Місце запису: с. Бирюки, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 14.10.2005 р.;

Хто записав: Бублик Зоя Григорівна;

Респондент: Лисаченко Григорій Іванович, 1924 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Лисаченко Григорій Іванович, 1924 р. н., проживав у селі Бирюки Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?

Пам’ятають.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?

Свої активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були. Давали по куску хліба.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Їх назначали. Документів ніхто не показував. Шукали активістів у своєму селі і направляли в другі села, а з других сіл направляли до нас.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували. Били, висилали, проводили арешти.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не бачили.

Як люди боронилися?

Ніяк. Стояли тільки і дивилися, як шукають і відбирають усе.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна. Але шукали скрізь.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Приїжджали люди з другого села з залізною палицею метрів два. Де рихла земля, то там палицею шукали. Шукали скрізь: на печі, на горищі, в землі.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

В основному були чоловіки, а то і жінки. По 3-4 заходили до двору.

Де можна було заховати продукти харчування?

Нігде. Або винести далеко від хати і закопать в землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Всім, хто пішов до колгоспу, то їжу давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Брали все підряд.

ІЦо таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Чули. Хто збирав колоски, його ловили і давали від І до 5 років.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, не дозволяли. Били дітей різкою і нагайкою. Били всим, що попадалось під руки.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля охороняли сторожі. Добровільно.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хотіли, ну не всі.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Одбірали землю.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не знаю. Більшість здавали в колгосп.

В який час ходили збирати у людей зерно, продукти?

Вдень, а коли ввечері.

Скільки разів приходили до хати?

Як не найшли нічого, то один раз приходили. А якщо знайшли, то приходили 2-3 дні.

Коли почали люди помирати з голоду?

Коли не було чого їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Держава не опікувалась. А дітей ловили, убивали і їли.

Хто не голодував в селі і чому?

Куркулі не голодували, бо у них був хліб і до хліба.

Хто зумів вижити?

У кого було хоть що небудь їсти.

Чи допомогали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Може хто і ділився. Але не було ні в кого нічого.

Які засоби вживали для виживання?

Їли бур’ян, коріння.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали.

Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?

Бур’яни: лобода, щерейка, бугила, горбинці, гичка з буряків.

3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Липа і акація (споживали цвіт і листя).

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу? 

Їли жаби.

Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?

Люди боялись ходить. На кожному кроці ждала смерть.

Чи був голод у містах?

Може і був.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Це організація, яка приймала золото, срібло і виплачувала гроші.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Їздила підвода, за нею йшли 2-4 чоловіки, виносили трупи, складали на віз і везли на кладбище у яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Да. Що було в колгоспі, тим і платили.

Чи відомо у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Да.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?

Так.

Чи згадують поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер згадують. За часів радянської влади ніхто не згадував.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є православна церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Так.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідали своїм дітям, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тих, хто стояв на чолі у влади.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Козин, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 20.11.2005 р.;

Хто записав: Мельник Оксана Петрівна;

Респондент: Бурлет Євхемія Михайлівна, 1914 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Бурлет Євхемія Михайлівна, 1914 р. н., проживала у селі Козин Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

А чого ж не пам’ятаю, як я його пережила.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

А я тепер скажу, позабирала от нас все влада і оставила нас голодних.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Ну хто це робив – у сільраді була комісія, які приходили і забирали все, і квасолю з горшка. Це свої люди були, сільські люди.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Нічого такого у нашому селі не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Брали все і розпоряжалися самі. Приходили, казали, що ми комісія із сільради і забирали, но перед тим, як оце вони прийшли, то збирали у нас в центрі села збори і говорять, що: “Прийдемо”, – ну наче, шоб ми всі підговували. 

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Ну такого я не помню, щоб чи били, чи що, а як не було шо давать та забирали в сільраду дні на зо два.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Оружія якогось не було.

Як люди боронилися?

Ніяк. Шо було – те оддавали, а то приходили та забирали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали, але ж забирали все, даже, з печі вже готову їжу. Мати моя ховала в наміточках маленьких то квасолю, то пшеницю, бо в сім’ї багато нас було, дев’ять діток, то й хватало хоч на трошки.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Комісія приходила з сільради, там було їх розбито на групи по 5-6 людей, одні шукали, а другі клали це на воза, бо їздили попід хатами вони на возі. А звали їх в основному грабіжники. Ото заберуть все, шо найшли і пішли собі далі.

Де можна було заховати продукти харчування?

Майже нігде не було де заховать, бо скрізь находили. Ой, що робилося страшне. Ото, як мати заховає в торбиночці, то і є на сутки прохарчуватися. Ото ше ховали під кіньми в хліву, бо там же стояли коні, і комісія туди загляне, походить скрізь поштрика, а під коні не лізе.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Був тут у сусідньому селі радгосп, ото я туди ходила з братом, нам там давали баланду і трохи хліба.

А що ж то таке – баланда?

Дочко, то така лепешка з листя лободи. То я було ту лепешку з’їм, а хліба несу до хати, бо ж там лишились рідні геть голодні.

А що ви робили в радгоспі?

Полола.

Ну, колгосп у Вас був в селі?

Був.

Так, а чому Ви туди не ходили?

Бо там давали лиш баланду, і не хватало всім.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Ходила по хатах ця комісія, забирала спочатку продукти, а тоді, коли вже нічого не находили, то забирали спідниці, кожухи, шерстяні хустки. Забирали це і людей виганяли з хат, було хату ше й закриють, а ти тоді куди хочеш, туди й дівайся.

А куди ж ви йшли?

Та до родичів. А тоді як усе це збируть, то везуть до сільради, а тоді в неділю все це продають. То ті, чиї там спідниці чи ще що, купить не могли, я ото була викупляла кожух своїй тітці.

Що таке «Закон про про п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?

То мабуть, шоб не крали пшеницю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Гонили, як хто й зна, не давали нічого, однімали все.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Ну як же, були ж оті об’єжчики, вони їздили на конях, і кого вловлять, то заберуть мішок ше й поб’ють.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Та ні, хто там добровільно хотів. Там і їсти давали мало, але ж землю забрали в мене, і хоч не хоч…

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не заставляли, але ж землі ми вже не мали.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ну як то приходили, забирали – де ж ви заховаєте корову?

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ну як розвидниться, з досвіта, то ходять, і цілий день до ночі.

Скільки разів приходили до хати?

Сьогодні прийдуть, а завтра опять ідуть шукать. Забирали і хліб, і квасолю.

Коли почали помирати від голоду?

Ну осінню всей урожай забрали, може в кого шось було приховане, а то коти, собаки ще були на зиму, а весною народ став геть голодний, пухли ноги, руки, було ходить ходить, а потім упало та й все.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

А чим вона помагала – росли собі, ходили попід хатами, поки не виросли. Живи як хочеш.

Хто не голодував у селі і чому?

Були ж такі, ті хто в нас забирали, у них і сім’я не голодна була.

Хто зумів вижити?

От як вижили не можна сказать. Голодували всі – хто вижив, хто не вижив. Може, кріпші одні були, а інші організмом слабкі. У нас було дев’ятеро дітей і вижили всі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ну якими ж ділиться, як немає ні в кого, бо як сьогодні віддаси, то завтра вмреш сам. Таким путьом себе спасали. Ті, хто робив у радгоспі, то остались в живих, а всі остальні померли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Якшо в когось шось і було з харчів, то гляділи для своєї сім’ї, а хоч родич, хоч не родич, це ж голод – ніхто ні з чим нікого не считав.

Що споживали в їжу?

З лободи робили баланду, гичку з буряків, листя і цвіт з акації, липи. Курей не було, бо все забрали, горобців ходили дерти по стріхах. Що бачили – те хватали і їли. А тоді дивлюся, хтось шось знайшов, з’їв і впав, вмер.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

А де ж ви виміняєте у кого? Голод був скрізь, по всьому районі.

Чи був голод у містах?

Я не знаю, що в селах був, то це точно.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Ну я такого не скажу, багацько, сім’ї вимірали, а скільки, то не можу сказать, мабуть, більша половин вмерла, як було.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так шоб їли, то не знаю. Але була в мене тітка, то її чоловік хотів з’їсти, але вона з раненою шиєю, бо хотів перерізати горло, втекла до свого брата, а чоловік так і вмер от голоду.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ну а де ж як померли, то були в колгоспі люди, то вони їх ото підбирали, складали на вози. Ховали на кладовищі, рили ями, куди скидати душ по шість, бо не встигали на кожного окремо копать, так багато люду мерло.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

А які ж поховання, скидали в ями та закопували, а їм тоді трудодень писали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Ну це, допустім, так як я знаю, а так ніхто не згадує.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є, але куди відноситься не знаю.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні, немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Думаю, шо знають та й сама неодноразово розказувала.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Хіба ж я знаю. Мабуть тогдішня влада, якийсь закон, були ті, хто розріша, а ці, шо ходили по хатах, то люди були ні гріха, ні совісті. Бо їм було хороше, у них нічого не відбирали. Були серед них і чоловіки, і жінки.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Шандра, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 11.09.2005 р.;

Хто записав: Чемерис Н.Д.;

Респондент: Острова Ганна Захарівна, 1911 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Острова Ганна Захарівна, 1911 р. н., проживала у селі Шандра Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали хліб у людей активісти (так їх називали у народі), члени артілі, сільської ради.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Приходили до хати і говорили, що потрібно здати зерно, продукти. Якщо немає – починали шукати. Документи ніякі не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Якщо не знаходили зерно, то вдавались до побиття та арештів.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю активісти мали, але не всі.

Як люди боронилися?

Люди ніякого опору- не чинили, бо знали, що буде ще гірше.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Дуже рідко кому вдавалося щось приховати.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали скрізь: і в хаті, і на дворі, перевертали, перекидали, шпичками проштрикували землю біля хати.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати заходило чоловік три-чотири. Це були члени правління, члени сільської ради.

Де можна було заховати продукти харчування?

Приховати продукти харчування було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Тим, хто йшов до колгоспу раз на день варили їжу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали продукти і худобу. Худобу відразу різали.

Що таке «Закон про про п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?

Якщо ті, хто збирав колоски назбирував п’ять – їх судили і відправляли до тюрми.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Нікому не дозволяли збирати ні колосків, ні городини. 

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля і комори охороняли обї’здчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

До колгоспу мусили іти, бо там хоч трохи давали їсти.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Примушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Приховати худобу було неможливо.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

В будь-який час шукали: і в ранці, і в вечері, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Приходи по декілька раз.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали помирати в листопаді та грудні, а на весні почалося масове вимирання.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

В селі був дитячий будинок, де були діти-сироти. Їх там годували та виховували.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто жив заможніше – той не голодував.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, хто був фізично здоровий і було що їсти.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нікому не допомагав, бо знали: якщо поділяться, то помруть і ті, і інші.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все, що потрапляло на очі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Допомоги ніякої не одержували.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Сушили листя, перетирали, кидали в їжу, пеклии маторжаники – так і перебивалися.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли лободу, листя дуба, кору акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Звірів, птахів ловили та їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місті можна було щось купити та поміняти.

Чи був голод у містах?

В містах, як такого, голоду не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло більша половини села.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих звозили в яму на кладовище і скидали по декілька десятків чоловік.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто нікому нічого не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так, відомі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають на проводи, «Зелені свята».

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Протягом всіх років згадують померлих від Голодомору.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Шандра, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 06.09.2005 р.;

Хто записав: Чемерис Н.Д.;

Респондент: Куделя Анастасія Юрківна, 1913 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Куделя Анастасія Юрківна, 1913 р. н., проживала у селі Шандра Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Добре знаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Місцеве самоврядування.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Винагород не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів ніяких не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Покарання населення несло у вигляді побитгя та закривання в «холодну».

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю мали.

Як люди боронилися?

Люди ніякого опору не чинили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати зерно і продукти було неможливо.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Активісти шукали продукти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Голова сільської ради зі свідками (два-три чоловіки).

Де можна було заховати продукти харчування?

Заховати продукти було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

До колгоспу йшли люди для того, щоб можна було наїстися.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Одяг, рушники не брали, худобу забрали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

За п’ять колосків судив суд.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля і комори охороняли активісти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Хто був бідніший – ті йшли самостійно, а хто багатший – не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Людей заставляли йти до колгоспу.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Переховувати худобу не було де, активісти забирали самостійно.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І ходили вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

До хати приходило по декілька чоловік.

Коли почали помирати від голоду?

Люди з голоду почали вмирати в листопаді та грудні. А 1933-го року до червня місяця було масове вимирання.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Дітей-сиріт забирали в ясла і там годували і виховували.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто заможніше жив – ті не голодували.

Хто зумів вижити?

Хто був сильніший.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нікому не допомагав.

Які засоби вживали до виживання?

Працювала одна їдальня для всіх, варили тільки обід.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніхто нікому не допомагав, була одна думка – вижити.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Сушили листя липи, акації і варили суп.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липа, акація.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Вбивали ворон та горобців та їли, щоб вижити.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місті можна було щось купись та поміняти.

Чи був голод у містах?

В містах голоду не було.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло дуже багато людей. Відомостей таких не збереглося.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали на кладовищі. В одну яму звозили на підводах.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто нікому не платив.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають на всіх святах.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не забороняли.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Пустовіти, Миронівський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 12.09.2005 р.;

Хто записав: Коваленко Наталія Петрівна;

Респондент: Ступніцький Іван Лукович, 1915 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Ступніцький Іван Лукович, 1915 р. н., проживав у селі Пустовіти Миронівського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала влада врожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Комуністи.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не пам’ятаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Таке було.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Була зброя.

Як люди боронилися?

Ховалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали в яму, погріб.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комуністи.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Два-три чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

В яму і погріб.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Так.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не знаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не давали, наказували, били.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Влада, комуністи.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Одні хотіли, інші – ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ходили по хатах і заставляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В сараях.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень та вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Два-три рази.

Коли почали помирати від голоду?

В 1993-му році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не пам’ятаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто мав корову.

Хто зумів вижити?

В кого було що їсти.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Крали одне в одного.

Які засоби вживали до виживання?

Не пам’ятаю.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі трохи допомагали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Все, що знаходили.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Цвіт акації, листя липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Все, що могли піймати.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Міняли одяг на продукти.

Чи був голод у містах?

Був.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Ні, не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі, в загальній ямі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Поминають.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: м. Тернівка, Дніпропетровська обл.;

Дата запису: Невідомо;

Хто записав: пошукова група школи №4 м. Тернівки під керівництвом Трачук Ольги;

Респондент: Щербініна (Горожанкіна) Анастасія Трохимівна, 1918 р.н. 

В роки Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Тернівка Магдалинівського району Дніпропетровської області (в 1964 село отримало статус селища міського типу, з 1976 року – статус міста).

В тi роки був страшний голод. Мені в 1933 році було 15 років. Я вже працювала в дитячому саду (яслах), в якому жили безпритульні діти. Кормили ix кукурудзою, варили «баланду». Але все одно діти помирали. Трупи їхні кидали до погреба покинутої хати. Ось так і ховали. 

Багато помирало людей. Вимирали цілими сім’ями. В ті роки люди радянської влади ходили по домівках та збирали зерно, а хто віддавати не хотів, забирали силою. 

Бували випадки, що люди божеволіли. Нам пощастило, в нас була корова. Як корова отелиться, два тижні теля покормили, потім різали. Ми не дуже голодували ще й завдяки тому, що материн брат працював у тi pоки в колгоспі. Те, що вкраде, то нам і принесе. А cім’я в нас була велика: мати, батько, бабуся та нас, дітей, троє. Ось так і жили.

Місце запису: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. 

Дата запису: 14 грудня 2005 року; 

Ким записано: не зазначено; 

Респондент: Чудний Анатолій Трофимович, народився 31 березня 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932–1933 років проживав у селі Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?

Так пам’ятаю. Таке не забувається.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи врожай забрала влада?

Забрали, іскуствений голод. Їжу забирали.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, на городі, хто це робив?

Був міліціонер і з ним бригада від колхозу.

Чи була винагорода від влади за донесення на сусіда про переховування зерна?

Не знаю чи точно, але казали у нашому селі, що давали донощікам з відро зерна.

Як це відбувалося? Чи ті що відбирали їжу мали документи на збирання продуктів?

Не знаю. Вони не показували, може були, а може ні.

Чи застосовували до людей покарання, виселення, арешти?

Заможних виселяли на Сибір, а бідних не трогали.

Чи  мали зброю  ті, що ходили відбирати зброю в людей ?

Міліція мала зброю, а у інших були залізні штирі.

Як люди боронились?

Ніяк, тільки шось скажеш – уб’ють.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Іноді не знаходили, а іноді знаходили

Хто і як шукав заховані продукти?

Міліціонери з групою виділених колгоспників.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Чоловік 8-10 – міліціонер і колгоспники.

Де можна було заховати  продукти?

У дупла дерев, у хаті закопували.

Чи давали їжу тим хто пішов до колгоспу?

Один раз в обід варили суп із квасолі.

Забирали лише продукти харчування чи і інші речі – одяг, рушники, худобу  тощо?

Худобу у колгосп забирали, одяг рідко, але забирали.

Що таке “закон про п’ять колосків”? Чи чули ви про нього?

Щоб не забирали додому колоски з поля.

Чи дозволяли збирати у полі колоски після збору врожаю, остатки?

Ні, не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні корми?

Були об`їзники, їздили по полу на конях. А для кормів були сторожа з руж`ями.

Чи люди добровільно хотіли йти в колгосп?

Були добровольці, але мало перед голодом, а во врем`я голоду усі хлинулис в колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів?

Ні, лише призивали йти в колгосп.

Де переховували худобу, щоб не забрали?

В лісах, в посадках

У який час ходили збирали у людей зерно, продукти?

Зранку, починали з 9 ранку.

Скільки разів ходили до хати?

За весь Голодомор 3 рази.

Коли люди почали помирати з голоду?

У 1933-му, тому що закінчилась їжа.

Що було малими сиротами?

Половина так і і бігала по селу, а половину в дітдом забирали.

Хто не голодував в селі і чому?

Начальство колгоспу тому що половина продуктів йшла їм же.

Хто зумів вижити?

Голови колгоспу і деякий люд.

Чи допомагали люди один одному?

Так, але не всі.

Які засоби вживали для виживання?

Їли трави, одуванчики, козельки, акацію цвітущу.

Чи мали якусь допомогу від родичів?

Дивлячись, які родичі.

Що споживали з рослин?

Лободу, щорицю, засохлі буряки.

З яких дерев, рослин вживали листя?

Акація. 

Яких диких птахів, тварин їли?

Горобців, диких голубів, всі окрім ґав.

Чи можна було щось купити у місті?

Так.

Чи був голод у містах?

Авжеж, був.

Чи знаєте ви що таке “торгзін”?

Це там, де за золото міняли на їжу.

Скільки померло у селі? Чи є такі відомості?

Точних нема, але у селі Лозуватка, де я жив, було 14 тисяч чоловік населення, а зосталось у половину менше, тобто 7 тисяч.

 Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?

Були випадки.

Де і хто займався похованням померлих?

Була спеціальна бригада, які підибирали мертвих на вулиці, і по 10 чоловік у яму кидали.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Не знаю, мабуть.

Чи відомі у вашому селі поховання померлих, місце?

Не знаю.

Чи поминають їх на “проводи”, “гробки”?

Не знаю за інших, але ми так.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?

Я давно у своєму селі не був, але, мабуть, є.

Чи встановлено в селі пам’ятник померлим від голоду?

Не встановлено.

Чи знає сучасна молодь села про події 1932-1933 рр.?

Так знають.

Кого ви вважаєте винним у гибелі багатьох людей?

Правітєльство.

Місце запису: с. Оленівка, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл.;

Дата запису: 20 жовтня 2005 р.;

Хто записав: Лобода Ярослав;.

Респондент: Хмельник Микола Петрович, народився 2 вересня 1923 року.

Під час Голодомору 1932–1933 років проживав в селі Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. 

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

Ой, так-так, синку. Пам’ятаю, але не голод, а то був справжній Голодомор. Людей морили до смерті. Я пам’ятаю Голодомор 1932-1933 років. Я тодійка мав десіть чи дев’ять років. То був страх Божий, скілько людей  погибло з голоду. (Важко зітхає)

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки чи урожай забирала влада?

Внучок, яка там засуха? То всьо прикази Сталіна, який не любив українців і хотів масово повибивати. Ті грабіжники приходили і забирали все, що могли.

А хто це робив? Хто забирав продукти?
Та хто-хто. Пси Сталіна. Безсердечні виродки гарбали всю їжу в наріду.

Ті, хто забирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Вони показували деколи якусь писульку, а що там нашкрібано, ніхто не відав.

Чи застосовували до людей побиття, арешти?
Та посіпаки Сталіна позволяли собі все. Хотів – вдарив, хотів плюнув на тебе…

Чи мали зброю ті, хто ходили забирати хліб у людей?
Да, мали пістолі чи якісь муфти, бо люди просто так не хотіли віддавати свій хліб. А вже як є оружиє, то є страх в чоловікові.

А як люди ховали продукти? Їх можливо було заховати?
Люди ховали, хто де міг. Крупи ховали під підлогу, закопували в землю. Я знаю випадки, коли мої сусіди ховали пшеницю в димарях дома. А ще один випадок, коли Яким Смійло запхав мішок з мукою в колодець. І коли посіпаки шукали, то не знайшли. Потім як випхав міха з колодця, всередині багато муки було нормальною.

Хто і як шукав заховані продукти?
У найманців були такі гострі шпиці, якими вони проколювали землю, щоб знайти щось. Так обходили все подвір’я з шпицями. Деколи зривали підлогу. Обшукували чердаки.
А от тим, хто йшов до колгоспу, давали їжу?
Хто згодився з колгоспом, той не був голоден. Але потім в кінці 33 року навіть тим, хто туда пішов не помагали. Голова колгоспу і його близькі хорошо жили, а інші бідували.

А що забирали: їжу чи й інші речі, худобу?
Одяг і обув не забирали, а худобу забирали з потрохами, якщо не заховав десь у лісі, то і пропала твоя корова. Я свого коня тоді переховав в сусідньому ліску, але потім, коли вже зовсім не було продукту, я його забив і з’їв за місяць з сусідом і сім’єю.

Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув, чув, синок. За то, що чоловік «вкраде», як то називалось, п’ять колосків пшона, то його садять до тюрми на 15 років або засилають на Сибір. На полі стояли солдати або працівники, дивились, щоб хто не вкрав якого колоска пшениці з поля. А як хто взяв, то бив чоловіка, а потім здавав його партійним.

Хто охороняв колгоспні комори?
Та прості люди, які йшли за партію або воєнні хлопці, які служили, щоб не вмерти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Та я вже тобі казав, синку. Хто хотів той не голодував як я, а був сит. А більшість села не йшли і того повмирали. Ніхто не хтів віддати свого хліба в колгосп, свою корову чи козу. І не вільно було тримати їх відкрито на подвір’ї, бо заберуть і не спитають.

Скільки разів приходили до хати, щоб забрати продукти?
Та приходили і по два, і по три рази. Вони не вірили людям, що нема вже їжі. А як стали на горбку і дивились, чи йде димок з димаря хати. Якщо йде, то значиться хтось варить їжу. Йшли і забирали.

Коли почали люди помирати з голоду?
Та вже так, дуже сильно, то навесні 33 року. Їли кору дерев і бруньки, які допіру починали виростати на дереві. За зиму вже майже всі пси і коти  були поїжені. По вулиці лежали каждий день нові трупи людей. Ой, як то було страшно. Як вони той бідний нарід нищили! Бодай би їх позаливало.
Чи допомагали люди один одному? Чи ділились продуктами?
Та хіба хто міг ділитись, якщо нічого було і на один зуб покласти? Син ладен в мами видерти хліб з рота. Я дзнаю, що помагали деколи родичі з міст та й то пару раз. Люди озвіріли з голоду. Кожний думав хіба про себе.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Внучок, люди їли все, що можна було їсти: псів, котів, любу тваринку, яку зловили. Хто зловив якогось звірка, то ше було дуже хорошо, а інші їли коріння трави, кору з верби і берези варили і їли. На деревах не було навіть листя. В інших селах їли навіть людей.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Хто жив близько до міста, той міняв все з дому на хліб. Хто пробував стояти в очередях в місті за пайком хліба. Але і тамка провіряли, чи є пашпорт. А люди з села не мали документа і їх вивозили назад у село.

Чи був голод в містах?
Нє, в місті того не було, що в селі. Тамка хоть кусник хліба давали пайками, а нам нічого, хіба забирали все. То всьо Сталін-сатана таке робив для наріду (засмучено).

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
В Оленівці померло десь 400 людей. Я помню: всі сусіди померли. Моя матінка, небіжка, земля їй пухом, тоже вмерла в Голодомор, ще як я був малим хлопцем.

Де і хто хоронив померлих?
Родичі ховали своїх родичів. А переважно то їздили з повозками воєнні і збирали трупи, а потім скидували всіх в одну яму. Не ставили даже хрестика на могилі. Ті воєнні не виновні в тому, що робили, бо їм платили гроші за роботу. То була така державна робота.

Чи відомі в вашому селі місця захоронення людей?
Да, відомі. Багатьох поховали біля лісу на краю села. Там зара стоять хрести і таблички упоминальні. Всі старі люди і я, ще як міг добре ходити, ходять туди з попом на свята упоминати і молитись за померлих.

Місце запису: село Чумаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.  

Дата запису: 2 листопада 2005 рік

Хто записав: Максименко Наталія  

Респондент: Максименко Володимир Якович, р.н. не вказано

Під час Голодомору респондент проживав у селі Карла Лібкнехта (з 1995 року приєднане до села Чумаки) Дніпровського району Дніпропетровської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод 1932-1933 років?

Так, пам’ятаю. 

Які, на вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки? Чи забирала врожай влада? 

Причини були такі як засуха та неврожай, а також влада забирала врожай. 

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Це робила влада, яка відбирала вирощене у селян. 

Чи були винагороди від влади за донесення про приховане зерно?

Винагород не було, але і не було відомо, щоб люди доносили.

Чи застосовували до людей покарання?

Було побиття, угрози…

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати зерно у людей?

Мали зброю. 

Як люди боронилися?

Вони захищалися як могли, наприклад, граблями.

Чи можна було приховати зерно, продукти?

Так, можна було, наприклад, закопували на городах.

Хто і як шукав приховані продукти?

Ходили по хатах та шукали продукти.

Скільки приходило до хати? Хто це був? 

3-4 чоловіки, мабуть люди від власті. 

Де можна було заховати продукти харчування?

На городах та на горищах.

Чи давали їжу тим, хто ходили до колгоспу? 

Їжу давали. 

Забирали лише продукти харчування чи і речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали їжу та худобу, яку не було чим кормити.

Що таке закон “про п’ять колосків” ? 

Якщо люди збирали більше 5 колосків, то їх судили за це.

Чи дозволяли збирати у полі колоски? 

Не дозволяли. 

Хто охороняв поле, колгоспи? 

Влада від колгоспа.

Чи хотіли люди йти добровільно до колгоспу? 

Ні, люди не хотіли йти.

Чи змушували людей йти у колгоспи?

 Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забирали?

У балках, сараях.

В який час ходили забирати у людей зерно? 

Могли прийти вночі та і вдень ходили.

Скільки разів ходили до хати? 

Разів два. 

Коли почали люди помирати з голоду? 

У 1933 році. 

Хто не голодував і чому?

Пани, бо вони мали що їсти, та влада. 

Хто зумів вижити? 

Пани та середняки.

Чи допомагали люди одне одному, чи ділилися продуктами?

Не допомагали, бо не було що самим їсти.

Які засоби вживали до виживання? 

Йшли до колгоспів.

Чи мали якусь допомогу від родичів?

Самі родичі голодували. 

Що споживали в їжу з рослин?

Лободу. 

Чи можна було щось купити у місті? 

Можна, якщо було за що. 

Чи був голод у містах? Чи знаєте ви, що таке “торгсін”?

Був, але не такий як в селах . 

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості? 

Точних відомостей немає, але багато. 

Чи відомі випадки людоїдства? 

Так, відомі. 

Де і хто хоронив померлих від голоду? 

Хоронили в огородах, закутували в пакети. 

Чи відомо у вашому селі місце захоронення людей від голоду?

Так, відомо.

Чи поминають їх на “проводи”?

Ні, бо немає кому. 

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона належить? 

Церква є, християнська.

Чи встановлені в селі хрести?

Так, встановлені дерев’яні хрести. 

Кого ви вважаєте винними у загибелі? 

Винна влада.

Місце запису: с. Веселе, Дніпропетровська обл.

Дата запису: 4.12.2005;

Хто записав: Головньова О.А.; 

Респондент: Мантуленко Василь Григорович, р.н. не вказано . 

Під час Голодомору 1932–1933 років проживав у селі Ганнівка Апостолівського району Дніпропетровської області. 

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?

І сам пам’ятаю і мати багато розповідала згодом.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

На мою думку влада сама все пророкувала і зробила.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Приходили якісь люди, частіше у військовій формі.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?

Не знаю, малий ще був, не розумів.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?

Приїздили, заходили в хату і забирали все, що бачили.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Деякі мали.

Як люди боронились?

Ховали їжу.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було.

Хто і як шукав заховані харчі? 

Ті, що приходили відбирати, ті і шукали. Штрикали в сіно, зривали полиці, розкопували земляні долівки, городи.

 Скільки їх приходило до хати? 

По різному.

Де можна було заховати продукти харчування?

Худобу – в лісі, продукти закопували.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники,                  худобу, тощо?

Коли як. 

Хто охороняв поля і комори?

Колгоспники.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не всі, лише ті, хто нічого не мав.

Чи змушували йти людей в колгосп?

Дуже агітували.

В який час ходили забирати у людей зерно?

Коли заманеться і вдень, і вночі…

Скільки разів приходили до хати?

Інколи по два-три рази.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

Сиротами ніхто не опікувався, діти були кинуті на призвол.

Хто зумів вижити?

Хто зміг приховати продукти.

Чи допомагали люди одне одному  виживати?

Одні допомагали, принаймні, на початку, інші були тільки сам за себе.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Все, що можна було з’їсти.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Їли навіть жолуді і кору з дерев.

 Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ловили також жаб, вужів, горобців.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Мати ходила міняти одяг на хліб у місто.

Чи був голод в місті?

Великого голоду у місті не було. Принаймні там жили краще, ніж у селі.

Чи відомі випадки людоїдства?

Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ховали як зазвичай на цвинтарі.

Чи поминають жертв на «проводи», «гробки», «зелені свята»?

Так, люди поминають і згадують.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?

За часів радянської влади церкви були заборонені, а зараз поминають і служать в церкві. 

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?

Так, православна.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Так, розповідала також мати.