 році мені було 5 років. Скільки я могла помнить по дитячому, то були важкі часи. По селу їздили бригади людей, мужчин, 5-6 чоловік на підводі. Забирали все: зерно, картоплю. Все, що було у хазяйстві. Навіть з горшків все витрушували, бо є люди ховали. У тих людей ули залізні палки з гострими наконечниками, якими провіряли чи нема ніде закопаного. Люди дуже голодали і стали пухнуть.

Наша хата була сама крайня в селі Козічанці Бишівського району Київської області (зараз це Макарівський район). Поки до нас дойшла очередь, дєдушка узяв два мішки зерна, всипав у улєй, і вночі взяв мене і ми поїхали в поле. Там була недалеко дорога, на дорозі лежав камінь. Дід відщитав десять шагів від каменю і закопав улєй глибоко в землю. Це зерно спасло нас від смерті. Ще один мішок зерна дід розсипав на горищі у полові, соломі, а потім брав решето і підсівав. Дід зробив жорна, щоб перетирать це зерно на крупу. Баба варила куліш із цієї крупи. Добавляла кропиву і лободу. І ми їли по тарілочці в день. В діда було п’ять душ.

У мене була сестричка Вєра, якій тоді було шість місяців. І моя тьотя рядом жила. Так вона варила куліш і добавляла туди молока. І оце я піду до тьоті, вона дасть мені 200 грам кулішу з молоком, і я несу сестрічці. А по дорозі до хати втриматися ж не можу , бо так хочеться їсти. То я й лизну язиком. А як лизнеш, то ж хочеться ще більше. Так я і з’їдала все. А мати лається, каже, що ж Вєра буде їсти, вона ж може померти. То потім я тільки лизала.

Одного разу я прийшла додому, дивлюся у вікно, а там у хаті якась жінка. Я спершу подумала, що то мати, і кажу: «Мамо».  А вона каже: «Що, доцю?» і заглядає в наші горщики. По голосу я поняла, що то моя мати. Вона вийняла Вєру з ліжка і хотіла зїсти її, але, видно, хотіла провірити, чи нема нічого в горшках. Я побігла до тьоті, і все розказала. Тьотя сказала, що це та Хівря, що людей їсть. І побігла спасать. Так удалось спасти Вєру від смерті.

Я дружила з дівчинкою Ганею. А вона чогось довго не приходила гулять. То я пішла до неї, а в неї двері відкриті. Сидить її мати у хаті з напухшими ногами, на столі лежить один син мертвий, на лавці другий син, а батько посередині. Синам було по 15-16 років. А баба їхня навіть не плаче, мовчить. В мене до сих під та картина перед очима. Потім я вийшла на вулицю. Під’їхала підвода з трьома мужчинами, вони зайшли в хату, а там три трупи. Вони взяли рядно, і положили одного, винесли, другого, винесли, а третього і без рядна, і поклали трупи на підводу. А потім кажуть: «Бабо Степко, сідайте, і ви, щоб нам завтра не їхать». То баба тільки покивала головою. Я потім спитала свого діда: «Діду, а куди їх повезли?». А він каже: «Там на могилках яма є, то їх туди кидають і закопують землею».

В селі темнота така, люди єлє-єлє ходять, навіть не плачуть, бо нема сил. Жалуваться не можна було у ті часи. Якщо ти сказав одне слово проти совєтської власті, уночі приїде машина «чорний ворон» (так її у сілі люди називали), забере і десь розстріляють. Люди боялися.

Коментарі Вимкнено до Коновал Надія Павлівна, 1928 р.н.

Токар Марія Кирилівна, 1925 р.н.

Лис 18 2022 Published by under

  1. Місце запису: с. Завалівка Макарівського району Київської області;
  2. Дата запису:  невідомо;
  3. Хто записав: Захарченко Вікторія;
  4. Респондент: Токар Марія Кирилівна, 1925 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Завалівка Макарівського району Київської області.

Моя мама – Ярина Артемівна. з Ситняків. батько – Кирило Григорович, з Завалівки, що на Макарівшині. Я народилася і прожила все своє життя в Завалівні. Крім мене у сім’ї було ще 8 дітей: 3 брати та 5 сестер. Самі розуміє родина не маленька, тому освіта у мене 3 класи.

Ви пам’ятаєте щось про Голодомор 33?

Я в сім’ї була найменша. Мене не обділяли, та й сильно ми не бідували. Батько мій був кулаком . як говорили на сел, або, ми казали куркульом. Коли закінчувалися запаси їжі, батько продавав волів, щоб поповнити наші шлунки. Мій батько був проти тодішньої влади. Не хотів, щоб ми працювали в колгоспі. За це у нас забрали усе, що можна було забрати: худобу, ціні речі. Залишили лише конячку та підводу. На цій підводі мій батько возив колоди з лісу. Фізичні травми, що він отримав та психологічний тиск на свідомість призвели до летального наслідку – батько помер через 2 тижні. Все. що залишилося мати віддала до колгоспу, не витримавши натиску. Ми – її діти, почали ходити до колгоспу.

Коментарі Вимкнено до Токар Марія Кирилівна, 1925 р.н.

« Prev - Next »