Місце запису: с. Бурківці, Тетіївський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 24.10.2005;

Хто записав: Ящук Галина Петрівна;

Респондент: Гербутівська Тетяна Дмитрівна, 1923 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр.. Гербутівська Тетяна Дмитрівна, 1923 р. н., проживала у селі Бурківці Тетіївського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?

Пам’ятаю дуже добре.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Трохи засуха, а більшість того, що все в людей позабирали: картоплю, зерно, муку, навіть квасолю.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Це робили люди, яким наказували йти. Це були активісти, спеціальні бригади.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Невідомо много.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання податків?

У них ніхто документів не питався.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Так. Були випадки, що застосовували силу.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не бачила зброї.

Як люди боронилися?

Ніяк не боронилися, бо не було сили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Сховали торбинку зерна у грубі і там знайшли.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не пам’ятає. Знає, що була ціла бригада.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Це були активісти, які вступили перші в колгосп.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде. Хіба що люди ховали у лежанці і зимою не палили, а була замурована.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали. Навіть я, 10-річна, полола разом з мамою і тіткою 1 ряд буряків, щоб дали поїсти сої.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали, що бачили. Навіть забрали прядиво.

Що таке закон про «про п’ять колосків»? Чи чули Ви про це?

Ні. Не чула. Але мама торбинку замурувала в грубці, то знайшли. І людей судили, хто ховав.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні. Дуже карали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’їждчики. Самі колгоспники.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ні, пішли перші, хто найбідніші.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так. Погрожували, що якщо не підете у к-п, то виселять з хати і все заберуть.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не було де переховувати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В різні, коли скажуть.

Скільки разів приходили до хати?

Неодноразово.

Коли почали помирати від голоду?

Більшість весною 1933 р.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Організовували приюти, де їм трошки якоїсь їжі хоть чуть.

Хто не голодував у селі і чому?

Голодували всі, але вижили ті, що сильніші, багатіші. В тих людей, що ходили забирали зерно, майже в сім’ї ніхто не вмер.

Хто зумів вижити?

Кому була допомога, в кого був цінний метал, щоб виміняти на якусь крупу, чи 200 гр. хліба.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Таких випадків дуже мало, кожен хотів вижити.

Які засоби вживали до виживання?

Ніяких. Ото хто міняли десь у Жашкові одежину, золото. Хто що мав на період Голодомору.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Блекота, калачики.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липа, акація.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Горобців, жабів, котика навіть, навіть собак.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Так, у Жашкові на базарі.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?

Ні.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато. Більше половини.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Напади були на людей, дітей.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Був такий Пономаренко. Збирав у гарбу померлих, або навіть ще живих і віз їх до кагата, щоб не їхати двічі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Давали йому 1 кг хліба. Пайок.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Кладовище. За тракторною бригадою.

Чи поминають їх на «Проводи», «Зелені святки», «Гробки»?

На «Проводи», Зелені свята.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?

Так, а за часи радянської влади – ні.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Ні.

Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?

Хрест Голодомору.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так. Розповідала дітям, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Державу.

Місце запису: с. Пустовіти, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 11.09.2005 р.;

Хто записав: Коваленко Н.П.;

Респондент: Жилізна Мотря Данилівна, 1917 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Жилізна Мотря Данилівна, 1917 р. н., проживала у селі Пустовіти Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Позабирали все.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Комнезами, сільська рада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Самі ходили і шукали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не знаю.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Застосовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Була зброя.

Як люди боронилися?

Не боронились ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні не можна було.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комнезами, активісти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Три-шість чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

У коморі, на печі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали кусочок хліба.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не знаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Мусили йти.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Збирали збори, змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Відводили самі.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Хто коли хотів.

Скільки разів приходили до хати?

Декілька.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933-му році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Забирали в садок, там їм давали їсти.

Хто не голодував у селі і чому?

Багаті.

Хто зумів вижити?

В кого було що продавати.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділитися.

Які засоби вживали до виживання?

Не пам’ятаю.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Не було допомоги.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу, померлих тварин.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Листя липи, вишні, цвіт акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ловили на полі гризунів.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було.

Чи був голод у містах?

Так.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Збирали на віз і ховали в загальну яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Їсти давали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

В селі є пам’ятник померлим від голоду 1932-33рр.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Поминають.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Пії, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 2008 р.;

Хто записав: Залевська К.Л.;

Респондент: Гузій Василь Тимофійович, 1927 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Гузій Василь Тимофійович, 1927 р. н., проживав у селі Пії Миронівського району Київської області.

В 1933 році звичайним явищем було старцювання в більшості молодих людей. Дуже в пам’ятку мені один факт. Якогось дня мати в хаті чистила картоплю, аж заходять дві дівчини, десь років 13-14, просять милостиню. Побачивши картопляні лушпайки на долівці, вони збирають їх і кидають в рот. Мати дала їм по 3-4 картоплини і сказала, щоб вони спекли їх і з’їли, але, виходячи з хати, вони почали їх гризти сирими.

Десь метрів за 200 від нас жила сім’я Хирняків(так звали їх по вуличному): дві сестри і брат Іван. Він майже кожен день приходив на нашу вулицю Тракторну і сідав під повіткою тітки Мотрі і дядька Ігната. Дітей у них не було і тітка Мотря винесе йому чи картоплину, чи якоїсь похльобки і він за цим жив. Одного разу я бігав по дорозі, аж бачу іде Іван, похитуючись, під повітку і падає. Незабаром приходить до нас тітка Мотря, а жили ми через хату, і каже, що треба йти до Хіври і Горпини, щоб забрали мертвого Івана. Було Іванові на той час десь 19-20 років.

За розпорядженням голови колгоспу Олійника Давида Савовича кожен день варили колотуху і давали її десь по літрі на душу. Що собою являла собою колотуха? В кінці села на виїзді в сторону Ведмедівки встановили котьол на 15-20 відер, коли вода в ньому закипить, туди всипали 3-4 відра борошна і потім цю похльобку по літрі одержував кожен, хто міг прийти.

Так Олійник Давид Савович підтримував людей, за що поплатився життям. За розбазарювання зерна і погані справи в колгоспі (дохли коні) він був засуджений на 3,5 роки. В тюрмі він і помер.

Через три хати від нашої жила сім’я Ілька Сливи. Було в них трійко дітей. Аби врятувати їх від голодної смерті, батько викрав у колгоспі вже доходящего коня. Та так і не скористався ним, бо був затриманий і постав за цей злочин перед судом. А через декілька тижнів дві його доньки, 12-ти і 14-ти років, померли з голоду. Дружина і грудна дитина продовжувати жити.

А якось забігає до мене сусід Володимир Джигир і гукає, що хоче щось показати. Пішов я з ним. А він веде мене до хати Сливи, відчиняє двері, і ми бачимо на долівці мертву матір, а дитя лазить по ній, шукає соска, бо теж голодне.

Через п’ять хат від нас жила сім’я Вдовиченків з двома дітьми. Чоловік помирав з голоду, то дружина відрізала в нього сідниці і варила дітям баланду, додавши лободи. Канібальство було масовим. 

Люди мерли щоденно. Іде чоловік, хитається, падає і вже більше не встає.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Маслівка, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 09.09.2005 р.;

Хто записав: Швед Зоя Бориславівна;

Респондент: Панікарська Марія Іванівна, 1917 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Панікарська Марія Іванівна, 1917 р. н., проживала у селі Маслівка Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай був гарний, а забрала все в людей влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Це робила радянська влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були винагороди.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніяких документів у них не було. Просто приходили й забирали все, що можна.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Так, людей били, знущались, арештовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї вони не мали, але люди боялися їх і нічого не застосовували.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не боронилися, а мовчали і терпіли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Старались приховати, але це майже ніколи не вдавалось.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Сільські активісти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати їх приходило по два-три чоловіки. Цс були комуністи, активісти.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти ховали в скрині де зберігався одяг, або закопували десь в дворі чи на городі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто пішов до колгоспу давали трошки вареної рідкої юшки

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали і одяг і рушники, а не тільки продукти харчування

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Так, я чула про цей закон. Людей, які збирали колоски ловили на полі. Якщо в них було п’ять колосків, то судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

У полі не дозволяли нічого збирати, а хто не слухався – карали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля і комори охороняли колгоспники, комуністи, активісти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Бідніші йшли, бо їм не було чого втрачати, а заможні не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Людей змушували йти до колгоспу. Забирали все, що було, не було іншого виходу.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу заховати було неможливо.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Прийти могли в любий час: вранці, ввечері і, навіть, вночі.

Скільки разів приходили до хати?

У нас забрали все. Свої ж люди, які сильніші. А в інших забирали активісти.

Коли почали помирати від голоду?

Вмирати з голоду люди почали зимою.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Держава сиротами не опікувалась. Допомагали сусіди або родичі.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували в селі ті, у кого була мала сім’я, хто був заможній. І, звісно, комуністи та активісти, бо частину того, що забирали в людей, залишали собі.

Хто зумів вижити?

В нашому селі будували залізницю, і тим, хто на ній працював давали пайки. Декому допомагали родичі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Дуже рідко допомагали, бо в більшості випадків допомагати не було чим.

Які засоби вживали до виживання?

Збирали трави, різні корінці, листя, гнилу або мерзлу картоплю, колоски.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, родичі допомагали, якщо мали змогу.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу, крапиву, гичку буряка.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Вербове гілля. Сушили і товкли в ступі жолуді, цвіт акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

З тварин їли всіх, кого можна було зловить: котів, собак, пацюків, горобців.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В кого залишився якийсь одяг чи інші речі – міняли в місті на продукти харчування!

Чи був голод у містах?

В місті також було важко, але такого, як у селі, голоду не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Ні, я не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло людей багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. В нашому селі був випадок, що батьки поїли своїх дітей. Люди йшли на все, щоб вижити.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих ховали колгоспники. На підводу скидали померлих і звозили до однієї ями.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні, нічого не платили, тільки давали пайок.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

У нас на кладовищі є місце, де поховано жертв Голодомору.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають родичі померлих.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Так, зараз згадують жертв Голодомору в церкві, а за часів радянської влади – забороняли.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Маслівка, Миронівський р-н, Київської обл.;

Дата запису: 08.09.2005 р.;

Хто записав: Швед Зоя Бориславівна;

Респондент: Борисенко Олена Василівна, 1919. р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Борисенко Олена Василівна, 1919. н., проживала у селі Маслівка Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Все, що було у людей, забирали комуністи, активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ні, я не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніяких документів у них не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Так, людей карали, били, а іноді, навіть, висилали із села.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї вони не мали, але ходили по кілька здорових чоловіків.

Як люди боронилися?

Люди боялися, ніякого опору не чинили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати можна було, але майже завжди все знаходили

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Зерно шукали комуністи, приходили і нишпорили по всій хаті та в дворі.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

В більшості випадках приходили по два-три комуніста. Тільки в тих випадках, як їх висилали з села, було більше.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали в печі, скрині.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ні. Нічого не давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все: і одяг, і худобу, і продукти харчування.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Я не знаю про цей закон.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, хто збирав у полі колоски, тих били і забирали все.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля і колгоспні комори охороняли комуністи і активісти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Деякі йшли, але не всі. Люди боялися всього нового.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Людей змушували йти до колгоспу, забираючи худобу і все інше.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу приховати не можна було – все одно знайдуть.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Забирали в будь-який час, навіть, серед ночі.

Скільки разів приходили до хати?

До нас приходили тричі.

Коли почали помирати від голоду?

На кінці зими, на початку весни – люди почали масово мерти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ні. Держава сиротами не опікувалася. В кого були родичі, то допомагали.

Хто не голодував у селі і чому?

В селі не голодували комуністи, активісти і ті, хто були з ними.

Хто зумів вижити?

Люди, які були на будівництві залізниці, їм давали пайки, у кого були родичі, які допомагали.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали, але дуже рідко, тому що всім було тяжко.

Які засоби вживали до виживання?

Люди старалися збирати різні трави, корінці, кору, жолуді, все, що можна було їсти.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, родичі нам багато допомагали продуктами харчування. Вони не жили в селі, а в місті їм було легше.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

З рослин вживали в їжу лободу, гичку буряків, калачики, коріння клена.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

З дуба жолуді використовували в їжу, цвіт акції.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Різни диких тварин і птахів їли. Все, що можна було зловить.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було поміняти на одяг щось з їжі.

Чи був голод у містах?

У містах голоду такого не було. Було тяжко, але не так, як у селі.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Ні, я не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато людей померло в селі. Не знаю чи є такі відомості.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так, в нашому селі був дід (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних

міркувань – Ред.), який з’їв своїх знайомих в яру за селом. Відтоді цей яр називають (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних

міркувань – Ред.).

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали померлих на кладовищі самі люди і колгоспники.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Тим, хто ховав померлих ніхто не платив. Люди помирали не тільки в хаті, а й прямо на дорозі.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так, в нашому селі є місце на кладовищі, де поховані люди, які померли від голоду.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають тих, у кого є рідні.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадують у церкві тих, хто помер від голоду тільки зараз, а в часи радянської влади – забороняли.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати

Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 16.09.2005 р.;

Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;

Респондент: Смоляр Євдокія Панасівна, 1912 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Смоляр Євдокія Панасівна, 1912 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю. У мене був син 1930-го року народження. У 1932-го року був у садку, їсти не було чого, то діти паслися калачиками – яке то було горе.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Була засуха, податки та відбирала влада

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Це були агенти «комнезами».

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не знаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Були покарання різні.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не пам’ятаю.

Як люди боронилися?

Не боронились.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна приховати, але не було чого.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не пам’ятаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило по двоє-троє.

Де можна було заховати продукти харчування?

Можна, але їх не було.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали трохи борошна, мішали у траву і пекли лепетики.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не чула закону такого.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хотіли. Мій батько пішов перший у колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Мої рідні здали все у колгосп(скотину, весь реманент).

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І в день, і вночі. Я сховала трохи зерна, підвісила між одягом, а як знайшли, то водили під дулом автомата, щоб сказала де сховала. А коли  знепритомніє людина, тоді кидали її лежати та йшли геть.

Скільки разів приходили до хати?

Багато разів.

Коли почали помирати від голоду?

Точно не пам’ятаю.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Не знаю.

Хто зумів вижити?

Не знаю.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали.

Які засоби вживали до виживання?

Не знаю.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Як пропаде коняка, то бігли з сокирами, щоб щось відрубати і зварити. Полова чи листя щавлю.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липа.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ховрахи.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна. Міняли одяг на кукурудзу.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. Одна жінка з’їла дитину. В неї в хаті знайшли дитячу голову.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Де вмирали, там і ховали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Так. Є на цвинтарі.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 07.09.2005 р.;

Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;

Респондент: Семещенко Ганна Карпівна, 1911 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Семещенко Ганна Карпівна, 1911 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так. У 1932-19933 рр. у мене померло двоє дітей, чоловік та вся родина.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай відбирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Місцева влада і комнезами.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Мені це не відомо.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не пам’ятаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Були різні покарання.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не пам’ятаю.

Як люди боронилися?

Не боронились, бо їх залякували.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховували, але знаходили. А закопане пропадало.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комнезами, місцеві та районні чиновники.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По два-три чоловіки. Місцеві та сільські комнезами.

Де можна було заховати продукти харчування?

В землю закопували. Якщо не знаходили, то згнивало.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так. Тим потроху допомагали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Так, Забирали все. Особливо в тих, хто не йшов до колгоспу.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не давали збирати колоски на полі, навіть, в жнива.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, гонили, віднімали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’їздчики полів, сторожі комор.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не всі.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу ніде було сховати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

По декілька разів, доки все не відібрали.

Коли почали помирати від голоду?

Ранньої весни, влітку.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто не опікувався. Діти помирали з голоду.

Хто не голодував у селі і чому?

Ті, що були на той час при владі.

Хто зумів вижити?

Ті, що були при владі і в кого було що їсти.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні, не було чим ділитися, допомагати.

Які засоби вживали до виживання?

Бур’ян, різне коріння. Полова гречана і просяна.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Може, в кого і була допомога, а у мене – ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Листя липи, лободи та інших бур’янів.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липа, верба, листя ягідних, плюс полова.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Мені невідомо.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Обмінювали речі на продукти харчування.

Чи був голод у містах?

Не знаю. Мабуть, був не такий, як в селі.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Так. Обмін та продаж дорогих та золотих речей.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато. Перерахувати неможливо.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. Були випадки.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Звозили частину на цвинтар, а то і на городі, в садку.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні. Змушували звозити до ями.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Цвинтар, по дворах, по городах.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Рідні, які вижили.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер так. За радянської влади – ні.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання 

Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 17.09.2005 р.;

Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;

Респондент: Пікулик Ганна Мусіївна, 1915 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Пікулик Ганна Мусіївна, 1915 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так. Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада відбирала. Хліб був на складах. Мета була знищити людей.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Активісти були.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Виказували сусідів.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Які документи? Ніяких не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали із села. Вони вважали нас злочинцями.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ні, вони були без зброї. Просто лякали людей.

Як люди боронилися?

Люди й дихати не могли.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не сховати, бо знайдуть.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Активісти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По всякому. І жінки, і чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Вночі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали по 100 грамів хліба.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Тільки їжу.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Судили за п’ять колосків.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Сильно карали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Мій батько охороняв та ділив хліб. Було йому дуже тяжко, бо всі хотіли їсти, а йому було всіх шкода.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто хотіли, а хто ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Як же, примушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніхто нікуди не ховав.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень. Ввночі, мабуть, боялися.

Скільки разів приходили до хати?

Не вдавалося сьогодні, то приходили на наступний день.

Коли почали помирати від голоду?

Вже в 1932-му році, коли повимітали всі засіки.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто не опікувався. Вмирали прямо на вулицях.

Хто не голодував у селі і чому?

Може активісти.

Хто зумів вижити?

В нашій сім’ї з голоду не вмер ніхто.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали. Нам одна баба давала сирі буряки, огірки.

Які засоби вживали до виживання?

Нічого.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Що вони могли допомогти, коли були самі голодні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Товкли липу.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Калачики, липа, акацієві квіти.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Цього я не чула, щоб їли диких, а домашню – їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

За що ж було купить.

Чи був голод у містах?

Мабуть був.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Ні.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Ні.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Сама мати з’їла свою дитину.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Були, що вивозили на кладовище.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Хто там платив. Їх примушувала влада, щоб не було трупів по селу.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Ні.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Хто поминає, а хто й ні. Більшість поминають. А де й хрести поставили.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз, може, й поминають, а тоді й церкви не було.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 10.09.2005 р.;

Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;

Респондент: Євтушенко Марія Іванівна, 1913 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Євтушенко Марія Іванівна, 1913 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю, люди дуже мерли. Я звозила мертвих на підводах. Скидали в яму. Я була ше дівкою, моя мама працювала в яслах, то приносила нам молоко, затірку, ходили на буряк. Було іде людина і впала (вмерла від голоду).

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Відбирала все влада. Що було в людей – те й висипали. Хоч люди й ховали, але все знаходили й відбирали.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Були  «комнезами» в активах. Теж були бідні.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не знаю.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не били. А засуджували. Кудись висилали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не пам’ятаю, бо не били і не вбивали.

Як люди боронилися?

Ховались.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Все рівно знаходили і відбирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Актив, «комнезами».

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили по три-чотири чоловіки. Лякали.

Де можна було заховати продукти харчування?

У ніч ховали, під піччю, копали ями і в ті ями, у льоху.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали похльобку, але від неї люди пухли. Ще трохи давали хліб.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Мабуть, нічого такого не брали. Головне відбирали хліб.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Ми ходили збирали на полях колоски, а за це судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забороняли. Не можна було в колгоспі красти.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ні. Були середняки, які не хотіли йти. А наш тато сам пішов у колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Вони чимось лякали, щоб люди йшли в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Наш тато сам відвів коня у колгосп, а де люди ховали я не чула.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили вдень, щоб бачити де шукати.

Скільки разів приходили до хати?

Часто ходили.

Коли почали помирати від голоду?

Вже у 1933 році, коли викидали зерно у Дніпро.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Вони були в яслах, але теж помирали, бо й там не було чого їсти.

Хто не голодував у селі і чому?

Ті, що відбирали хліб.

Хто зумів вижити?

Певно в кого була корова. Середняки.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Дуже допомагали. Ділились молоком і чим було.

Які засоби вживали до виживання?

У жнива крали колоски. Їли калачики, паслися, як гуси.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Комірники допомагали біднішим родичам.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Виминали колоски, калачики, городній молочай. Їли все, що було можна.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Листя з липи, бо з берестка колюче, а з вишні гірке. Їли листя яблуні.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

На полі ловили ховрахів.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Одяг збували, ходили аж до Києва.

Чи був голод у містах?

Певно, що і у містах був голод.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю, але дуже багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

У нас так: матері їли своїх дітей. Була одна жінка, то бачили як вона відрізала в дитини вуха. А в іншу сім’ю запросили переночувати хлопця та хотіли його з’їсти, але він утік.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Я і звозила, і ховала. Робила в колгоспі. Дали мені коней, то я возила померлих на кладовище, а там усіх скидали в яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Платили – писали трудодні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі, але зараз їх не видно.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Як є рідні, то поминають, але не дуже. Наш тато похований у братській могилі. Я поминаю його на проводи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Поминали, де правилося у церквах.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису:  17.09.2005 р.;

Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;

Респондент: Вареник Олександра Іванівна, 1915 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Вареник Олександра Іванівна, 1915 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю, добре пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Мабуть, все зібрала влада. Були шкідники такі, забирали зерно, висипали у Дніпро, щоб не діставалось людям.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Були активісти, такі самі бідняки.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю, наче не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не було ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не били, а засуджували, трохи наказували

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Наче не було, бо не стріляли, не вбивали нікого.

Як люди боронилися?

Не боронились ніяк, ховались.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Уже й не ховали, бо все одно знаходили, відбирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Активісти були.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили дві-три душі. Лякали і забирали хліб.

Де можна було заховати продукти харчування?

Трохи в піч ховали, але знаходили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали по 100 г. хліба і похльобку-юшку.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Наче не відбирали таке, брали зерно, хліб.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Ще був такий закон, що не можна було збирати колоски в полі, бо судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забороняли. Не можна було й вкрасти.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Бідняки йшли, а середняки не хотіли йти. Наш тато сам пішов у колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Заставляли і страхали.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Де люди ховали не знаю, а наш тато відвів коня у колгосп.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Відбирали вдень, може вночі боялись.

Скільки разів приходили до хати?

Часто ходили попід хатами.

Коли почали помирати від голоду?

Десь у 1933-му році, коли вже не було у людей нічого.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Їх утримували у яслах, але вони теж там голодували, страждали.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували комірники, активісти, бо вони збирали хліб, трохи крали собі.

Хто зумів вижити?

Середняки та в кого була худоба.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Дуже допомагали, ділились всім.

Які засоби вживали до виживання?

Хрохи ходили крали колоски, їли калачики, різне коріння. Так і виживали.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Трохи допомагали, але голодували і самі.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Калачики, городній молочай.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Товкли липове листя, листя з яблунь, квітки акації – солоденькі, добрі.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

У полі ловили ховрахів.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

У Київ мама ходила, збували одежу, тато приносив кусочок сала, бо був колієм.

Чи був голод у містах?

Певно, що був і у містах.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю точно, наче, що продавали золото.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю, дуже багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так, була баба, що з’їла свою дитину.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовище звозили. Там у яму всіх кидали.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто не платив, а моя сестра звозила, то їй ставили трудодень.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Тоді ховали людей на кладовищі. Зараз воно заросло.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають на проводи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Поминали, де були церкви.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).