Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 10.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Манько Віра Павлівна, 1924 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Була засуха і неврожай, а також урожай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Комуністи.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Людей били і арештовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Хто відбирав мали зброю.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не ображалися. (ймовірно не боронилися – Ред.)

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Части приховати можна було. Викопували в хаті яму і ховали там але і там комуністи знаходили.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Як звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило четверо людей їх звали троцькістами.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заховати було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали все, що бачили.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон чула карали трьома роками тюрми.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирати колоски не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охоронці.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Всі добровільно.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так, змушували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В лісах.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

В основному з акації.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Овочі а також цвіт та оладки з акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Які попадалися.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Дома їли людей. Мати мусила вбивати свою дитину щоб прогодувати себе і інших дітей.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 10.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Данченко Надія Тимофіївна, 1915 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причина голодомору – забирала врожай влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали врожай активісти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів на забирання продуктів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Покарання, яке застосовували – виселяли в Соловки.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ті, що ходили по хатах, мали зброю.

Як люди боронилися?

Не знаю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати частину продуктів було неможливо.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали продукти активісти, як звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили до хати активісти 5-6 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Активісти завжди знаходили продукти.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто пішов в колгосп, їжу давали: один черпак затірки(норма).

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали рушники, одяг, худобу, речі, а найбільше продукти.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон «5 колосків» чула. За колоски наказували штрафом або тюрмою.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Колоски і городину збирати не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля і комори сторожі.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Люди не дуже хотіли вступати в колгоспи. Більшість примушували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили по хатах і вдень і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили по 5-10 разів.

Коли почали помирати від голоду?

Помирати почали восени .

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Сиротами ніхто не опікувався. Помирали самі.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, хто працював у колгоспах.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, хто працював у колгоспах.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Люди допомагали один одному.

Які засоби вживали до виживання?

Міняли золото на їжу.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі допомагали один одному.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Вживали листя з липи, лісові ягоди.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Вживали кору з різних дерев, особливо з липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Вживали жаб і коней.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купити можна було продукти, обмінявши їх на золото.

Чи був голод у містах?

Голод був і в містах.

Що таке “Торгсін”?

«Торгсін» – магазин, в якому міняли за золото борошно і крупи.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

В селі помирали десятки людей за добу.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Випадки людоїдства відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Померлим викопували велику яму і накидали туди по 30-40 чоловік.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Тим, хто ховав померлих, не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Місця захоронень у селі відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

На проводи померлих поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква у селі є. До якого патріархату належить на знаю.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

На могилах хрестів немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь про голодомор знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

У гибелі людей винен поганий Сталін.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 14.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Кулінченко Марія Яківна, 1917 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причиною голоду був неврожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали комсомольці під партійним наказом.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Винагороди за донесення були.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

До людей застосовували різні види покарання.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю мали.

Як люди боронилися?

Люди боялися і мовчали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати частину продуктів можна було.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Ходили активісти. Шукали шпичками.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

3-4 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заховати продукти можна було в землі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто вступив в колгосп їсти давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали лише харчі.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Хто крав колоски в полі засуджували на 3 роки.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирати не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля і комори охороняли сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Дехто хотів іти, а дехто і ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували вступати в колгоспи а також агітували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу переховували в хаті.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Збирати продукти ходили і вдень і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Протягом дня.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали помирати зимою.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Деяких сиріт забирали в інтернат.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті в кого була корова.

Хто зумів вижити?

Виживав той хто не був брезглиаий.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не допомагали бо не було чим.

Які засоби вживали до виживання?

Вживали листя з дерев жом дерть.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Від родичів допомогу мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння

Вживали липове листя цвіт акації гриби левурду.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Злили і акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Вживали горобців

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було купити або виміняти.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Що таке “Торгсін”?

“Торгсін” – це магазин.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Випадки людоїдства відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Людей хоронили на цвинтарі.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Платили куском хліба.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Місця захоронень не відомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

В церкві померлих поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква в селі є.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Хрестів і пам’ятників не встановлено.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь про голод знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винним вважаю комуністів.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 11.10.2005 р.

Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.

Респондент: Хоменко Віра Петрівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так пам’ятаю я. Таке до смерті не забуду.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причиною голоду вважаю недород але основною причиною було те що влада забирала все що було дома.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали врожай комуністи і їх прихвосні.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю. Я сусідів не видавала.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніхто тих документів не мав а якщо і мали то тих документів не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Хто сопротивлявся того били і виселяли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброю мали.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати продукти харчування було неможливо.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Хто приходив до хати ми не знали. Нишпорили кругом і находили бо в них був опит.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило 3-4 чоловіки.

Де можна було заховати продукти харчування?

Приховати продукти харчування було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Хто був у колгоспі потроху їсти давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали продукти харчування, а худоба сама дохла. Було таке що забирали й одежу рушники цінні речі. 

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон чула за підняті на полі колоски давали 10 років.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Збирати колоски залишки городини не дозволяли за це садили в тюрму.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли поля охоронці.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

В колгосп йти не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Людей змушували як могли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу переховували в лісах.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Приходили в любий час дня і ночі.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили кожного дня поки все не забируть.

Коли почали помирати від голоду?

Люди почали мерти зимою коли не було чого їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

До сиріт не було нікому діла.

Хто не голодував у селі і чому?

В селі не голодували ті що забирали і охоронці.

Хто зумів вижити?

Вижили ті в кого було що їсти і ті хто втік в місто.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

В кого що було тим і помагали один одному.

Які засоби вживали до виживання?

Коли прийшла весна то їли все те що виткнеться з землі.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі також голодували.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Вживали лободу листя липи коріння берези всі ягоди і гриби.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Багато з яких.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Які попадалися і любі яйця з птиць.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купити в місті можна було як було за що.

Чи був голод у містах?

В містах було що їсти.

Що таке “Торгсін”?

“Торгсін” – це магазини в якому приймали золото і вещі, і за них платили грішми.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато померло їх не рахували.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Випадки людоїдства відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На нашому кладовищі була яма куди кидали померлих.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Давали їсти.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Точні координати невідомі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Померлих поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз не знаю бо не можу дійти до церкви. А за часів СРСР церква була закрита.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Хрестів та пам’ятників в селі не має.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Напевно знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винними вважаю тодішню владу на чолі зі Сталіним.

Місце запису: с. Костянтинівка, Смілянський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 04.10.2005 р.

Хто записав: Лаптєва Марія Григорівна;

Респондент: Чайченко Євдокія Тимофіївна, 1919 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Костянтинівка Смілянського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Той страшний голод запам’ятала на все життя.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причини голоду: неврожай через засуху, а влада забирала в людей продукти харчування. Люди здавали в державу «поставку» – яйця, молоко, зерно, м’ясо.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Ходили попід хатами представники влади (комуністи, комсомольці) і забирали продукти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знає.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ті, хто відбирав продукти в людей, документи на збирання продуктів не пред’явили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Людей судили за те, що не виконували «поставку».

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї в тих, що відбирали хліб не бачила.

Як люди боронилися?

Люди боялися влади і більшість із них продукти здавали “добровільно”.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Окремі люди ховали продукти в ямах, закопували в сараї.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Збирачів-продуктів перевіряли клуні, кладочки, сараї.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходила група з 5-6 осіб.

Де можна було заховати продукти харчування?

Люди приховували продукти в клуні, в сараї, закопували в огороді.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Для тих, хто пішов до колгоспу давали пайок: 200 гр. Хліба на 1 людину і варили їжу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали продукти харчування і худобу (свиней, курей).

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Закон про “п’ять колосків” запам’ятала назавжди. Моя мама, Аркушенко Софія Панасівна, працювала в колгоспі і взяла додому з поля 3 буряки. За це її судили. Дали 1 рік примусової праці.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли збирати у полі колоски і залишки городини. Людей гонили з полів.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняла поля і колгоспні комори “охорона” з числа комуністів і комсомольців.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не всі люди хотіли йти в колгоспи.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

В колгосп ішла “біднота”, а більш заможних селян – заставляла влада, відати реманент в колгосп. Хто чинив опір, в того майно забирали в колгосп, а самих господарів відправляли на “Соловки”. Із села Костянтинівки було репресовано і відправлено на “Соловки” 7 осіб.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не знає.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Збирачі продуктів приходили до людей протягом дня.

Скільки разів приходили до хати?

До нас приходили 2 рази.

Коли почали помирати від голоду?

3 голоду люди почали помирати після жнив.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знає.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували в селі “куркулі”, заможні селяни. Зуміли приховати частину продуктів.

Хто зумів вижити?

Вижили ті, хто приховував продукти.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Продуктами ділилися тільки з родичами.

Які засоби вживали до виживання?

Вимінювали продукти на золото.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі ділилися продуктами дуже рідко, бо і в самих не було чого їсти. 33-34. 

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Мололи липове листя, добавляли муки і пекли оладки. Варили “баланду” із кропиви.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не знає.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В місті можна було купити продукти в спекулянтів.

Чи був голод у містах?

Скрізь голод був: і в селах, і в містах.

Що таке “Торгсін”?

Знаю, що таке “Торгсін» – це магазин “власті” – там були продукти і матеріали. Але вони коштували дуже дорого.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

В селі померло дуже багато людей. Скільки всього – не знає.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В селі були випадки людоїдства. Про це говорили самі односельчани.

Де і хто хоронив померлих від голоду? Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Померлих хоронили родичі, або сусіди. Хоронили ті, хто ще мав силу.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

В нашому селі померлих хоронили на кладовищі біля тракторної бригади.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята? Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Померлих від голоду поминають родичі. За часів радянської влади не поминали, бо з церкви зробили клуб.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Сьогодні в селі діє православна церква.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

В селі немає ні хреста, ні пам’ятника померлим від голоду.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Мої діти і онуки знають про голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада винна у загибелі людей.

Місце запису: с. Талалаївка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 11.09.2005 р.

Хто записав: Янкова Лариса Ільківна.

Респондент: Крива Зінаїда Никифорівна, 1913 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Талалаївка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Помню. Я ж з 13-го року і мені тоді вже 20 років було.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Все забирали, особено в нас, бо наш батько щитався куркульом. Як була коликтивізація, його і матір вислали в Нижній Тигіл, там вони і повмирали. 

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Мені не дуже хочеться називати їх, бо живі їхні внуки. Але їх в селі добре знають і помнят.  Був такий Павло (вуличне прозвисько –  Танчик), а ше  Данило, Гаврило й Артем.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ото, як тепер є п’яниці, так і тоді були. За горілку розкаже і покаже, шо  в кого робиця.  А були і добрі сусіди, в них можна було шось приховати, бо вони бідніші були –  і в них не дуже шукали. 

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Як були збори, то вони якісь документи показували людям. А як ходили по хатах, то ми і без бумагів знали, шо  їм треба. 

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Ой, застосовували! Бувало прийдуть до нас і кричат, шоб  дали їм їсти. Крутюсь, шукаю чим їх нагодувати, бо ж будут бити. Терзают мене: “Ти куркульська дочка, в тебе поховано повно всякого добра”.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Наші ходили без зброї, але іздівалися страшно. були зайшли до одних в хату забирати хліб, А в тих уже нічого немає. то вони, га, загнали жінок під поділ і заставили гавкати, 

як собак 

Як люди боронилися?

Ніяк. Все терпіли, бо буде гірше.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховували. Зерно, барабольку чи бурячок ховали по ямках. А якусь квасольку чи крупу розсипали по горщиках та й ховали, то в печі, то під припічком, надіялись, шо  там ніхто не буде шукати. А вони ж як приходили, то витягували і вивертали ті горщики з усіх закутків і все до грама забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Ті самі, вони ж себе тоді героями считали. Але це вже після на них і на їхніх дітях окошилось – нікому добра не було.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило по двоє, по троє, частенько підвипивши.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Не помню. 

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

У нас (так як ми считались куркулями) забирали все. Дуже добре помню, як сховали мої, ше майже нові чоботи (батько за 12 рублів купив) в сінях.  То вони їх там знайшли і забрали. Дещо ми порозносили по сусідах, а остальне забрали. Стояла скриня, куди мати мені придане наскладала: рядна, рушники, скатерки –  то все з тої скрині вигребли.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Чула. Не давали збирати колоски. А ми ходили кралися. Дітей багато йшло. Поприлягаємо в траву і дивимось чи не йде об’єзчик на коні. А як спіймає кого, то дуже пльоткою бив. А бувало таке, що і в тюрму садили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були спеціальні сторожі. До комори ми не ходили, а на полях то старались шось вкрасти, шоб вижити.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Добровільно йшли ті, що нічого не мали, в основному п’яниці і ледацюги. А ті, що  мали трохи землі, не хотіли віддавати. Їх називали куркулями –  врагами народу  – і висилали. мене в 16 років перший раз видали заміж, насильно. Це  шоб мене не виселили разом з батьками і шоб в мене збереглось трохи їхнього майна.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Насильно зганяли, залякували.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Спочатку ховали, скривали. Тато жеребця в Ягубець до родичів завів. Але пізніше взнавали, знаходили і все одно заставляли віддавати в колгосп.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили вдень. Але пізніше люди почали на день все ховати, а вночі доставали і їли. То вони вже почали ночами ходити, дивились, в кого світиться, до того йдуть. То люди вже в темноті, навпомацкі, рихтували і їли.

Скільки разів приходили до хати?

До нас чистенько ходили.

Коли почали помирати від голоду?

Весною. Бо ше  зимою якось перебивались. А вже весною нічогісінько не було. Люди захотів опухші повилізали на сонці погрітись.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ніхто ними не опікувався. Ходили, опухші від голоду по селі, ішли в другі села, щоб хтось шось їсти дав. А хто дасть, як всі їднакові і своїх дітей нема чим кормити.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто добре прислужувався власті –  той і не голодував.

Хто зумів вижити?

Мабуть ті, котрі здоровіші і крепші.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не було чим ділитись. якшо і приховав кришку чогось, то знаєш що цього не надовго хватит.

Які засоби вживали до виживання?

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У нас таких родичів не було.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Це вже весною 33-го люди їли все, шо бачили: і листя, і цвіт… але воно вже не спасало попухших людей. Від цього ставало ше гірше і вмирали.

Що таке “Торгсін”?

Нє, не знаю, а шо це?

Чи був голод у містах?

Дуже багато людей з нашого села і району збирали останні пожитки у вузлик, їхали в города, шоб там на хліб виміняти. але ж наших бідняків в города не пускали. якщо комусь повезло сісти в поїзд і приїхати кудись, то там їх на вокзалах ловили. розказували, що дуже багато наших селюків було в те время на московських вокзалах, одне ше ворушиться, а друге, гляди, вже й не живе.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло багато. В кожній хаті вмирали. А скіки всього, мабуть, ніхто не считав.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Таке було. Жила в нас сім’я – Цигани  на них казали (вони не були циганами, а просто прозвисько таке). От чути по селі: то в тих пропала дитина і нема, то в тих десь ділась, не найшли. А жила в нас Марія Вовчиха і в неї не стало дитини. Вона ж пішла до тих циганів і знайшла гонучку (одежку) в них зі свої дитини. Це вони чужих дітей заманювали і їли. Але їм так нічого і не було, вони пізніше кудись виїхали з села.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на цвинтарі. Викопують яму і туди (прости, Господи) по двоє, по троє кидали.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Спочатку це було ше похоже на похорони. А як почали вмирати купами, то вже загарбували, як собак. Розказують, шо  викинули на воза першого, а він ше задригався, махнули рукою, все одно вмре, прийдеться вертатися за ним другий раз, так і повезли до ями.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Тоді ще хоронили на старому цвинтарі. А відколи відкрили новий, то тих місць уже ніхто не знає і не помне.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Зараз уже ніхто не поминає.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

В селі була церква і ми туди ходили. А як розвалили її, то в сусідні села не було часу ходити, та й не розрішали. 

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Нема нічого.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Раніше про це ніхто не говорив. Замовчувалось, боялись казати. Зараз уже про це кажуть по телевізорі, газетах пишут. А я вже стара, багато позабувала. Шо  помню, те сказала. Тіки хочу, шоб ви, молоді, на  свому віку не зазнали такого, як ми.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винні, мабуть, ті, шо давали прикази зверху. Правітєльство тодішнє винне, бо здівались над людьми, як хтіли.

Місце запису: с. Талалаївка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 11.09.2005 р.

Хто записав: Янкова Лариса Ільківна.

Респондент: Губницька Олександра Михайлівна. 1922 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Талалаївка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Помню, але не дуже. Мені ж тоді тільки 10 років було. В тому році померла від голоду мама. Батько (каліка на ногу) лишився сам з трьома дітьми: я і двоє братів.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Я не помню, який тоді був врожай. А що ходили і забирали геть із горшків, то це помню.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Данило Янюк і Гаврило Барабаш. Вони пізніше обидва повішалися. Остальних я не помню.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не припоминаю такого.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не знаю. Їм був даний приказ, а вони ісполняли.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Нас не били. Ми були такі ніщі, що й забирати не було шо. Як з осені все забрали, то більше й не помню, шоб приходили.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Наче ніякої зброї при собі не мали.

Як люди боронилися?

А як боронились?! В основному боялися. Але до тих, що звалися куркулями, ходили дуже часто. уже й терпець вривався. Бувало стане хазяйка на порозі, руки розставе: “Не пустю!” –  то він як пхне чоботом, так і впала посеред хати. Ногами били. 

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ми нічого не приховали, бо нічого не мали. 

Де можна було заховати продукти харчування?

Шукали по всіх закутках. Спочатку тіки в хатах і коморах. А тоді те, шо люди по ямках по закопували, ключкою шукали. Ходять кругом по обісті і штрикают землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Да, почали давати, аж весною 33-го. Багато людей повмирало, остальні слабли, на роботу ніхто не ходив. Тоді в таких великих котлах почали варити якусь шліхту і давали тим, хто ходив в колгосп на роботу. Ото зараді ложки тої баланди йшли в колгосп.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали. Якось у нашої сусідки Гані  оці Данило і Гаврило витягнули з хати скриню і несуть на дорогу. А вона схопилася за неї і лементит на весь куток. Тут іде наш тато з роботи (його тоді взяли в сільраду секретарем) і вмовив їх лишити ту скриню. В ній же не харчі були, а якесь шмаття.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Я не помню, який там був закон. Але були спеціальні сторожа, шо  охраняли поля. Їздили по полях чи возом, чи верхи на конях. і знаю, шо  Дениса Янюка спіймали з торбинкою колосків і дали йому два роки тюрми.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Я погано помню колективізацію, бо була малою.

Скільки разів приходили до хати?

Таких бідняків як ми минали. Заходили нечасто. А хто був заможніший, то ходили до першого мерця.

Коли почали помирати від голоду?

Весною 33-го.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Не знаю такого. не помню, шоб  опікувалась. Ми лишились без матері, але нам нічим не помагали.

Хто зумів вижити?

Ми всі троє вижили. А були в селах люди, які корівку тримали. В них не забирали, бо вони добровольно в колгосп вступали, піднімали його. 

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Всякого було. Хто міг, той ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Тато, як пішов на роботу в сільраду, то ходив у столову, їх там якоюсь юшкою кормили. Приносив і нам шо міг. А то дядина нас підгодовувала, в них трохи харчів було. Так і виживали.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Гичку з бураків. варили її, а тоді терли, замішували з чим бачили, варили такий куліш. З либоди “собачої” насіння терли, бліни пекли. З білою акації цвіт їли, він такий добрий –  солодкий. Все, шо  бачили, те і їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Хто був дужчий і хитріший, тікав в город. Хто багатший був, якусь корівчину збуде, то аж в Москву їхали. Бо ж треба було мати, шо міняти, чи грошей, щоб  купити.

Чи був голод у містах?

Нє,  там такого не було. Там у магазінах продавали хліб і молочне, і м’ясне. А на вокзалах, розказували, дуже багато сільських людей мертвих лежало, не вспівали їх забирати.

Що таке “Торгсін”?

Не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Мабуть, нема. Хтозна скільки їх повмирало.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Прийшлось мені на віку своїми очима бачити, як мати неживу дитину гризла. Як зараз помню: ведут її уже кутком (хата її була крайня над яром), а вона дитя на руках держе і куски від нього відгризає – все лице і груди закривавлені, кров тече. Прозвисько у неї було (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.). Вона це дитя тільки народила, задушила і стала їсти. Казали, що, з ума зійшла.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ніхто їх не хоронив. звозили під воду разом на цвинтар, кидали в ями і загарбували, як собак. люди і не знали де і хто похований, і не хотіли знати, бо самі смерті чекали.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Давали їсти в тій самій столовій.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Ніхто нікого не поминав. Отак виздихали люди, як собаки, не знаємо і де поховані.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю. Тепер в церкву не ходю. Ше колись була малою в нашій церкві, тоді її розвалили. 

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Не встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молоді нічого не знают, дай Боже, шоб  і не знали. Своїм онукам не розказувала.  Хіба шо самі спитают.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Я думаю, шо  винна та власть. Сталін.

Місце запису: с. Половинчик, Монастирищенський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 05.06.2005 р.

Хто записав: Бондаренко Наталія Назарівна.

Респондент: Зливко Килина Дмитрівна, 1919 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Половинчик Монастирищенського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала влада врожай. 

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Влада, начальники ( хто точно, не знає). Сім’ю славінських, котрі не хотіли віддавати зерно, вигнали з хати. А хто міг їх прийняти, могли і їх вигнати, тому їх ніхто в свою сім’ю не приймав. Яка була їх подальша доля невідомо. 

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ні, документів не мали і нічого не пред’являли.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Керував селом, “командував” –  Рогов з Монастирища, він і репресірував, висилав з села, куди невідомо. Були вислані: Федір Червонописький,  Кузьма Кадук, Король Ліза за те, що була в пана об’єщиком, Гаврилюк, за те, що робив в районі, Кадук Трохим, за те, що не молотила молотарка.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю.

Як люди боронилися?

Ніяк, всі боялися за себе і свою сім’ю.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Да, як хто зумів, то приховував.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Заховані продукти шукали шпичками. А як їх називали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

До хати приходило дві-три душі. Хто був не знає.

Де можна було заховати продукти харчування?

В хаті, в погребі, в печі, можна було і закопати. при обшуку в нас розібрали клуню.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали. Була їдальня і там харчувались.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Тих, кого розкуркулювали, забирали все.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Що був такий закон не чули, але тих, хто з поля збирав чи крав хоч колосок, того судили. може чули старші.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняли колгоспні сторожа і ніхто не ліз красти, боялися.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Були такі, що хотіли, а інші –  ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Не знаю.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ніхто ніде не ховав.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? 

В будь-який коли хотіли, тоді і приходили.

Скільки разів приходили до хати? 

Приходили скільки хотіли.

Коли почали помирати від голоду?

Літом, коли все позабирали в людей, і вони не отримали хліба в колгоспі.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Дітей забирали в приюти.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, що мали корови, город.

Хто зумів вижити?

Ті, що мали щось з городів. А (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) крала, варила і їла дітей. Поїла своїх менших. А старші Таня і Катя були з 28-го року, то вони були великі і вона їх не зачіпала. В той рік зникла сусідська дівчинка, то теж вже всі думали, що це зробила вона.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ділилася рідня, а чи чужі –  не чула, не  знаю.

Які засоби вживали до виживання?

Шукали і їли все їстівне, що їли тварини, те і ми.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Да.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Баракове насіння, очерет,  коріння лопуха, жолуді

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

З липи, з дуба. 

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не пам’ятаю, не знаю.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було і купити, і виміняти, але дуже тяжко і рідко.

Чи був голод у містах?

Да. 

Що таке “Торгсін”?

Ні, не знаю.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю, а відомостів не було.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Да. (Називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) з’їла своїх малих дітей,  крала і сусідських. Сусіди бачили в печі, як варилась голова дитини.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на цвинтарі, закопували в ями. А хоронили ті, кому давали хліб.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Давали хліб.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На цвинтарі, а точно де не знаю.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Ні, не поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Ні, немає.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Да, розповідала.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу, яка була тоді.

Місце запису: с. Розсошинці, Чигиринський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 30.09.2005 р.

Хто записав: Мальований Віталій Сергійович.

Респондент: Дейнеженко Михайло Васильович, 1924 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Розсошинці Чигиринського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви що був голод у 1932-33 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду? 

Сталін зробив на Україні голодування, весь хліб вивезли з країни.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив? 

Комнизани забирали все що було їстівне в господарстві.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ні. Всі люди жили мирно та без зрад.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ніяких документів вони не показували, лише говорили що рейд комісія.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Людей не карали, тому що не було за що.

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?

Ні, вони приходили без зброї, забирали продукти харчування, грузили на підводи та вивозили.

Як люди боронилися?

Люди не могли нічого зробити проти комнизан.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів?

Це було неможливо, вони ходили кожен день, дивились кожен сарай, кожну частку землі, всі кутки господарства.

Скільки їх приходило хати? Хто це був?

Приходили вони по чотири-восім чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Це було неможливо.

Чи давали їжу тим, хто прийшов до колгоспу?

Варили бульон практично з однієї води, і із оладки в 7 які складали лиш з акацієвого цвіту.

Забирали лише продукти харчування ,чи й інші речі-одяг, рушники, худобу тощо?

Ні. Тільки хліб і зерно.

Що таке закон про п’ять колосків? Чи чули Ви про нього?

Якщо людина на полі крала більше чим 5 колоскив. її засуджували на сім років ув’язнення.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Категорично ні. Вони охоронялися колгоспніми.

Хто охороняв поля колгоспни комори?

Охоронцями.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Дуже мало.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували, а якщо люди не хотіли, їх обкладали великими налогами.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу в людей не забирали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Комнизаки приходили в будь-який час доби.

Скільки разів приходили до хати?

Двічі атож тричі в день.

Хто не голодував у селі і чому?

Таких людей не було.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні. Не було чим, а так влітку ягодами.

Які засоби вживали до виживання?

Їли всі підряд.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які меньше голодували? 

Ні. Голодували всі а як було то так.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли акацію цвіт; лушпайки картоплю, кору молодих дерев.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Горобина, акация, ягода, груша.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу? 

Їли все що бачили, всіх диких і….

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ні. Тому-що в людей нічого не було.

Чи був голод у містах?

Звичайно що так.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Залишилось небагато

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В селі ,тобто в Розсошинцах, а в сусідніх селах були такі випадки.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищах робили братськи могилі по 5, а то й більше людей.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ніхто нічого нікому не давав, тому що не було чого.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду? 

Так і дуже багато.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята? 

І не один раз на рік.

Чи згадають і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Церкви нема, але люди збираються невеликими групами і згадують ті роки.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так є такі.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Звичайно адже це повинен знати кожен.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Напевно Сталина.

Місце запису: с. Ятранівка, Уманський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 23.09.2005 р.

Хто записав: невідомо.

Респондент: Нетреба Марія Несторівна, 1913 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Ятранівка Уманського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-33 рр.?

Пам’ятає.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: не урожай, засуха, податки,

чи забирала урожай влада?

Забрала влада.

Якщо відбирали у людей вирощені в полі, городі, то хто це робив?

Забирала все влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Оповідач не знає.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якість документи на забирання

продуктів?

Насильно забирала.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення арешти?

Хто не віддавав, то арештовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб ц людей?

Вони при собі не мали зброї.

Як люди боронилися?

Люди ніяк не боролися бо їх судили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали хто куди міг.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали продукти скрізь

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Двоє, троє. Приходили люди які були при владі.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали де хто міг.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали.

Забирали лише продукти харчування чи і інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали худобу, продукти. Речі не чіпали.

Що таке закон про „п’ять колосків?” Чи чули Ви про нього?

Оповідач про цей закон не пам’ятає..

Чи дозволяли, збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Влада.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Хто хтів ішли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Насильно заставляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не ховали бо з’їдали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Серед білого дня.

Скільки разів приходили до хати?

Скільки хто хтів.

Коли почали люди помирати з голоду?

Не пам’ятає оповідач.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Сиріт забирала держава.

Хто не голодував в селі і чому?

Багато не голодувало.

Хто зумів вижити?

В того в якого було щось їсти.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не помагали.

Які засоби вживали для виживання?

Всі засоби які тільки були можливі.

Чи мали якусь допомогу від родичів які менше голодували?

Не помагали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали рослини.

Яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Вишні, кропиву, блекоту.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Так.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Продавали і купували.

Чи був голод у містах?

Скрізь

Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?

Ні.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Було

Де і хто хоронив померлих в д голоду?

На цвинтарі, в братських могилах.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих? 

За день 1 кг. крупи.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі.

Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, „Зелені свята”?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Так.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Московського.

Чи встановленні хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Так, встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так знає.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.