Місце запису: с. Добраничівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 27.09.2005 р.

Хто записав: Камельчук Оксана Михайлівна

Респондент: Куцопатра Якилина Миколаївна, 1916 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Куцопатра Якилина Миколаївна, проживала у селі Добраничівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забрала влада звичайно.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Представники влади.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Так

Як це відбуваюся? Чи ті, хто відбирали мали документи на збирання продуктів?

Не показували вони ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували, кого висилали, кого арештовували.

Чи мали зброю ті, хто відбирали хліб у людей?

Не знаю.

Як люди боронилися?

Хто як міг. Хто ховав що було, а хто ні.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Ходили люди з штиками. Кололи кругом, щоб тільки десь щось знайти. Це були такі люди як Павло Береза, а ще була якась жінка з ним, тільки пам’ятаю, що звали її, тобто прізвище її було Рудніцька.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По двоє.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопати в яму, пічурку.

Чи давали їжу тим, хто пішли до колгоспу?

Давали. Чи то по 100, чи по 200 грамів зерна. Ото принесемо додому, здеремо, зваримо і їмо.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі: одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали й інші речі.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чула. Отож люди, щоб вижити ходили на поле собирати колоски, а як поймають, то садовили в тюрму.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не пам’ятаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Ото щось приходили додому й забирати, щоб люди були змушені йти в колгосп, щоб вижити. Собирати збори, визивали по одному і заставляли йти.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не можна було ніяк приховати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Будь-коли. Могли прийти в ночі і в день.

Скільки разів приходили до хати?

Разів три, кожен день не ходили.

Коли почали почали помирати з голоду?

В 1933 році.

ІЦо було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Не опікувались, вони помирали.

Хто не голодував в селі і чому?

Хто відбирав усе у людей, той і не голодував, бо вони все забирали собі.

Хто зумів вижити?

Вони й зуміли, іще той, хто зумів десь заховати трохи якого продукту так, щоб не знайшли.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділились продуктами?

Ніхто нікому не помагав.

Які засоби вживали для виживання?

Як могли ховали зерно.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не пам’ятаю.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Листя, липину.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Пам’ятаю, як одна жінка їла жаб.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Можна, міняли рушники, ряднинки, в кого що було.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Точно не знаю, але багато. Вимирали цілими сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства в вашому селі?

Точно не знаю, але був такий випадок, коли була одна дівчинка десь ділась. Її не знайшли, а знайшли тільки купу кісток.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі, викопували ями і в одну скидали чоловік по десять.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Платили, давали по скількись грам зерна чи крупи.

Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Мабуть на кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Якщо поминають, то хто з родичів пам’ятає, то той поминає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади? 

Тепер поминають, а тоді ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. До київською патріархату.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

У селі не встановлені, на території сільради встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про не своїм дітям, онукам, сусідам?

Так.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не можу точно сказати.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Годунівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 21.09.2005 р.

Хто записав: Іванцова О. О.

Респондент: Шевченко Марія Федорівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Шевченко Марія Федорівна,  проживала у селі Годунівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Були великі дощі і хліб згнив на полях, поріс, а в селі не забирали в людей, що вціліло здали в хлібоздачу.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Не пам’ятаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Такого не було в нашому селі.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Як кому вдасця, то сховає.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Хтозна.

Де можна було заховати продукти харчування?

В печурках замазували, робили друге підпіччя.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так, давали, бо моя мати варила для робочих.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Не пам’ятаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Хліб згнив.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотів, а хто і ні. В селі був одноосібник Сегеда Охрім Вікторович, він не пішов в колгосп, а діти і жінка пішли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не знаю.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не знаю.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В нас не ходили.

Скільки разів приходили до хати?

Не знаю.

Коли почали помирати від голоду?

Помирали люди з голоду на весні.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

В селі знаходився патронат, яким завідувала Нахаба Христя. Там і знаходились діти-сироти.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, хто мав корівку. В кого було засолено в діжках капусту, помідори, огірки.

Хто зумів вижити?

Хто щось придбав.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Так.

Які засоби вживали до виживання?

Хто робив в колгоспі, то виписували макуху. А також їли з рогози коріння, очеретяні шпичаки, листя.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогоза, липа, береза, цвіт акації.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липа, з листків робили маторжаники.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Коти, жаби, собаки. В нас в селі був Назар Лісовий, так той їв котів.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Так.

Чи був голод у містах?

Ні.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Більше ста дорослих і дітей.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. Не помню прізвище, але батько і мати з’їли сина.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На старому кладовищі в кутку.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не було чим платити.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Аякже, хто живий і знає своїх родичів, які померли з голоду, згадують на 9 травня.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Не має, колись було, то дитина чиясь підпалила.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Так, встановлено хрест жертвам Голодомору на новому кладовищі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

В кого в сім’ї є старі люди, то обов’язково розповідають.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу, Сталіна.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 21.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Тонконіг Василь Павлович, 1922 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Тонконіг Василь Павлович, проживав у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Вивозили хліб валками, з червоними стягами.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Влада.

Чи були винагороди від вдати за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбуваюся? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Не знаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Побиття. Силою забирати.

Чи мати зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Закопувати. Замазували в комені.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Два – три чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Хліб і картоплю під піччю замазували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не знаю.

Забирали лише продукти чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Все забирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили за п’ять колосків.

Чи дозволяли забирати у полі колоски, залишки городини?

Ніхто. Карали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори ?

Об’єжчики.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Може хто й хотів. А багато не хотіло.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як ?

Силою все забирали: реманент, плуги – все. Висилали людей із села.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Більшість місцеві були з них, то знали в кого де сховано.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

Всігда: і вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Часто.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933 році навесні.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Окремі були.

Хто зумів вижити?

Хто під власть підстроївся і годив владі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не знаю.

Які засоби вживали для виживання?

Їли траву, бур’ян.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Може де й було.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, куріння?

Спориш їли, калачики, рогозу.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи кору і листя.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

В кого були тряпки, то возили в західну.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багато. Цілі сім’ї.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На цвинтарі. Возом возили. Не по одному, а несколько.

Чи платили тим. хто займався похованням померлих ?

Пайки хліба давали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не зовсім відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки,  Зелені свята?

У кого є кому поминать.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Тепер поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам? 

Не знаю. Розповідав.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 21.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Савенко Микола Єрмолайович, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Савенко Микола Єрмолайович, проживав у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Пам’ятаю.

Які На Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала вирощене.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Була бригада комсомольська.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

А хто тоді їх питав?

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Було таке: з під дітей витягали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

А хто знає чи мали зброю.

Як люди боронилися?

Руки люди опустили. Приходила ватага до хати – все перевертала до гори ногами. Забирала все, що можно взять.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Де не ховай – то найдуть. Були такі, що ховали, а вони із залізними прутами довбали землю. Люди були налякані.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комсомольці. Їх уже не має.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік шість – сім. Активісти: Кругляки, Прачі, Комісарчики. Вдень забирають у людей, а ввечері – п’янки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Де не заховай – все рівно знайдуть.

Чи давали їжу тим. хто пішов до колгоспу?

Може де й було, а в нас – ні.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

І одежа, як понравиться – забирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?

Як поймає об’єзчик – десять год тюрми давали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли. Хай краще згниє.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Був об’їзчик – охраннік.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Мало хотіло, заставляли. Йшла біднота, а зажиточні не хотіли.

Чи змушували людей йти до колгоспів і як?

Зачинять у школі і до утра держать. Умажуть у малясу, обкачають у пір’я і водять селом, ще й скрипка грає.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Де не ховала, так забирали.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

Серед білого дня. Ввечері вони гуляли.

Скільки разів приходили до хати?

Багато разів. Побули – не найшли, а йдуть ще – може де щось роздобув.

Коли почали люди помирати з голоду?

Як не стало зовсім чого їсти. Під весну.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Це впосля патронати організували.

Хто не голодував у селі і чому?

Кому Бог поміг.

Хто зумів вижити?

У кого була корова, як у нас. Батько робив у Яготині в заводі – пайок давали.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділиться.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Яка допомога? Були сім’ї по п’ятнадцять чоловік, а оставався один. Люди на дорозі лежали пухлі мертві.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, куріння?

Все, що можно було їсти: лободу, калачики, стрижаки з качанів.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Навесні рвали в болоті рогозу, свиріпу.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не приходилося.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

У місто не пускали селянина. У Білорусію їздили.

Чи був голод у містах?

Він був невідчутний.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Магазин, що скуповував дорогоцінні вещі (кольця золоті). Там були дешеві продукти.

Скільки людей померло в селі? Чи с такі відомості?

Відомостей немає, но більша половина села вимерла точно.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Такого не чуть було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Була бригада чоловік чотири – шість. Колективна яма на кладовищі. Було і живих забирали. Скинули на воза і повезли.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Давали харчі.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Все зрівнялося. Не видно нічого.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Казали, що не було голоду.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає. Розповідав.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 21.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Кудря Катерина Тимофіївна, 1913 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кудря Катерина Тимофіївна, проживала у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Ну чого ж. Все знаю.

Які На Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Комсомольці все забирали. Влада така була.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Мали право.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Забирали і все.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не було.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було, але знаходили.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Оксанка і я була в комсомолі. Да я втекла в Кононівській радгосп і там пересиділа. Оришка ходила Бунчукова, Андрій Пантелеймонович Останець.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Три-п’ять чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Не знаю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Галушки давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Тільки їжу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Убивали за колоски.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’їжчики.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Хто добровільно, а хто примусово.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як ?

А як же. Збори були. Зачиняли людей і держали до світа.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгоспи?

Різали та їли.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

Удень.

Скільки разів приходили до хати?

Сто раз приходили. Коли завгодно.

Коли почали люди помирати з голоду?

Навесні саме більше померло.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Ніхто не питав, діти попереду померли.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто умний і запаси зробив.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим.

Які засоби вживали для виживання ?

Батько хліб сховав прямо в конторі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Була рідня, а кожен свою шкуру защищав.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Салат їли, крапиву.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Тоді і вишень мало було. Їли кору.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Їздили в росію і там міняли на хліб.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Цілі сім’ї.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Було. По сусідству баба з’їла свого сина.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Їх багато – прямо на городі хоронили чи десь в ямі за хатою закопували, як було кому.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Тоді в колгоспі ставили палочки. Може хто й платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі, кругом по канавах.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

У кого є кому – поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Тепер поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якою патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знаю. Розповідала.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису:  с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 26.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Кононенко Олексій Антонович, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кононенко Олексій Антонович, 1925 р. н., проживав у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Власть забирала.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не скажу.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Не бачив.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Все було і били було.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Були із оружієм. Ото де Микола Артемович живе, жила Галька Чорна, дак її чоловік ходив із карабіном.

Як люди боронилися? 

А як?

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали. А вони копали да шукали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Йосип Чорний.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Було по три, чотири чоловіки, коли як.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

На полі варили галушки. Давали по дві штуки.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Все забирали. Зерно забирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили за п’ять колосків.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ганяли, щоб не брали

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Обє’жчики були.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Да чого б же? Силою заставляли. В день коні зведуть до колгоспної клуні, а вночі баби розберуть по домівках. Тоді знов зводять. Судили, хто не йшов у колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як ?

Силою змушували. 

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніде не можна було сховать.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

Вдень і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Багато.

Коли почали люди помирати з голоду?

Навесні.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не знаю.

Хто зумів вижити?

Кому Бог поміг.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами.

Не було чим.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не знаю.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Все їли.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Акацію, липу, рогозу.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Да не було такого.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Їздили люди, все міняли.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви. що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

І цілий год мерли. Ніхто не считав скільки померло. Під двором у мене помер хлопець поки мати видоїла корову.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На підводі возили в яму на кладовищі. За хатою, на городах. кругом хоронили. У Сашки два браги і батько в саду сховані.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Із колгоспу по наряду.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

У спільній ямі на кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер згадують.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам? 

Знає. Розповідав.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

сце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 21.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Кобзар Ганна Григорівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кобзар Ганна Григорівна, 1925 р. н., проживала у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Пам’ятаю. Як сьогодні пам’ятаю, я пухла лежала.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Урожай був великий. У мого батька зерна на три годи було. На три сім’ї б вистачило. Влада забрала, все забрала до граминочки. Влада робила.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Не знаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів? 

Не знаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Приходило по чотири, п’ять чоловік і вигрибали до зерниночки. Копали, шукали, все перетрушували.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали. В землю закопували, а вони ходили із щупами і шукали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Пилип Симонович Синельник, Гайдай Лександра – комсомолка.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік чотири, п’ять.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали. Варили бовтуху раз на день.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Все забирали. І рушники, і сорочки – все.

Що таке “Закон про п’ять колосків? ” Чи чули Ви про нього?

Десять год давали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Визначені були сторожі.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як ?

Змушували. Цуркували. Зачиняли в школі і держали до утра.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Кругом. А все рівно знаходили.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

Вони нічого не боялися. Серед білого дня.

Скільки разів приходили до хати?

Не раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Як все забрали. З березня почали – і в травні вже мерли пачками.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Патронат зробили. Як усе устаткувалося.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто був у тій компанії. Дядько мій був пекарем. Дак не голодував.

Хто зумів вижити?

Хто людей продавав.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділитися.

Які засоби вживали для виживання?

Їли все підряд поки почалися колоски.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

ІЦо споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Все їли. Весь бур’ян.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не їли такого.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Тоді не знали, що таке місто.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Пересчитать не можна, по чотири – п’ять душ із хати. Одна третя осталася людей.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні. Не відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі, без трун в одну яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Конешно платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не зовсім відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

У кого осталися родичи, то помінають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам? 

Знає. Розповідала.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.

Дата запису: 26.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Горбач Ніна Яківна, 1923 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Горбач Ніна Яківна, проживала у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Ой, пам’ятаю, хіба це забудеш?

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирали від людей все: і млин, і клуню, і корову.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Мєсні активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Канєшно були.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів? 

Які там документи. Сила і оружіє.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Що хотіли, те й робили.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Мали, а як же.

Як люди боронилися?

Ховалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали. А все равно находили.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Максим Крайовий, Шаповал, його брат Яков. Пашки, Білокури, Федод Білий.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

П’ять – шість чоловік, облава.

Де можна було заховати продукти харчування?

Да ніде.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не знаю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо? 

І одяг, і рушники, і скриню, всю одежу позабирали. У нас Пашки і ручну дерничку поламали, а жменьку дертички по хаті розсипали. Спеціально робили, щоб люди мерли, ступи рубали, щоб нічого не стовкли.

Що таке “Закон про п’ять колосків ”? Чи чули Ви про нього?

Судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єжчики.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?

Не хотіли. Ночами клуню згонили і держали до утра, щоб соглашалися йти.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Силою змушували. Мордували, як хотіли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не було чого ховать, все позабирали.

В який час ходили забирали в людей зерно, продукти?

Серед білого дня.

Скільки разів приходили до хати?

Не раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Як не стало зовсім чого їсти, під весну.

Що було з малими сиротами. Чи ними опікувалася держава?

Потом патронат зробили.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто шкуру з людей здирав.

Хто зумів вижити?

Хто людську подобу потеряв.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділиться.

Які засоби вживали для виживання?

Їли що попало.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Да всі голодні і пухлі були.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Що найшов.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Все підряд.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Не було чого мінять.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Сила силенна. Ну більша половина точно. Лежали покотом по під тинками, рачки лазили, хто ще не вмер. Та з кажної хати по п’ять – шість душ, або і більше. Цілі сім’ї.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Кого де попало. Як на дорозі вмер, то возом звозили, бувало, ще й живих, щоб ще раз не їхати. А як у хаті чи у дворі, то й декілька днів лежало. Чи за хатою заривали на городі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

В одній ямі на кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Хто кого помнить, то поминає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Тепер поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якою патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села та про голод 1932-33 років? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знаю Розповідав.

Koго Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Власть.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Богданівка, Яготинський, Київська обл.

Дата запису: 23.09.2005 р.

Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна

Респондент: Кругляк Євдокія Нестерівна, 1919 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кругляк Євдокія Нестерівна, проживала у селі Богданівка Яготинського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?

Пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Урожай був великий. Ходили комсомольці і кришечки з столу зметали.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Комсомольці.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Не провіряли.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали на виселки. Мого дядька Петра в Сибір отправили: Іван Прокопович, Олена Росулова, Бунчукова Оришка.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю.

Як люди боронилися?

Беруть – хай беруть, вони свої від Бога получать. Вон бабі Гордієсі вікна і двері побули і кришу на хаті спалили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Все одно находили. Били землю ломами і находили.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Грицько і Савка Свиридович Кругляки, Бунчук Оришка, Остапець Оксана, Олена Росалова Потильчак. Остапець Андрій Пантеліймонович. Кругляк Павло мого дядька в ставок укинув.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Гуртом ходили.

Де можна було заховати продукти харчування?

Кругом шукали.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Затирку варили і по черпаку давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

І одежу, і рушники, і корови, і хліб.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Хіба за п’ять? За один судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли. Андреева і моя мати назбирали колосків, дак їх так побили, що вони ледве додому дойшли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля охраняв Кругляк Сашко. Нa коняці. Коняка під седлом. Ну чужих не було як Свириди. Ох іздівалися з людей.

Чи хотіли люди добровільно йти в колгосп?

Не хотіли.

Чи змушували людей йти до колгоспів і як?

Катували да в Сибір отправляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не можна ніде – все одно заберуть.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

Вдень. Коли завгодно.

Скільки разів приходили до хати?

Разів по три приходили. Іван Прокопович був перший організатор. Андрій і Павло Прачі.

Коли почали люди помирати з голоду?

Навесні. Підвода їхала в чотирьох за руки за ноги і скидають. Поки викопали одну – яму шистьох привезли.

Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не знаю.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

І шматком одним ділилися. У матері було багато одежі – все позабирали. Один карсет остався. Так вона в Гречановці за нього виміняла два стакани проса.

Які засоби вживали для виживання?

Їли все, що попало.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У кого було чим.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Все їли. Кору їли.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи кору і листя.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

У кого було що мінять.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Багато. Аж страшно. Цілі сім’ї повимирали.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Спеціальна бригада возила. У дядька Романа вся сім’я вимерла – шість чоловік, у Ганни Дудки – три. Більша половина села вимерла. З каждої хати но п’ять – шість чоловік. Наче і зараз бачу, як валялися люди по під тинками.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Просто посилали і все. А хто тоді платив?

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі яму рили і возом звозили.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? І тепе і за часи радянської влади?

Тепер поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Не знаю.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Встановлений хрест в центрі села.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знаю. Розповідав.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішню владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Погреби, Тетіївський р-н, Київська обл.

Дата запису: 04.09.2005 р.

Хто записав: Чалова Діна Петрівна

Респондент: Ткачук Марія Калістратівна, 28.03.1927 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Ткачук Марія Калістратівна, проживала у селі Погреби Тетіївського району Київської області.

Про Голодомор дещо сама помню, і батьки розповідали. Жити було тяжко. Здавалося, що було зроблено спеціально. Були ж врожаї, і садили, і сіяли, збирали, а куди його відвозили, забирали – ніхто не знає. Однієї ночі хтось почав бити у двері. Запалили лампу  і коли відкрили хату, то прийшло декілька чоловік до хати з ружами (гвинтівками) і сказали, щоб здавали зерно, крупи, муку. Але такого в нас не було і вони взяли забрали кожуха, яким ми вкривались. Заставляли ходити на роботу. Нас дітей посилали збирати колоски на поле. За нами постійно ходив наглядач і дивився, щоб ми не ховали зерна, колосків. А якщо бачив, що хтось брав, то сильно бив нагайкою. Їсти на роботі не давали. Дома хазяйства не було ніякого. У сусідів були кози, то вони мені по трошки давали молока, хоча у неї були свої діти. Недалеко біля річки росли гарні яблуні. То ми з дітьми збирали яблука і сушили їх на сушину на горищі, щоб було що їсти зимою. І все це робили, щоб ніхто не бачив. А їли все: якщо була картоплю, буряки, лобода, чорна бузина, пасльон, збирали лісові горіхи. Ставили петлі на пташок – горобці, голуби, ворони. Один раз помню – попався заїць. То я і батьки не могли наїстися. Те м’ясо запам’яталося мені на все життя.

У селі люди помагали один одному чим могли. Але були такі, що жили набагато краще. Це ті люди, які доносили на інших – хто що де взяв, чи хто де зловив якої риби, чи взяв щось з поля. Мила не вистачало, хворіли коростою, туберкульозом. В кого були воші, стригли налисо: і дітей, і дорослих. Лікаря не було. Лічилися народними методами (трави). В селі було важко жити, бо в нас все забирали і вивозили. А в місті жила наша рідня, то там і магазини були, і в магазинах можна було щось купити і за роботу платили. Щоб хтось помер в нашому селі, сказати не можна, бо не помню. Виживали хто, як могли. Бували, що по декілька днів нічого не їли. Одна вода. Одну картоплину ділили на чотирьох. Одні чоботи на всіх. Зимою на двір ходили по черзі, щоб наламати десь хмизу, бур’яну, соломи, щоб затопить у хаті і підігріти води, щоб попити гарячого. Сахар їли дуже по великих праздниках. Батькі були віруючі, але молились тільки вдома, щоб не бачили комуняки, бо дуже жорстоко за це карали.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).