Місце запису: с. Суботів, Чигиринський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 12.10.2005 р.

Хто записав: Бевзенко Людмила Василівна.

Респондент: Міненко Ганна Йосипівна, 1925 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 33 роках?

Мені було років 8 і голодомор пам’ятаю більше зі слів рідних.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Причиною голоду були: податки і влада забирала урожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Приходили, забирали – і все. Документів не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Траплялося, що людей висилали і де вони дівалися ніхто не знав.

Чи можна було приховати якусь частину зерна , продуктів, овочів?

Що ховали – те знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Активісти шукали скрізь, перетрушували всі закутки.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило чоловік по 5.

Чи давали їжу тим , хто пішов до колгоспу?

Тих, хто працював у колгоспі, там харчували, частіше вареною соєю.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?

Худобу – так, інше не знаю.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля ,колгоспні комори?

Охоронці з числа активістів.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Йшли, бо їх заставляли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували, а тих, хто не хотів йти, виганяли з села.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

У будь-який час.

Коли почали люди помирати з голоду?

На весні 33-го.

Хто зумів вижити?

Хто був хитрий.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні.

Які засоби вживали до виживання?

Варили капусняк з рогозу.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогіз, цвіт акації.

Чи був голод у містах?

Був.

Чи знаєте Ви , що таке «Торгсін»?

Не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили родичі у загальній ямі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Не поминають, бо їхні родичі померли.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю, у церкві лежало зерно, а не поминали померлих.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься? 

Так. Київського

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ні

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Не знаю.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

Місце запису: с. Суботів, Чигиринський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 12.10.2005 р.

Хто записав: Каплоуха Марина.

Респондент: Коцуренко Текля Петрівна, 1906 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 33 poці?

Пам’ятаю, мені було тоді 27 років.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Кажуть, що забирали, щоб піднімать колгоспи. 

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Документів ніяких не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували покарання, висилання.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей? 

Не мали зброї.

Як люди боронилися?

Люди боронилися хто як міг.

Чи можна було приховати якусь частину зерна , продуктів, овочів?

Можна. Ховали, закопували під скринею і в діжці коло річки, і десь у землю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили їх чортова тисня. Дементій, що жив на оболоні, ходив із штирем, скрізь штрикав, шукав зерна. Недалеко від нас жила Вустя Юдиха, ото її брат пішов навіть до своєї сестри забирать зерно.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали продукти, в основному, в землю. Мій брат закопував у мішку в діжці аж коло річки. А коли вже нишком витягне, то ховалися, бо шукали і в печі, і під полом.

Забирали лише продую и харчування чи й інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали в основному харчі.

Що таке закон про «п’ять колосків»?Чи чули ви про нього?

Мій син Ваня і Ярина Вірунька ходили з торбинками по колосочки. Це вже було перед війною. Одного разу Щерби ненко Йосип упіймав мого сина (Вірунька втекла в дерезу) та вкинув у погріб біля школи. Випустили аж увечері.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини? 

В полі не дозволяли збирати нічого.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Добровільно люди не йшли. До мого Івана приходив не один раз Квак (був тоді головою). Іди, Іване, в колгосп .Я не пускала.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували, залякували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Коров не забирали, а коня забрали. Мій Іван запріг коня, на воза поскладав борінку, дряпак, плуга і одвіз.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили вдень. Казали: Давайте, бо треба на посів.

Скільки разів приходили до хати?

В будь-який час і по кілька разів на день.

Коли почали люди помирати з голоду?

Вмирали найбільше весною 33-го.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто не голодував у селі і чому?

Хто зумів вижити?

Заможніші

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Одного разу дід старий Василь Олейник просив у мене хліба,, А в нас не було хліба, а тільки половинка кукурудзяного оладка лишилась. Дід брав той кусочок, а в нього руки трусились. З’їв і сказав: « Спасибі тобі, моя дитино, я наче одговівся перед смертю.» А завтра його вже везли на кладовище.

Які засоби вживали до виживання?

Їли весною шпичаки, рогіз різали на кусочки і варили. Їли цвіт з акації. Оладки пекли з листя липи.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З глоду.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їжаки, лелеченята.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ходили люди, міняли речі на продукти. Прийшов один хлопець до нас, я дала йому пригір кукурудзи, а він її мерщенько в рот і тріщив суху, як кабачки.

-А де ваша мати ?- спитала я.

– А ми ходили просити до Знам’янки з матерею. Вона сіла під стовпом і вмерла.

Чи був голод у містах?

Мабуть, він скрізь був. Не знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Люди мерли, як мухи. На кладовищі хоронили в одній ямі по 5 – 6 чоловік. Часом закидали, а то й не закидали, бо не було сил. А скільки померло, не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

(Називає ім’я, яке ми приховали з етичних міркувань. – Ред.) з’їла свою дитину. Брусник зайшов, а в неї шось пахне у печі. Засудили її, а в неї осталась старша дівчина.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі, у садибах.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Ні, бо було давно.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Ні.

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер з м і радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так. Київського патріархату.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ні нам зі пишка немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Думаю, що знає. Розповідала сусідам, внукам дітям.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

Місце запису: с. Суботів, Чигиринський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 17. 10. 2005 р.

Хто записав: Шапошник Марія Іванівна.

Респондент: Шапошник Тетяна Арсенівна, 1914 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі  Суботів Чигиринського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 роках?

Добре пам’ятаю, бо мені вже було 19 років. Страшної згадувать…

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки,

чи забирала урожай влада?

У 22 році був голод, бо вимерз хліб, а в 32 забрали, бо ж наложили податки раз, а тоді і другий раз.

Ящо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив.

Відбирали свої посіпаки. У Баюка (по вуличному) чуб не висихав. Так присобачився до людей, що аж роса на лобі виходила. Ми ні на кого не вказували, але нам примости переховувать. Дід Каленик приніс овес, а Іван (по вуличному Приймак) також приносив якесь зерно, щоб ми заховали (він заможний був). Потім хтось вказав на нашу сім ю, що переховуємо, то батька вшивали, грозили виселкою.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна? Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ніяких документів ніхто не показував. Люди ховали якесь зернинко по горщечках, глечичках, в кулях соломи, ховали мо татки, то витрушували все. Наший Андрій був комсомолець. Брали і його разом з іншими робить подвірні обходи. Він розказував: коли знаходили пшоно чи квасолю в запічках, то не висипали, але після них перевіряли старші, ті, які ревно виконували накази. Бабенко Прокіп, Головащенко Порфирій трусили людей, як груш. Їхні родини не голодували. Потім на комсомольців робили доноси, що вони не так виконують накази.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти.

Аякже. Тут, де зараз дворище Баюка (Головащенка Порфирія), жив дід Малафій. Землі в нього не було, а були в нього вулики-довбаночки. Забрали і вулики і вигнали з хати. В неї сів Баюк, а дід десь ютився бездомний. Діда Каленика також вигнали з хатки (така поганенька була). Жила потім сім’я під горою у погребі, поки вже купили пізніше другу хатку. А дід Каленик робив колеса до возів, майстром був по різному реманенту.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю за це.

Як люди боронилися?

Люди боялися боронитися. Плакали, просилися, але на сльози ніхто не дивився.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники худобу тощо?

Коли вказали на нашу родину, що переховуємо зерно, то прийшли з обшуком. Забрали клуночки, погрузили на воза (у нас конячка була) і заставили відвезти в Чигирин. Там воно попріло, там його криси розточили. Батько все ходив та просив, щоб віддали, бо ж дітей багато, пухли з голоду. Віддали частину вже прілого, то скоренько помололи на жорно та поїли. Приймак чуть нас не проковтнув, бо ж і його зерно відвезли. Поміж двір неможна було ходить. А мати наша просилася: «Вродить — віддамо».

Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?

А як же, знаю. Баба Довгенчиха пішла на поле збирать колоски, коли вже було зібрано і загреблено. П’ять років відсиділа від дзвонка до дзвонка.

Хто охороняв поля ,колгоспні комори?

Нашого Корпія чуть не втопили. Він було прокрадеться під колгоспну комору, провертить дірочку і націдить у торбинку 2-3 жмені зерна. Одного разу його впіймав Свирид, схопив зо ноги і занурив у бочку з водою. Ледве відійшов.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Були такі, що йшли добровільно. А багато кого забирали до штабу, держали по 3 дні, силою заставляли. Наший батько здав заяву, потім заорав, потім знову здав. Відвів конячку, віддав воза, плужок, борінку.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не знаю, хто ховав, бо ми не ховали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Приходили і вранці і ввечері.

Скільки разів приходили до хати?

Не один раз. Перевертали в хаті все, із жердки стягували рядна.

Коли почали люди помирати з голоду?

Мерли зимою, а більше весною, а тоді ще багато вимерло, коли почало дозрівати зерно. Люди накидались на нього і шлунки не витримували — мерли.

Хто не голодував у селі і чому?

Не головували ті, які забирали в людей останнє та ще заможні, яким вдалось заховати якісь харчі.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, що вижили. А рятували себе хто як міг.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

На вуглі, де живе Ольга, жив дід Марко. У них діти повмирали, залишилась одна дівчинка в колисці. Він усіх лелеченят по селу повидирав, себе рятуючи пішли із жінкою з дому, а дівчинка осталась, кричало, та забрала його баба Нахабиха (по вуличному). Вони заможніші були, то врятували дівчинку.

Які засоби вживали до виживання?

У 22 році наший батько їздив на Полтавщину до родичів. Привіз картоплі, борошна, крупів. Люди якраз ішли з церкви, почали заходити в двір і мовчки ставати біля воза. Батько давали в руки по 2 картоплини, а тоді вже по 1, а тоді вже ворота закрили, бо мило що лишилося на возі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували? 

В 33-му не допомагали родичі, бо і там був голод.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Рогіз, цвіт акації.

Яких диких тварин, птахів , плазунів вживали в їжу?

На конячку батькові з магазину давали 1 кг борошенця (не знаю на скільки). Отож мати у сусідньому дворі із трухлявого дерева насівали потрюху, потім товкли в ступі качани з кукурудзи, просівали, добавляли трішечки борошенця і випікали такий собі «хліб», ще і той ховали в скриню. Збирали жолуді, товкли в ступі, рвали листя із глоду, воно таке мастке, коли його заварювали. Батько, поки не заболіли на малярію, ловили раків. А ще батько ловив їжаків. Із свекли у горшку запарювали свеклянки. Коли зійшла крига, все село кинулось до води – рвали шпичаки. Мати з них навіть капусту варили. Запихалися цвітом акації, коли вона зацвіла, а коли пішли шовковиці – з дерева не злазили.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

У нашої матері було багато платків красивше. У 33-му все попромінювала. Одного разу пішла в Новоселицю щось виміняти. Якась жінка (казали, що вчителька) вибрала собі найкращий шиїток, а матері дала клуночок гречкиі. Коли ж принесли додому, то виявилося, що у клунку був кукіль, а тільки зверху присипаний гречкою. А батько у свого односельчанина виміняв проса. У мішку був попіл, а зверху просо.

Чи був голод у містах?

Мабуть, що і там був, Бо я поїхала в Новоросійськ восени 33-го року, то хліб був по карточках.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Не знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Скільки померло, не знаю, а дуже багато. Часом вранці вийдеш па вулицю, а під тином закоцюбла людина лежить.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Так яку нас була конячка, то батькові був наряд звозити померлих від голоду. Коли батько захворів, то їздила я. Одного разу я поїхала на Оболоню по тітчиного чоловіка. Но дорозі винесли з якоїсь хати мертве дитя, воно ще дихало, а поки довезли до кладовища, померло. У канаві біля кладовища знайшли чужу жінку. В руках у неї закляк вузлик із розкислими оладками із гречаної шелехи. Отож в одну яму ми поховали і дядька, і жінку, і те дитинчатко. Хоронили не тільки на кладовищі. Часом викопували яму, де прийдеться. Куріпченко будувався, то в сінях знайшов закопані трупи батьків своєї жінки.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не платили, на конячку давали по І кг прілого борошна.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Знаю, що хоронили деяких на кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Часом згадували, коли правилось на «Гробки».

Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю, я вже давно до церкви не ходю, бо не можу ходить.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так. Київського.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Часом розповідаю своїй дочці. Дуже часто приходять страшні видіння уночі. Жахаюсь, кажу внукам і правнукам: радійте з того, що є щодня хліб на столі і моліть Бога, щоб не допустив повернення того, що довелось пережити мені.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

Місце запису: с. Балаклія, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 06.09.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Копиця Микола Платонович, 1925 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Балаклія Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причина – колективізація, забирала урожай влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Урожай відбирала група із сільської ради.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Винагород не було, докладали просто так із «зависті» до сусіда.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Приходили чужі люди, документів ніяких не представляли.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Людей били, якщо не хотіли віддавати добровільно. Людей арештовували і деякі, сім’ї виселяли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не було.

Як люди боронилися?

Ховалися де попало.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Заховати було неможливо. . .

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Приходили чужі люди, великими щупами били по підлозі, по стінах і землю в дворі.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило 5-6 чоловік. Незнайомі.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заховати можна було в погребі або винести в ліс.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто пішов до колгоспу, тим давали «похльобку» із семен буряка.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали харчі і худобу.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон «5 колосків» чув. Влада зупиняла посеред вулиці, трусила кишені, якщо знаходили колоски – арешт.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Забороняли збирати колоски в полі, а також залишки городини.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля і колгоспні комори міліція. За крадіжки арештовували. Деяким за крадіжку вішали табличку із словами: «Я в колгоспі гречку вкрав в три часа утра, щипцями замок оборвав……» і вели по селу.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Більшість йшли в колгосп добровільно, але й багато відмовлялося – одноосібники.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Якщо люди відмовлялися йти в колгосп, їх заарештовували, забирали тяглову силу і реманент та відправляли в Сибір.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу переховували в лісах і погребах.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? Скільки разів приходили до хати?

По хатах ходили круглі сутки. До тих, хто не був у колгоспах – часто, а хто був у колгоспах один р на тиждень.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали помирати вже в кінці серпня на початку вересня.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Сироти мерли самі. Держава про них не піклувалася.

Хто не голодував у селі і чому?

В селі не голодувало правління колгоспу і ті, хто робив в сільській раді.

Хто зумів вижити?

Вижити змогли лише ті, хто був пов’язаний з колгоспом.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди допомагали один одному, але не всі.

Які засоби вживали до виживання?

До виживання ніяких засобів не вживали, а чекали, що буде далі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі допомагали тим, хто голодував більше.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

До їжі вживали цвіт акації, мерзлу картоплю, з якої робили оладки, листя дерев і семена буряків.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли листя та кору з акації, а також їли клубніку.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їли собак, котів.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місті можна було купити або обміняти за золото все.

Чи був голод у містах?

Голод був і в містах, але не такий як у селі.

Що таке “Торгсін”?

«Торгсіни» – місця, де радянська влада зберігала золото селян.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Скільки померло людей в селі не знає, але по вулиці дуже багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Про випадки людоїдства в селі не чув.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлих від голоду хоронили спочатку в дворі де попало, а також на кладовищі, але без трун.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Тому, хто займався похованням нагород та плати не давали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Масових захоронень в селі немає, а поодинокі є.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?

Померлих згадують на гробках.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади в церкві померлих не згадували , а тепер згадують.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква в селі є, але до якого патріархату вона належить не знаю.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Хрестів і пам’ятників померлим від голоду в селі немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь про голод чула. Розповідав своїм дітям, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винною в голодоморі вважаю владу.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 10.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Манько Віра Павлівна, 1924 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Була засуха і неврожай, а також урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Комуністи.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Людей били і арештовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Хто відбирав мали зброю.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не ображалися. (ймовірно не боронилися – Ред.)

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Части приховати можна було. Викопували в хаті яму і ховали там але і там комуністи знаходили.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Як звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило четверо людей їх звали троцькістами.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заховати було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все, що бачили.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон чула карали трьома роками тюрми.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирати колоски не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охоронці.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Всі добровільно.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так, змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В лісах.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

В основному з акації.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Овочі а також цвіт та оладки з акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Які попадалися.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Дома їли людей. Мати мусила вбивати свою дитину щоб прогодувати себе і інших дітей.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 10.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Данченко Надія Тимофіївна, 1915 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причина голодомору – забирала врожай влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали врожай активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів на забирання продуктів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Покарання, яке застосовували – виселяли в Соловки.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ті, що ходили по хатах, мали зброю.

Як люди боронилися?

Не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати частину продуктів було неможливо.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали продукти активісти, як звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили до хати активісти 5-6 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Активісти завжди знаходили продукти.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто пішов в колгосп, їжу давали: один черпак затірки(норма).

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали рушники, одяг, худобу, речі, а найбільше продукти.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон «5 колосків» чула. За колоски наказували штрафом або тюрмою.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Колоски і городину збирати не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля і комори сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди не дуже хотіли вступати в колгоспи. Більшість примушували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили по хатах і вдень і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили по 5-10 разів.

Коли почали помирати від голоду?

Помирати почали восени .

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Сиротами ніхто не опікувався. Помирали самі.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, хто працював у колгоспах.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, хто працював у колгоспах.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди допомагали один одному.

Які засоби вживали до виживання?

Міняли золото на їжу.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі допомагали один одному.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Вживали листя з липи, лісові ягоди.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Вживали кору з різних дерев, особливо з липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Вживали жаб і коней.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купити можна було продукти, обмінявши їх на золото.

Чи був голод у містах?

Голод був і в містах.

Що таке “Торгсін”?

«Торгсін» – магазин, в якому міняли за золото борошно і крупи.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

В селі помирали десятки людей за добу.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Випадки людоїдства відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлим викопували велику яму і накидали туди по 30-40 чоловік.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Тим, хто ховав померлих, не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Місця захоронень у селі відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

На проводи померлих поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква у селі є. До якого патріархату належить на знаю.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

На могилах хрестів немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь про голодомор знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

У гибелі людей винен поганий Сталін.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 14.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Кулінченко Марія Яківна, 1917 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причиною голоду був неврожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали комсомольці під партійним наказом.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Винагороди за донесення були.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

До людей застосовували різні види покарання.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю мали.

Як люди боронилися?

Люди боялися і мовчали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати частину продуктів можна було.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Ходили активісти. Шукали шпичками.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

3-4 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заховати продукти можна було в землі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто вступив в колгосп їсти давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали лише харчі.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Хто крав колоски в полі засуджували на 3 роки.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирати не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля і комори охороняли сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Дехто хотів іти, а дехто і ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували вступати в колгоспи а також агітували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу переховували в хаті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Збирати продукти ходили і вдень і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Протягом дня.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали помирати зимою.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Деяких сиріт забирали в інтернат.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті в кого була корова.

Хто зумів вижити?

Виживав той хто не був брезглиаий.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не допомагали бо не було чим.

Які засоби вживали до виживання?

Вживали листя з дерев жом дерть.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Від родичів допомогу мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння

Вживали липове листя цвіт акації гриби левурду.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Злили і акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Вживали горобців

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було купити або виміняти.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Що таке “Торгсін”?

“Торгсін” – це магазин.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Випадки людоїдства відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Людей хоронили на цвинтарі.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Платили куском хліба.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Місця захоронень не відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

В церкві померлих поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква в селі є.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Хрестів і пам’ятників не встановлено.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь про голод знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винним вважаю комуністів.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 11.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Хоменко Віра Петрівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так пам’ятаю я. Таке до смерті не забуду.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причиною голоду вважаю недород але основною причиною було те що влада забирала все що було дома.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали врожай комуністи і їх прихвосні.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю. Я сусідів не видавала.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніхто тих документів не мав а якщо і мали то тих документів не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Хто сопротивлявся того били і виселяли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю мали.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати продукти харчування було неможливо.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Хто приходив до хати ми не знали. Нишпорили кругом і находили бо в них був опит.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило 3-4 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Приховати продукти харчування було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто був у колгоспі потроху їсти давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали продукти харчування, а худоба сама дохла. Було таке що забирали й одежу рушники цінні речі. 

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон чула за підняті на полі колоски давали 10 років.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирати колоски залишки городини не дозволяли за це садили в тюрму.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля охоронці.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

В колгосп йти не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Людей змушували як могли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу переховували в лісах.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Приходили в любий час дня і ночі.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили кожного дня поки все не забируть.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали мерти зимою коли не було чого їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

До сиріт не було нікому діла.

Хто не голодував у селі і чому?

В селі не голодували ті що забирали і охоронці.

Хто зумів вижити?

Вижили ті в кого було що їсти і ті хто втік в місто.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

В кого що було тим і помагали один одному.

Які засоби вживали до виживання?

Коли прийшла весна то їли все те що виткнеться з землі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі також голодували.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Вживали лободу листя липи коріння берези всі ягоди і гриби.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Багато з яких.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Які попадалися і любі яйця з птиць.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купити в місті можна було як було за що.

Чи був голод у містах?

В містах було що їсти.

Що таке “Торгсін”?

“Торгсін” – це магазини в якому приймали золото і вещі, і за них платили грішми.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло їх не рахували.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Випадки людоїдства відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На нашому кладовищі була яма куди кидали померлих.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Давали їсти.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Точні координати невідомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Померлих поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз не знаю бо не можу дійти до церкви. А за часів СРСР церква була закрита.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Хрестів та пам’ятників в селі не має.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Напевно знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винними вважаю тодішню владу на чолі зі Сталіним.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 04.10.2005 р.

Хто записав: Лаптєва Марія Григорівна;

Респондент: Чайченко Євдокія Тимофіївна, 1919 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Той страшний голод запам’ятала на все життя.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причини голоду: неврожай через засуху, а влада забирала в людей продукти харчування. Люди здавали в державу «поставку» – яйця, молоко, зерно, м’ясо.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Ходили попід хатами представники влади (комуністи, комсомольці) і забирали продукти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знає.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ті, хто відбирав продукти в людей, документи на збирання продуктів не пред’явили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Людей судили за те, що не виконували «поставку».

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї в тих, що відбирали хліб не бачила.

Як люди боронилися?

Люди боялися влади і більшість із них продукти здавали “добровільно”.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Окремі люди ховали продукти в ямах, закопували в сараї.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Збирачів-продуктів перевіряли клуні, кладочки, сараї.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходила група з 5-6 осіб.

Де можна було заховати продукти харчування?

Люди приховували продукти в клуні, в сараї, закопували в огороді.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Для тих, хто пішов до колгоспу давали пайок: 200 гр. Хліба на 1 людину і варили їжу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали продукти харчування і худобу (свиней, курей).

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Закон про “п’ять колосків” запам’ятала назавжди. Моя мама, Аркушенко Софія Панасівна, працювала в колгоспі і взяла додому з поля 3 буряки. За це її судили. Дали 1 рік примусової праці.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли збирати у полі колоски і залишки городини. Людей гонили з полів.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняла поля і колгоспні комори “охорона” з числа комуністів і комсомольців.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не всі люди хотіли йти в колгоспи.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

В колгосп ішла “біднота”, а більш заможних селян – заставляла влада, відати реманент в колгосп. Хто чинив опір, в того майно забирали в колгосп, а самих господарів відправляли на “Соловки”. Із села Костянтинівки було репресовано і відправлено на “Соловки” 7 осіб.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не знає.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Збирачі продуктів приходили до людей протягом дня.

Скільки разів приходили до хати?

До нас приходили 2 рази.

Коли почали помирати від голоду?

3 голоду люди почали помирати після жнив.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знає.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували в селі “куркулі”, заможні селяни. Зуміли приховати частину продуктів.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, хто приховував продукти.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Продуктами ділилися тільки з родичами.

Які засоби вживали до виживання?

Вимінювали продукти на золото.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі ділилися продуктами дуже рідко, бо і в самих не було чого їсти. 33-34. 

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Мололи липове листя, добавляли муки і пекли оладки. Варили “баланду” із кропиви.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не знає.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місті можна було купити продукти в спекулянтів.

Чи був голод у містах?

Скрізь голод був: і в селах, і в містах.

Що таке “Торгсін”?

Знаю, що таке “Торгсін» – це магазин “власті” – там були продукти і матеріали. Але вони коштували дуже дорого.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

В селі померло дуже багато людей. Скільки всього – не знає.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В селі були випадки людоїдства. Про це говорили самі односельчани.

Де і хто хоронив померлих від голоду? Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Померлих хоронили родичі, або сусіди. Хоронили ті, хто ще мав силу.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

В нашому селі померлих хоронили на кладовищі біля тракторної бригади.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята? Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Померлих від голоду поминають родичі. За часів радянської влади не поминали, бо з церкви зробили клуб.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Сьогодні в селі діє православна церква.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

В селі немає ні хреста, ні пам’ятника померлим від голоду.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Мої діти і онуки знають про голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада винна у загибелі людей.

Місце запису: с. Талалаївка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 11.09.2005 р.

Хто записав: Янкова Лариса Ільківна.

Респондент: Крива Зінаїда Никифорівна, 1913 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Талалаївка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Помню. Я ж з 13-го року і мені тоді вже 20 років було.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Все забирали, особено в нас, бо наш батько щитався куркульом. Як була коликтивізація, його і матір вислали в Нижній Тигіл, там вони і повмирали. 

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Мені не дуже хочеться називати їх, бо живі їхні внуки. Але їх в селі добре знають і помнят.  Був такий Павло (вуличне прозвисько –  Танчик), а ше  Данило, Гаврило й Артем.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ото, як тепер є п’яниці, так і тоді були. За горілку розкаже і покаже, шо  в кого робиця.  А були і добрі сусіди, в них можна було шось приховати, бо вони бідніші були –  і в них не дуже шукали. 

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Як були збори, то вони якісь документи показували людям. А як ходили по хатах, то ми і без бумагів знали, шо  їм треба. 

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Ой, застосовували! Бувало прийдуть до нас і кричат, шоб  дали їм їсти. Крутюсь, шукаю чим їх нагодувати, бо ж будут бити. Терзают мене: “Ти куркульська дочка, в тебе поховано повно всякого добра”.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Наші ходили без зброї, але іздівалися страшно. були зайшли до одних в хату забирати хліб, А в тих уже нічого немає. то вони, га, загнали жінок під поділ і заставили гавкати, 

як собак 

Як люди боронилися?

Ніяк. Все терпіли, бо буде гірше.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховували. Зерно, барабольку чи бурячок ховали по ямках. А якусь квасольку чи крупу розсипали по горщиках та й ховали, то в печі, то під припічком, надіялись, шо  там ніхто не буде шукати. А вони ж як приходили, то витягували і вивертали ті горщики з усіх закутків і все до грама забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Ті самі, вони ж себе тоді героями считали. Але це вже після на них і на їхніх дітях окошилось – нікому добра не було.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило по двоє, по троє, частенько підвипивши.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не помню. 

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

У нас (так як ми считались куркулями) забирали все. Дуже добре помню, як сховали мої, ше майже нові чоботи (батько за 12 рублів купив) в сінях.  То вони їх там знайшли і забрали. Дещо ми порозносили по сусідах, а остальне забрали. Стояла скриня, куди мати мені придане наскладала: рядна, рушники, скатерки –  то все з тої скрині вигребли.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Чула. Не давали збирати колоски. А ми ходили кралися. Дітей багато йшло. Поприлягаємо в траву і дивимось чи не йде об’єзчик на коні. А як спіймає кого, то дуже пльоткою бив. А бувало таке, що і в тюрму садили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були спеціальні сторожі. До комори ми не ходили, а на полях то старались шось вкрасти, шоб вижити.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Добровільно йшли ті, що нічого не мали, в основному п’яниці і ледацюги. А ті, що  мали трохи землі, не хотіли віддавати. Їх називали куркулями –  врагами народу  – і висилали. мене в 16 років перший раз видали заміж, насильно. Це  шоб мене не виселили разом з батьками і шоб в мене збереглось трохи їхнього майна.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Насильно зганяли, залякували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Спочатку ховали, скривали. Тато жеребця в Ягубець до родичів завів. Але пізніше взнавали, знаходили і все одно заставляли віддавати в колгосп.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили вдень. Але пізніше люди почали на день все ховати, а вночі доставали і їли. То вони вже почали ночами ходити, дивились, в кого світиться, до того йдуть. То люди вже в темноті, навпомацкі, рихтували і їли.

Скільки разів приходили до хати?

До нас чистенько ходили.

Коли почали помирати від голоду?

Весною. Бо ше  зимою якось перебивались. А вже весною нічогісінько не було. Люди захотів опухші повилізали на сонці погрітись.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто ними не опікувався. Ходили, опухші від голоду по селі, ішли в другі села, щоб хтось шось їсти дав. А хто дасть, як всі їднакові і своїх дітей нема чим кормити.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто добре прислужувався власті –  той і не голодував.

Хто зумів вижити?

Мабуть ті, котрі здоровіші і крепші.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділитись. якшо і приховав кришку чогось, то знаєш що цього не надовго хватит.

Які засоби вживали до виживання?

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У нас таких родичів не було.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Це вже весною 33-го люди їли все, шо бачили: і листя, і цвіт… але воно вже не спасало попухших людей. Від цього ставало ше гірше і вмирали.

Що таке “Торгсін”?

Нє, не знаю, а шо це?

Чи був голод у містах?

Дуже багато людей з нашого села і району збирали останні пожитки у вузлик, їхали в города, шоб там на хліб виміняти. але ж наших бідняків в города не пускали. якщо комусь повезло сісти в поїзд і приїхати кудись, то там їх на вокзалах ловили. розказували, що дуже багато наших селюків було в те время на московських вокзалах, одне ше ворушиться, а друге, гляди, вже й не живе.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло багато. В кожній хаті вмирали. А скіки всього, мабуть, ніхто не считав.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Таке було. Жила в нас сім’я – Цигани  на них казали (вони не були циганами, а просто прозвисько таке). От чути по селі: то в тих пропала дитина і нема, то в тих десь ділась, не найшли. А жила в нас Марія Вовчиха і в неї не стало дитини. Вона ж пішла до тих циганів і знайшла гонучку (одежку) в них зі свої дитини. Це вони чужих дітей заманювали і їли. Але їм так нічого і не було, вони пізніше кудись виїхали з села.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на цвинтарі. Викопують яму і туди (прости, Господи) по двоє, по троє кидали.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Спочатку це було ше похоже на похорони. А як почали вмирати купами, то вже загарбували, як собак. Розказують, шо  викинули на воза першого, а він ше задригався, махнули рукою, все одно вмре, прийдеться вертатися за ним другий раз, так і повезли до ями.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Тоді ще хоронили на старому цвинтарі. А відколи відкрили новий, то тих місць уже ніхто не знає і не помне.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Зараз уже ніхто не поминає.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

В селі була церква і ми туди ходили. А як розвалили її, то в сусідні села не було часу ходити, та й не розрішали. 

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Нема нічого.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Раніше про це ніхто не говорив. Замовчувалось, боялись казати. Зараз уже про це кажуть по телевізорі, газетах пишут. А я вже стара, багато позабувала. Шо  помню, те сказала. Тіки хочу, шоб ви, молоді, на  свому віку не зазнали такого, як ми.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винні, мабуть, ті, шо давали прикази зверху. Правітєльство тодішнє винне, бо здівались над людьми, як хтіли.