Мусієнко Пелагея Максимівна, 1922 р. н.
Місце запису: с. Бирюки, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 14.10.2005 р.;
Хто записав: Шабельник Антоніна Григорівна;
Респондент: Мусієнко Пелагея Максимівна, 06.05.1922 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Мусієнко Пелагея Максимівна, 06.05.1922 р. н., проживала у селі Бирюки Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала весь урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Сільські комуністи, активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ніхто не доносив.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ніяких документів не предоставляли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
З п’яти чоловік один був при зброї.
Як люди боронилися?
Не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали у бідних людей.
Хто і як шукав заховані продукти ? Як їх звали?
Активісти: Аларій, Ничипір, Ямбур.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
3-5 чоловік з уповноваженим.
Де можна було заховати продукти харчування?
У бідних людей.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали шліхту.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все.
Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Хто крав колоски, того садили в тюрму.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Хто не хотів іти до колгоспу, то їх розкуркулювали і висилали із села
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Нігде. Все забирали.
В який час ходили збирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Поки все не заберуть.
Коли почали люди помирати з голоду?
Коли не було чого їсти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Держава не опікувалась. Дітей крали, різали і їли.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодували ті, що горшки трусили і продажні люди, які людей продавали.
Хто зумів вижити?
Ті, хто не голодував.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали для виживання?
Їли жаби, черепашки, бу’рян, гнилу і мерзлу картоплю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали у їжу з рослин , ягід, коріння?
Горобинці, всякі ягоди.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Квітки з акації і липи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Черепашки, жаби, дохлу скотину.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Не було за що та і люди боялися ходить.
Чи був голод у містах?
Був, але не такий як у селі.
Чи знаєте ви, що таке Торгсін?
Це була дуриловка, куди люди здавали золото, срібло, а за це їм давали частину грошей, а частину забирали собі.
Скільки людей померло в селі? Чи е такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їздила підвода, за нею йшли 2-4 чоловіки, виносили трупи, складали на віз і везли на кладбище у яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомо у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Поминають. Тепер згадують. За часів радянської влади не знає.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, православна церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Коментарі Вимкнено до Мусієнко Пелагея Максимівна, 1922 р. н.