Місце запису: смт. Новопсков, Новопсковський р-н, Луганська обл. 

Дата запису: 27 березня 2008 року.

Ким записано: Шестакова Валентина Євгенівна.

Респондент: Бородіна Клавдія Петрівна, 1928 р. н. 

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селиші Новопсков Новопсковського району Луганської області. 

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

В 1932-1933 роках дуже не вистачало харчів. Люди голодували. В ці роки була засуха і неврожай. Сім’я наша була з 14 чоловік: батьки, діти, невістки, внуки. Наша сім’я проживала в Новопскові (кривий план). Батько працював обліковцем в колгоспі, крім того він готував хлопців в армію і за це одержував пайок. Він одержував пайок 8 кг. муки, а на жінку і дітей по 2 кг. Цим і врятувалися від голоду. А ще в пайок входила: олія, цукор, цукерки, мило. Батько допомагав своїм рідним харчами. Батько під час Великої Вітчизняної війни загинув. В 1946-1947 роки дітей залишилося троє – шкільного віку. Мати була домогосподаркою. В 1946-1947 мати працювала технічкою на пікарні. Мали корову. Завдяки злепків хліба і домашнього молока ми вижили. В 1946 році влітку була засуха, не було врожаю. В 1947 році по весні почався голод до нового врожаю осені 1947 року. 

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

На мою думку, голод в 1932-1933 роках був спричинений через засуху, неурожай. 

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Відбирали у людей продукти.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Активісти ніяких документів не мали, коли забирали продукти.

Як люди боронились?

Не боронилися. Просили залишити їм, хоч для дітей, але все забирали. Плакали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна було приховати зерно, продукти.

Хто і як шукав заховані харчі? 

Шукали продукти Вагін Савелій Павлович, баба Водоланеська Гашка. На горищі, в погребі, в хаті, в сараях. Скопували двір.

Скільки їх приходило до хати? 

Приходили активісти в кількості 5 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Одне в погребі, а нашому дідові нічого було ховати.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Дід працював в колгоспі і за це йому давали обід.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

В 1932-1933 роках збирали продукти і речі: одяг, рушники, взуття, забирали худобу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чула. Наказували тих, хто збирає в степу колоски.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні не дозволяли, за кожен колосок наказували. Нас посилали збирати колоски, а як йшли додому – все витрушували.

Хто охороняв поля і комори?

Охороняли колгоспні поля, коморі – активісти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Були люди, які йшли в колгоспи добровільно. А як не хотіли йти в колгоспи – жили індивідуально.

В який час ходили забирати у людей зерно?

У нас забирали продукти, зерно вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили декілька разів.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

В 1932-1933 роках не пам’ятаю. В 1946-1847 роках відкривали дитбудинки для дітей-сиріт, звозили до нього з навколишніх сіл. І одягали, і годували дітей. В селі Осиново був дитячий будинок був дитячий будинок, а в ІІ Осинові була хата, в якій проживали такі діти.

Хто не голодував в селі і чому?

Не голодувало у селі начальство, яке отримувало пайки. В 1946-1947 роках не голодували  ті, хто працював, одержував пайки і хлібні картки. 

Хто зумів вижити?

В 1932-1933 роках виживали, хто як міг. Хто держав корову.

Чи допомагали люди одне одному  виживати?

Допомагали і ділилися хто чим міг. Мій батько одержував пайок і ділився з своїми рідними.

Які засоби вживали до виживання?

Вживали дикі яблука, ягоди, траву, листя. 

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Від родичів не отримували допомоги.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали в їжу цибульки з латаття, молодий очерет, дикі яблука, груші.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Вживали те, що можна було їсти.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Міняли в місті речі на продукти. Можна було купити в місті продукти.

Чи був голод в місті?

Був голод у містах.

Чи відомі випадки людоїдства ?

Відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили померлих від голоду, де попало, в основному на кладовищі. По вулиці їздили і збирали.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Відомі. На кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають на “Проводи”, “Зелені свята”.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?

Згадують і поминають тепер і за часів радянської влади.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

В селищі Новопсков церква є, вон аправославна.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Пам’ятний Хрест встановлений на кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Про голод 1932-1933 роках молодь знає і розказуємо їм ми, старше покоління.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

В загибелі людей від голоду в 1932-1933 роки вважаю владу. 

Місце запису: с. Чмирівка, Старобільський р-н, Луганська обл.

Дата запису: травень 2008р.

Ким записано: Дрогіна Юля 

Респондент: Бондаренко Феодосія Гаврилівна 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Голубівка  Кремінського району Луганської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 р. або у 1946-1947 р.?

Так

Які, на вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Неврожай, все забирала влада

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Було вказано управління колхоза

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Такого не було

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Ніщо не відбирали, самі все відносили

Чи застосовували до людей покарання, арешти, побиття?

Такого не було

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не було

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів?

Були люди, що приховували

Де можна було заховати продукти харчування?

Ми не ховали, а люди ховали в сараях

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу? Що саме?

Годували там, варили обід. Готували затірку

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі (одяг, худобу)?

Ми все здали добровільно

Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чула про нього

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Назначали сторожів

Чи люди хотіли добровільно йти у колгосп?

Добровільно йшли

Чи змушували людей йти у колгосп і як?

Добровільно йшли

Коли почали люди помирати з голоду?

Ми жили на Донбасі, в нас не вмирали

Що було з малими сиротами, чи опікувалась ними держава?

Да, держава опікувалася, їх забирали в яслі

Хто зумів вижити?

Там де голодували, ті повмирали

Чи допомагали люди один-одному у виживанні від голоду, чи ділились  продуктами?

Тоді ділились, допомагали і співчували

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Поділилися, всім ділилися

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Очерет, лопуцьки, щавель

З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?

З Берестнів листя, но ми не їли

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали у їжу?

Їжаків їли, голубів

Чи можна було щось купити у місті чи виміняти? Що саме?

Грошей не було

Чи був голод у містах?

Був

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Бог мілуй, такого не було

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Де яму викопали, там і хоронили

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не платили

Чи відомі у Вашому селі місця захоронених людей від голоду?

Раніше знала

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Не знаю. В нас нема родичів померлих

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю

Чи у Вашому селі є церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є церква 

Чи встановлені хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Не знаю

Чи розповідали Ви про голодомор своїм дітям, онукам?

Да

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю.

Місце запису: м. Сватове, Сватівський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 9.03.2008 р.
Ким записано: Шаля Тетяна Іванівна.
Респондент: Богучарська Олена Іванівна, 7 травня 1918 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Сватове Сватівського району Луганської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946-1947 роках?

Пам’ятаю голод 1932-1933 року.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада? 

На мою думку, частково вплинув неврожай 1932 року. 

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив? 

Мені про це нічого не відомо.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна? 

Таких винагород, здається, не було.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів? 

Певно, що ні.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти? 

Мені про це нічого не відомо.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей? 

Певно, що так.

Як люди боронилися? 

Мені про це нічого не відомо.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів? 

Чула, що це нікому не вдавалось.

 Хто і як шукав заховані харчі? Як їх звали? 

Мені про це нічого не відомо.

Скільки їх приходило до хати? Як їх звати? 

Мені про це не відомо.

 Де можна було заховати продукти харчування? 

Здається, люди закопували запаси зерна у землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Певне, що так.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо? 

Відбувалась конфіскація худоби.

 Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього? 

Так. Цим законом оборонялася соціалістична власність, за порушення – розстріл.

 Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини? 

Згідно закону про «п’ять колосків» – це заборонялось.

Хто охороняв поля, колгоспні комори? 

Певне, що так.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп? 

Як мені відомо, більшість була проти.

Чи змушували йти людей в колгосп і як? 

Вилучали свійських тварин з приватної власності людей.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп? 

Найчастіше і забивали, а м’ясо йшло до вжитку; іноді худобу труїли.

В який час ходили забирати у людей зерно? 

Мені про це нічого не відомо.

Скільки разів приходили до хати? 

Я не пам’ятаю жодного разу.

Коли почали люди помирати від голоду? 

Здається, взимку 1932 року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава? 

Я пам’ятаю, що в часи голоду до більшості померлих належали діти і старики.

Хто не голодував у селі і чому? 

Ті, хто працював в установах, що не були закритими на той час (мій батько працював водієм у психіатр.лікар).

Хто зумів вижити? 

Наша родина, крім молодшої сестри, пережила голод.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами? 

Наша родина намагалася допомогти сусідам та родичам.

Які засоби вживали до виживання? 

Всі ті, що з легкістю можна було дістати.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували? 

Ні, лише наша родина мала здатність допомагати.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? 

Пам’ятаю, як з братами ходили до лісу за ягодами і грибами.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу? 

Чула, що їли лободу, коріння, лозу.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу? 

На селі вживали щурів, мертвих коней, їжаків, голубів, вужів.

Чи можна було купити чи виміняти в місті? 

Якось батько обміняв деякий посуд на молоко та творог.

Чи був голод у містах? 

Так, але не в таких масштабах, як на селі.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості? 

Мені про це нічого не відомо.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі? 

У нашому місті таких випадків не було, але про людоїдство у голодомор я чула.

Де і хто хоронив померлих від голоду? 

Мою загиблу сестру ховали самостійно на міському кладовищі.

Чи платили тим хто займався похованням померлих? 

Мені про це не відомо.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду? 

Ні.

Чи поминають їх на Проводах, Гробки, Зелені свята? 

Мені про це не відомо.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади? 

Здається, за наших часів, – так.

Чи є у Вашому селі церкви? До якого патріархату вона відноситься? 

У нашому місті є церква. Вона православна.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду? 

Мені про це не відомо.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам? 

Про свою долю 1932-1933 р. я неодноразово розповідала власним дітям.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей? 

Думаю, бездієвість та байдужість уряду привела до великих людських втрат.

Чи ви знаєте, що таке Торгсін? 

Ні.

Місце запису: с. Мілове, Міловський р-н, Луганська обл.

Дата запису: 13.04.2008 р.

Ким записано: Ткаченко Юлією

Респондент: Беседіна Олександра Іванівна, 1921 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Мілове Міловського району Луганської області.

Народилася я в селищі Біловодськ Біловодського району Луганської області у 1921 році. У 1927 році родина – батько, мати, брат і я – переїхала в Мілове. В той час Мілове звалося “хутір Міловий’’. Коли писали листи, то була така адреса: станція Чертково, хутір Міловий. Ми жили й не знали, що живемо на кордоні України з Росією. Селище Чертково і хутір Міловий були одним цілим. Був загальний базар. Розміщувався він на території сучасної площі ім. Чечерева. Тоді він звався ’’Футбольна площа’’. В роки голоду я навчалась у Міловській школі у 5 класі.

Голод я бачила, в основному, на базарі, куди приїздили люди з сел. Деякі привозили картоплю, буряки, пшоно, птицю. Мілове відрізнялось від інших сел у той час тим, що в ньому був розташований млин і олійниця, що давало можливість людям мати хліб і олію. Тому я знаю про голод 1932-1933 рр. із розповідей батьків. У Міловому були дві вулиці: Пролетарська (нині Леніна) і Луначарського, де в основному жили багаті (їх звали Іващенки, Шибаліни та Тежинські). Їхні будинки були цеглянимию В ці роки їх забрали і в них розташувалися радянські органи (міліція, пошта, НКВС, суд та прокуратура).

Для Мілового була вигода ще в тому, що через Чертково проходила залізниця, що давало можливість людям мати роботу.

Наша країна СРСР в ті часи займалась індустріалізацією, у тому числі в Україні будували ДНІПРОГЕС, Харківський тракторний завод. В 1932 р. на Україні почали проводити колективізацію сільського господарства. Звичайно, багаті не хотіли розлучатися зі своїм багатством.

Продовольчих товарів не вистачало і почався голод. Такого масового вимирання у Міловому не було. На базарь приїздили із сел, бачила я і пухлих людей. Деякі міняли одежу на продукти. Основними продуктами була макуха. У кожній хаті пекли макушаники (макуха та висівки), як дістануть пшоно, варили кашу, йшли в хід буряки, гарбузи, картопля. У нашій школі нам давали гарячі сніданки, поїли гарячим чаєм. Вперше у школі я покуштувала венігрет.

Таких масових смертей я не бачила. Я пам’ятаю сім’ю Власенкових. Жили вони на Футбольній площі. Перший помер батько, а тоді захворіла мати. У них було п’ятеро дітей: четверо старших, одна маленька Тетяна, їй було всього один рік. Було сяде біля хати, ніжки пухлі. Потім померла мати, і Тетяну забрали сусіди.

Ось таким я побачила голод 1932-1933 рр.

Місце запису: с. Чмирівка, Старобільський р-н, Луганська обл.

Дата запису: 07.05.2008

Хто записав: Поволоцький С.

Респондент: Бактаю Олександра Степанівна, 1906 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Литвинівка Біловодського району Луганської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 р. або у 1946-1947 р.?

Все пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирали урожай влада?

Увесь урожай забирала влада.

Якщо, відбирали у людей вирощене у полі, городі то хто це робив?

Забирали свої односельці, яких примушувала влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були випадки донесень, бо представники влади погрожували арештом.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Залякували. погрожували заарештувати, документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, арешти, побиття?

Били, штовхали, лаяли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Без зброї обходилися.

Як люди боролися?

Люди залякані, опір не чинили, боялися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів?

Практично неможливо.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Палками штрикали землю, рили лопатами.

Скільки їх приходило до хати? Як їх звали?

Приходили по 2-3 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заривали в землю, в скирті, але там знаходили і забирали

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу? Що саме?

Якусь баланду і макуху раз на день.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, худобу?

Брали все, що вважали за потрібне.

Що таке закон про “п`ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

За п`ять колосків – тюрма.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

За умови здачі колосків на склад.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об`їзчики і вдень, і вночі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди йшли в колгосп по неволі.

Чи змушували людей йти в колгосп і як?

Забирали корів, волів силою в колгосп

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не можна було ніде заховати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень і вночі, коли надумають.

Скільки разів приходили до хати?

По декілька разів.

Що було з малими, сиротами, чи опікувалась ним держава?

Йшли по миру, ніхто про дітей не піклувався.

Хто не голодував в селі і чому?

Ті, хто прислужував владі, але добровольців було мало служить.

Хто зумів вижити?

Хто якимось чином зумів приховати харчі.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Нічим було ділитися, і допомагати нічим.

Які засоби вживають до виживання?

Хто як міг.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Це було дуже рідко.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Мита берестка, лободу, жолуді, корінці від дикорослих рослин.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Колючки товкли в ступці, пекли з їх коржів.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їжаків, ховрашків, горобців, граків.

Чи можна було щось купити в місті чи виміняти? Що саме?

За посуду, прикраси міняли хліб, сіль, крупу.

Чи був голод у містах?

Такого як в селі не було.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Вимирали вулицями, цілими сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Людоїдства не було.

Хто і де хоронив померлих від голоду?

Скидали в яму за селом, везли на повозках, тачках.

Чи платили тих, хто займався похованням померлих?

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення померлих від голоду?

За селом звалища були.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята? 

Завжди пам’ятаємо і поминаємо.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві?

Так, тепер в ці часи згадують і поминають.

Чи є у Вашому селі церква?

Немає.

Чи встановлені хрести, пам’ятники померлих від голову?

Так.

Чи розповідаєте Ви своїм дітям, онукам про Голодомор? 

Розповідаю з болем в серці.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

Місце запису: смт. Мілове Міловський р-н, Луганська обл.

Дата запису: 16.04.2008

Хто записав: Літвінова Людмила Миколаївна, вчитель української мови та літератури Міловської гімназії.
Респондент: Базалей Валентина Стефанівна, 1915 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в смт. Мілове Міловського району Луганської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946-1947 роках? 

У такому віці вже погано пам’ятається, що було вчора, неділю тому, а не те що десятки років по тому. Але хто ж не знає та не чув взагалі про голодомор 1932-1933 рр.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Перша причина, як я думаю й пам’ятаю, було те, що ця влада силою відбирала той врожай, що зростили люди.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Не знаю як їх точно називали, а ми їх звали поліцаями.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продукті

Коли в нас забирали всі продукти, не показували ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Коли забирали у перших на селі людей продукти, і вони ясно що опиралися, поліцаї їх били і зв’язували, але це так казали, а сама я не бачила такого. А коли в нашу сім’ю прийшли поліцаї, ми плакали, просили їх не все забирати, але вони були дуже жорстокі, що навіть на дітей не звертали уваги.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Звичайно була в них і зброя. Але в нас вони всього цього не показували.

Як люди боронилися?

Як могли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна, і якщо б ми не сховали трохи зерна, картоплі мілкої, велика б тоді не родилась. А ховали більшою частиною в землю. Рили котловани і засипали туди зерно, а потім землею засипали, притоптували і хто коржами застилав на те місце, а хто якийсь хлам розкидував і на те місце, і навколо, щоб не зрозуміло було поліцаям, що ж там було і де може щось заховано. А скільки пропадало цього зерна, продуктів! А коли люди розривали котловани, там зерно було майже перегнивше, а продукти лопались, коли до них торкались. Все добро пропадало, яке не забирали поліцаї, то забирала земля.

Хто і як шукав заховані харчі? Як їх звали?

Я все казала, що їх у нас тоді звали поліцаями. А шукали всюди, і в хатах все переривали, і поли, вони ж земляні були, прекопували, в стог сіна палицею гострою штрикали, й де що не побачать, то все ломають, землю де свіжу побачать – копають. Скрізь шукали і звісно знаходили не все, але більше всього знаходили і забирали до зернини.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило їх і по четверо, і по п’ятеро й більше. Але я не знаю хто вони, а знаю, що мужики великі були…

Чи люди хотіли добровільно йти до колгоспів і як?

Ні. Ну а коров, волів віддавати треба було. Заставляли.

Скільки разів приходили до хати? 

До нас усього помню один раз. А до інших людей – два або більше разів.

Коли почали люди помирати від голоду?

Коли всі продукти, зернинки, що ховались, закінчувались й люди по три доби вже нічого не їли, а потім потрошку, починали то худнути, то пухнути від голоду, а потім й помирати.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Та кому вони здалися. Теж помирали з голоду, а хто десь дівався…

Хто не голодував в селі і чому?

Та пани не голодували. Тому що в них все було й їли вони все як треба. В них-то не забирали!

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У нас таких родичів не було. А в моєї подруги була тітка, так ми з подругою підемо до неї, а вона нам лянцей потай від чоловіка дасть, а ми такі задоволені, самі в ліс зайдемо надкусимо трохи, а тому що терпіння не вистачало не відкусити, а остачу додому принесемо й на дванадцять кусочків поділемо.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Ой, все, що можна було їсти. Дуже подобалися нам галушки, ми їх тоді називали так, а зараз їх нема. Я думаю, це нам тоді Бог посилав. Їли й незабудки, й одуванчики, і якісь ягоди темні, але назви я зараз не пам’ятаю. Все їли, що можна було у рот покласти й ковтнути.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості? 

Та більше половини померло. Точно не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Та хоронили їх і в садках, і на городах, а більшість і так лежали, тому що вся сім’я вимерла від голоду.

Місце запису: с. Циганівка, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.

Дата запису: 15 листопада, 2007 рік.

Хто записав: Мосейчук Аліна Сергіївна та Прядко Олександр Олександрович

Респондент: Шинкаренко Ганна Гнатівна, 1928 р. н.

Під час Голодомору 1932 – 1933 рр. проживала в селі Циганівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Голод пам’ятаю. Якось батько купив прілої дерти на кашу. Тоді їли все, що було. Восени батько брав возик, лопату і з дітьми йшли в степ. Шукали мишачі нірки і збирали звідти зерно, що з колосків наточили миші. Навесні їли щавель. Ходили збирати його в балку за 12 км. Мати пекла макорженики з щавлю і висівок. Їли солодку серединку з очерета, висмоктували. Ховрахів варила мати. Та, нам, дітям не сподобалось. В селі Стаханово у нас жили родичі. Вони нам допомагали. Привезли візок картоплі.

У 1933 році в нашій сім’ї народилася сестра Надія. Родичі казали матері, щоб вона задавила це дитя, буде менше ротів. Мати залишила дитину і Надя вижила.

Місце запису: с. Великомихайлівка, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.

Дата запису: 27.03.2009 р.

Хто записав: Ткач Альвіна Валеріївна, Єгорова Тетяна Сергіївна.

Респондент: Шевцова Ганна Григорівна, 1927 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Носачі Синельниківського району Дніпропетровської області.

1.Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Голод 32-33 років пам’ятаю.

2.Які, на вашу думку, могли бути причини голоду?

Точно не знаю.

3.Чи відбирали у людей вирощене в полі, городі і хто це робив?

Так, відбирали, але хто не знаю.

4.Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не було.

5.Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів?

Хто зумів, той ховав.

6.Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали на зароблений трудодень.

7.Забирали тільки продукти харчування чи і речі?

Речі не брали.

8.Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, не дозволяли.

9.Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Обєждчики, охранники.

10.Чи хотіли люди добровільно іти до колгоспів?

Понятно не хотіли. Люди мусили йти, бо поставили такі умови. У кого не було хазяйства, йшли з радістю.

11.Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Хто там її ховав. Ніхто у нас її не ховав.

12.Хто не голодував у селі і чому?

Голодували всі.

13.Хто зумів вижити?

Хто був у комуні.

14.Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали. З Германії приїхала жінка з грудним дитям. Моя мама давала їй буряк, що не змерз, хлібину. Хоч у самої було п’ятеро дітей. Так ця жінка просила пробачення у мами, що не донесе, з’їсть.

15.Які засоби вживали до виживання?

Виживали бур’янами: лободу товкли і добавляли в хліб, навесні їли какиш, рогіз.

16.Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ловили жаб попід ставком і їли.

17.Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?

Не знаю.

Місце запису: м. Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.;

Дата запису: 25.10.2005 р.;

Хто записав:  Чорноморець Катерина Володимирівна.;

Респондент: Чорноморець Катерина Іванівна, 22.10.1925 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Чорноморець Катерина Іванівна, 22.10.1925 р.н.

 проживала у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Так пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

Тоді була засуха,був поганий урожай,який забирали.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Це була група людей від сільських рад.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Ні вони не мали документів,шукали у хатах вони залізними палками.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Ні не пам’ятаю, але у тих, які не мали врожай вони сварилися.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Ні, не мали.

Як люди боронились?

Селяни, захищали один одного.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Так можна. Їх закопували у мішках,бочках.

Скільки їх приходило до хати?

Групи людей.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти знаходили у схованках. Ходили взимку, тому ховали у сніг, у сараях закопували у землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Спочатку давали порцію,а як далі не знаю.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Могли забирати одежу, худобу, але в основному тільки продукти харчування, які довго зберігалися.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не смій нічого брати, а як набрав то судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Вони примушували збирати залишки,щоб поля були чисті.

Хто охороняв поля і комори?

Самі люди з села.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Вони йшли добровільно,щоб трудитися.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Ні, вони пропонували це на зборах.

Де переховували худобу?

Селяни не ховали худобу, її ховали пани.

В який час ходили забирати у людей зерно?

Зранку та вдень.

Скільки разів приходили до хати?

У нас в селі тільки один раз.

Коли почали люди помирати від голоду?

Як почало холодати,але у нас в селі не помирали від голоду.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Так, були дитячі будинки.

Хто зумів вижити?

У нас у селі вижили усі.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Авжеж ділилися. Ділилися з сусідами.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні, тому що голод був по всій Україні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Ягоди.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

У нас в селі цього не робили.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Такого не були,не чули.

Чи можна було купити чи виміняти в місті?

Можна було міняти одяг, речі.

Чи був голод в місті?

Так був.

Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?

У нас в селі від голоду ніхто не помер.

Чи відомі випадки людоїдства?

У нашому селі не було, але у сусідньому селі Морковка було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

У нас в селі не було померлих.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Не знаю, такого не було.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Ні.бо у нас не помирали від голоду.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Ні,у нашому селі не було церкви.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Не пам’ятаю.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Так.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Багатіїв.

Місце запису: с. Майське, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.

Дата запису: невідомо.

Хто записав: Ямпольська Валентина Тарасівна

Респондент: Тупало Лідія Миколаївна 25.01.1925 р.н. 

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Новомиколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Голод 1932-1933 рр. пам’ятаю дуже добре, бо мені було сім-вісім років. В нашому селі тоді добре вродили буряки, квасоля. Зерна в коморі не було. Але тато з мамою працювали в колгоспі, там їм видавали потроху хліба і вони ділилися з нами навіть скориночкою.

У 1932-1933 рр. взимку в нашому селі мало людей вмерло. Але я пам’ятаю, як до нас прийшов чужий чоловік просити їсти, та в нас не було; він вийшов за поріг і вмер. Людей, які не голодували, не було, бо всіх морив голод. У 1932 році помер дід-сусід і молодий, а бабка залишилась; люди, в основному виживали, але були пухлі. Якось сусідка знайшла на городі мерзлий буряк і повідомила про це всіх. Люди збирали насіння із сорго, пекли маторженики та їли їх. Збирали ягоди, варили борщ з кропиви, коріння не їли. Як стали з’являтися ховрашки, тоді їли і їх.

Посіви на полях охоронялися. І пам’ятаю зі слів своєї мами, що дві жінки з нашого села були засуджені за збирання колосків у полі.