Місце запису: с. Синява Рокитнянського району Київської області;

Дата запису: 05.09.2005;

Хто записав: Пух Олег Миколайович;

Респондент: Кравченко Василь Омелькович, 13.01.1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кравченко Василь Омелькович, 13.01.1925 р. н., проживав у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю дуже добре. Мені вже було 7 років. 

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Причиною є сталінський режим – придушити Україну.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Люди під керівництвом Сталіна.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ні.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не було ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Перед 29-им роком людей – господарів виселяли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не мали.

Як люди боронилися?

Хто як міг: заможніші виживали, а бідніші помирали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не було чого ховать.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали вже пізніше, коли працювали на полі (після Голодомору, у 34-му році).

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Одягу не брали, худобу забирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Не чули.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, але люди намагалися красти.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Було багато сторожів із села.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли, тому їх і виселяли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Спочатку змушували, але потім люди почали самі ходить, бо давали їжу і платили.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не ховали, бо її просто відбирали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Забирали вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Багато разів. Після війни бригадир приходив з 10 раз.

Коли почали помирати від голоду?

Почали помирати у 32-33-х роках.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

У школі давали чай, одежу, їжу. Годував патронажний 35-36-х роках.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодував, хто був багатий.

Хто зумів вижити?

Заможніші.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нікому не допомагав і не ділився продуктами.

Які засоби вживали до виживання?

Ніяких.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, наприклад, кров коня, але не м’ясо.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Квасолю, картоплю, ягоди, якщо були, паслін жовтий і чорний.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Їли з білої акації цвіт, калачики.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Такого не їли, тільки в річці ловили черепашки.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Їздили в Москву по хліб.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Таких випадків не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Їх хоронили сусіди, родичі в рядно у яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Ховали по всьому кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так, Миколаївська.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Не встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідали дітям, сусідам, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Державу і керівництво Сталіна.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису:  с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 05.09.2005 р.;

Хто записав: Пух Олег;

Респондент: Крячковська Ганна Захарівна, 1927 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Крячковська Ганна Захарівна, 1927 р. н., проживала у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

В голоді винна місцева влада і частковий неврожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирала місцева влада, тобто голова сільської ради – Саєнко Дмитро, голова колгоспу – Липовий Прокоп Григорович та їхнє оточення.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ні.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Таких документів не показувалося.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

До людей, які не чинили опору при збиранні продуктів харчування, покарання чи побиття не застосовувалося. До «куркулів» застосовувалися виселення. В нашому селі їх було менше десяти. Людей, за розповіддю оповідачки, висилали з сім’ями до Сибіру.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Ні.

Як люди боронилися?

Акцій непокори оповідачка не спостерігала.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Приховати продукти було дуже важко, бо перевірялися всі закутки і схованки. Зерно, в прямому сенсі слова, вимітали мітлою.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Продукти шукало оточення влади. 

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Близько десяти.

Де можна було заховати продукти харчування?

Це було практично неможливо, бо до хати приходили не один раз і перевіряли скрізь.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

За працю в колгоспі люди отримували в день 100 г. хліба.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали й худобу, але в оповідачки в сім’ї зоставили корову та невеличке порося, яке згодом довелося зарізати, бо його пізніше забрали б.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Якщо щось залишалося на полях чи городах, то люди це збирали й вживали в їжу.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ні. 

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Людей змушували йти до колгоспів під загрозою арештів і висилень.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В сім’ї оповідачки забрали воли і свині, але зоставили корову.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Серед «білого» дня.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили стільки разів, щоб можна було все вивести. Близько десяти.

Коли почали помирати від голоду?

Тоді, коли вже не було сил добувати для себе продукти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Дітьми-сиротами по змозі опікувалися родичі і сусіди. В гірших випадках діти просто помирали з голоду.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, хто збирав продукти і їхні близькі.

Хто зумів вижити?

Вижили тільки ті люди, які знаходили їжу і мали змогу працювати.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Кожна сім’я піклувалася про добробут і виживанням самих себе, тому продуктами ділилися дуже і дуже рідко.

Які засоби вживали до виживання?

Вживали в їжу те, що за нормальних умов ніколи б не їли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали млинці з лушпайок проса, гнилу картоплю, акацію.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Черепах.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

В містах можна було поміняти коштовні речі на продукти харчування. Батько оповідачки Крупка Захар Андрійович, коли їздив до Білої Церкви, купив за гроші і виміняв за коштовні речі (каблучки, сережки та ін.) цукор та хліб.

Чи був голод у містах?

Ні.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили їх родичі. І сусіди на місцевому кладовищі.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винним в загибелі людей була місцева влада і що про загибель людей не знає вище правління в Москві.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 05.09.2005 р.;

Хто записав: Пух Олег;

Респондент: Липова Меланія Наумівна, 14.01.1928 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Липова Меланія Наумівна, 14.01.1928 р. н., проживала у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?

Так, дуже смутно.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Обходчики.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ні.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не всі.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Обходчики.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Не знаю.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали тим, хто прислужувався до заможних.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Деякі забирали все.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Це заборона збирати в полі після жнив колоски. За це засилали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, але крали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Охороняв об’їзджик і чергові колгоспники.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Мусили.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Якщо не хотіли, то забирали всі землі, майно.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Переховували кругом, але все-одно знаходили.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли забажають.

Скільки разів приходили до хати?

До 10.

Коли почали помирати від голоду?

З середини 32-го року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Малі сироти помирали попід тинами. Держава дбала про тих, хто допомоги не потребував.

Хто не голодував у селі і чому?

Багачі.

Хто зумів вижити?

Хто здоровший.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Так. Родичі, коли різали порося, то віддавали тельбухи.

Які засоби вживали до виживання?

Ці тельбухи їли немитими, сирими.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Все, що за звичайних умов не їли б (коріння кульбаби).

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Черепах, ящірок, подекуди черв’яків.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Так, але з села не випускали.

Чи був голод у містах?

Не знаю.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Ні.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Більше половини.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. Одна жінка, що жила напроти, з’їла двох своїх дітей. Одне було живим.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили родичі. Викопували велику яму на кладовищі і скидали туди всіх, були навіть випадки, коли вкидали ледь живих.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так, відомі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Навряд-чи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Так. А за радянської влади – ні.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 05.09.2005 р.;

Хто записав: Пух Олег;

Респондент: Лівінська Марія Гордіївна, 10.08.1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Лівінська Марія Гордіївна, 10.08.1925 р. н., проживала у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала врожай і був неврожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Ховали до сусіда, але й там знаходили.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не мали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували: вислали сім’ю Сатиренко Горпини, але потім вони повернулися.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не мали, ходив Барабаш.

Як люди боронилися?

Не захищалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали кругом.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Не знаю.

Де можна було заховати продукти харчування?

В ямах, в печах, в сусідів. Деякі люди знаючи, що в когось є їжа крали її.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Да. Там була столова.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Ні.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні. З туда гонили.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Працівники.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Застосовували. Все забирали, б тільки ішли б в колгоспи.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не ховали. Навіть самі відводили.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень. Навіть наложували податки.

Скільки разів приходили до хати?

Багато.

Коли почали помирати від голоду?

Через півроку.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Помирали.

Хто не голодував у селі і чому?

Хто робив на хорошій роботі. Наприклад на млині, міг принести собі щось.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все, що можна було. Крали.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Якщо родичі мали, то допомагали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Цвіт акації, калачики.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

З яких можна було.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Їли переважно дохлих тварин.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не було грошей.

Чи був голод у містах?

Так.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були. У Карпинському у жінки в діжці найшли порізаних дітей, вони їх заманювали до себе.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладовищі. Родичі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тепер так. А в часи голоду ні, бо церква була закрита.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 05.09.2005 р.;

Хто записав: Пух Олег;

Респондент: Олійник Григорій Овсентійович, 05.09.1924 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Олійник Григорій Овсентійович, 05.09.1924 р. н., проживав у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Частина засухи, а в основному влада забрала зерно.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Забирала влада, а те, що на городі колективізували.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю. Але, більшість усього, це було.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не знаю. Не показували документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не застосовували ніякої сили.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Не знаю. Напевно без зброї.

Як люди боронилися?

Не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Важко було приховати, а ті, що ховали, то в них все-рівно знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Оглядали усе господарство і як найшли, то забирали все.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Не знаю. 2 або 3 чоловіки, виконавці сільської ради.

Де можна було заховати продукти харчування?

У недоступних місцях для обшуку. 

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали. Працівникам в колгоспі давали їсти тільки один раз.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали лише їжу, а згодом і худобу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Це заборона збирати зерно після жнив. Якщо зібрали більше 5 колосків, то притягували до відповідальності.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля – об’їздник з селян, комори – чергові з колгоспу.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли, йшли примусово. Але частина йшла добровільно.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Якщо не йшли – відбирали землю.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Не ховали. Бо це неможливо.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили стільки раз, скільки вважали за потрібне.

Коли почали помирати від голоду?

З середини 1932-го до 1934-го рр.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

На них не звертали уваги. Могли давати сніданок лише в школі.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували активісти села.

Хто зумів вижити?

Вижив той, хто мав худобу і спроможність ходити до лісу по ягоди, жолуді.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали родичам скільки могли. Сусідам не допомагали.

Які засоби вживали до виживання?

Їздили у Москву по печений хліб і привозили додому, щоб вижити. А дехто поїхав у Грузію на роботу і присилали посилки з кукурудзяною мукою і яблуками.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні, не мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лобода, крапива, щавель, паслін сліпий. Рослини, лісова малина, цвіт акації, хрін, топінамбур, жолуді.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Цвіт акації.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Дикі качки, зайці, дикі кабани, риба, мідії.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було. Обміняти на невелику кількість продуктів.

Чи був голод у містах?

Був голод у містах, але найбільше у селах.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Магазин обміну цінних речей на продукти харчування.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло дуже багато, в основному під тинами. Були випадки, що вимирали сім’ями.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ходили чутки про (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.), який з’їв голодну жінку.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Від сільради була підвода, яка збирала людей мертвих попід тинами. Хоронили в братській могилі. А родичі хоронили своїми силами.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Всіх ховали на кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Згадують в цей час, при комуністах – не згадували.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Православна Миколаївська.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знаємо, чули. Розповідали і не раз.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу Радянського Союзу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Марківка, Сумський р-н., Сумська обл.

Дата запису: 26.07.2005 р.

Хто записав: Андрійчук Ольга Григорівна.

Респондент: Слободянюк Ксенія Іванівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Марківка Сумського району Сумської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаємо.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Податки.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Чула, що були зрадники, які доносили на жителів села.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документів не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Розкуркулювали сім’ї й висилали.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Зброї не було.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Перетрушували всі шухляди, заглядали в усі кутки.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Активісти приходили по 5-7 чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Заривали в землю, ховали в колодязях.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Їсти давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали продукти харчування та худобу.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Був закон і жорстоко карали хто украв.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Колгоспники (об’їжчики).

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Йшли бідняки в колгоспи, а багатих заставляли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували силком.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В ближніх посадках та лісах.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

З утра до вечора.

Скільки разів приходили до хати?

Коли щось знаходили, то приходили ще.

Коли почали помирати від голоду?

В 1933 році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

За сиротами ніхто не піклувався.

Хто не голодував у селі і чому?

Куркулі та хто приховував продукти.

Хто зумів вижити?

Ті, в кого було поміняти що на їжу.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Не ділилися, було нічим.

Які засоби вживали до виживання?

Їли зелень: щавель кінський, лободу, калачики, рогіз.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли все, що оточувало.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Липа, вишні, акація, квіти.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Мишей, собак, ворон.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Міняли даже білизну на сіль, сірники, мило.

Чи був голод у містах?

В містах тоже був голод, їм було ще гірше.

Що таке “Торгсін”?

Знають. Це магазин, де можна купити всі продукти в обмін на дорогоцінності.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Вмирали сім’ями. Вмирали цілі села.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

В нашому селі не було.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Їздили по селу возами, забирали умерлих і хоронили в одну яму, де прийдеться.

Чи платили тим хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Такого місця немає.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?

Поминають родичі, якщо остались живі.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз згадують, раніше не розрішали.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні. Все зрівнялось.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідаю відвідувачам відділення ТЦ «Берегтня».

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада.

Паспортизація запису:

Місце запису: с. Комишня, Миргородський р-н., Полтавська обл.

Дата запису: 21.09.2009 р.

Хто записав: невідомо.

Респондент: Якименко Іван Єгорович, 1925 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Попівка Комишнянського району Харківської області, нині це с. Попівка Миргородського району Полтавської області.

Я, Якименко Іван Єгорович, народився 18 січня 1925 року в селі Попівка Комишнянського району тоді Харківської області. В 1932-1933 роках проживав і навчався в цьому ж селі. Батько з 1930 року працювали в недавно створеному колгоспі «Нове життя».

Пам’ятаю, що в нашій місцевості у 1932 році урожай був поганий. Про це свідчить той факт, що одноосібники громадою в центрі села створили склад сіменов, куди кожний селянин, побоюючись того, що його сім’я не витримає і споживе те зерно, яке потрібно буде сіяти весною. Склад охороняла громада. Але люди, які почали пухнути від голоду, відчинили склад і почали ділити це зерно. Викликали міліцію і все було припинено. Дійсно голод був. Люди були пухлі. Однак багаті селяни не спішили допомагати бідним, а ховали зерно в ямах і де тільки можна.

Допомагали в основному один одному родичі. Так моя дружина Марія Семенівна розповідала, що коли в неї почали пухнути ноги, то її відправили на хутір до дідуся Момита Захарія, де голоду не було. Окремі керівники колгоспів ризикуючи своїм життям намагалися пом’якшити становище колгоспників, особливо весною, думаючи про майбутній урожай. Так, у той час був у колгоспі створений недоторканий запас зерна на посівну. Але весною 1933 року люди, зморені голодом, на роботу не йшли. Тому мій батько, Єгор Ярехтейович, заміня голову колгоспу Черв’ячука, який лікувався у санаторії. Правління колгоспу вирішило взяти з НЗ два центнери ярої пшениці, змолоти і варити для сівальників затірку. Люди пішли на роботу. До тих пор закінчили сівбу ніхто нічого не говорив. А як закінчили сіяти, активісти прийшли ранком у двір, заарештували батька, забрали корову, описали майно і ми троє малих залишилися з матір’ю. Але люди викликали голову колгоспу з санаторію, де він лікувався і через три дні батька звільнили і повернули корову. Однак за свавілля ніхто з тих, хто це чинив, покарання не поніс.

Велику допомогу надавали нам дідусь і бабуся, які жили в Миргороді. Дідусь працював (нерозбірливо), бабуся прачкою у військовому шпиталі, в них ще була малолітня донька Марія і кожного дня вони одержували 3 кг. хліба (дідусь 1,5 кг, бабуся 1 кг. і на дочку 0,5 кг). Протягом тижня, економлячи, мали 3-4 хлібини. Батько в неділю ішов за 18 кілометрів у місто і повертався назад уже пізно, а ми сиділи і рахували, де саме зараз іде тато. Крім того, тато був портним ходив у вільний час від роботи на хутори, там шив і приносив то зерна, то муки, так як на хуторах голод менше допікав людей. Там люди були більш згуртовані і не видавали один одного. А в селі багаті не квапилися допомагати бідним селянам, а ховали зерно, хто де міг. Багаті «допомагали» бідним так і нині «допомагають».

Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 05.10.2005 р.;

Хто записав: Пух Олег;

Респондент: Петренко Марія Василівна, 1930 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Петренко Марія Василівна, 1930 р. н., проживала у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Влада забирала зерно.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Люди, які підчинялися владі.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Були.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Приходили із зброєю і все забирали без ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Так.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Так.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Рідко.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Сільські представники влади, перевертали все у хаті, обшукували.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Двоє або троє.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Лише худобу та продукти.

Що таке  «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Хто візьме п’ять колосків, за це їх судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Нє.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Ні.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так. Як не помню.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ниде.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень, і вночі.

Скільки разів приходили до хати?

Не помню.

Коли почали помирати від голоду?

Весною.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Вони вмирали і держава ними не опікувалась.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, що забирали все у людей. Тому що брали трохи і собі.

Хто зумів вижити?

Хто міг робити у колгоспі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні.

Які засоби вживали до виживання?

Їли людей, деякі люди, но не ми.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ні.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Чорнобиль, гичку.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Не знаю.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Голуби.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Так.

Чи був голод у містах?

Ні.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Там міняли золото на муку.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Ні.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так. (Називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.).

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Звозили на кладовище. Ложили в одну яму більш, як 100 людей.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні. Їх заставляли.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так. Кладовище.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Рідні поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Московського. 

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Я дітям розповідаю вибірково.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Сталіна.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Житні Гори, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 28.10.2005 р.;

Хто записав: Сіроштан Лариса;

Респондент: Рубан Василь Єлисейович, 1926 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Рубан Василь Єлисейович, 1926 р. н., проживав у селі Житні Гори Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Відбирали сільські комнезами.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ніяких документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Вони мали шампали спеціальні. Оружіє було в голови сільської ради.

Як люди боронилися?

Люди були безсилі. Поб’ють або уб’ють.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Може декому і вдавалося.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Приходили і шукали односельці.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували на городах. Хто де.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали пайки – 100 гр. просяного хліба.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Смертельний закон. Отправляли на Соловки.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Боже збав.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єщики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Боялися.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували. Одноосібників оставляли.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Ховали по лісах.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вночі, і вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Багато.

Коли почали помирати від голоду?

В кінці 32-го, на початку 33-го.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Бродяжництво було. У голодовку збирали їх в сирітські хати, варили їсти. В селі була Бойківська хата, куховаркою була Козаченкова.

Хто не голодував у селі і чому?

Той, хто віднімав у людей. Хто крав.

Хто зумів вижити?

В кого була якась корова.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Якщо свої, але не завжди.

Які засоби вживали до виживання?

Їздили в Білорусію, в міста.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Просяники. Сіяли полову і пекли полов’яники.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Повиловлювали горобців, все що можна було.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Так.

Чи був голод у містах?

Не зовсім.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

У містах були Торгсіни, в яких міняли на золото продукти.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були випадки. Ішли на кладовище і вирізували тіла.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Звозили на кладовище.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Да. На кладовищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Так.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз згадують і поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є церква. Московського патріархату.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Так. Встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так, знає, і я розповідав.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Владу.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 05.09.2005 р.;

Хто записав: Пух Олег;

Респондент: Юрченко Михайло Панасович, 21.11.1920 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Юрченко Михайло Панасович, 21.11.1920 р. н., проживав у селі Синява Рокитнянського району Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?

Так, але не все.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

На мою думку причина голоду – влада забирала зерно.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Вирощене в полі, на городі у людей забирала держава.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Від влади були винагороди.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Ні, не було, влада забирала силоміць.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

До людей застосовували покарання, побиття, арешти, виселки.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Так, мали.

Як люди боронилися?

Вони не боронилися, бо знали, що їх можуть побити або арештувати.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ні, не можна, тому що вони знаходили і відбирали приховане зерно, овочі, продукти.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Хто не помню, а шукали скрізь, переривали все.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Їх було не багато: коли приходили 2-3, а було і до 10.

Де можна було заховати продукти харчування?

Продукти не можна було заховати, вони все знаходили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали, але не дуже багато.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Забирали не тільки продукти харчування, а й інші речі: одяг, худобу.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

«Закон про про п’ять колосків» – це коли люди собирали колоски, після жнива, але якщо їх впіймають, то дуже строго карають: відправляють на каторгу, убивали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні, не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Поля охороняв об’їждчик, а колгоспні комори – вартові.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Змушували, конфіскували їхнє майно, худобу.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

В лісах.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Ходили збирати зерно, продукти в ніч, але й були випадки, коли ходили й вдень.

Скільки разів приходили до хати?

Багато раз.

Коли почали помирати від голоду?

З 1932 року по 1933 рік.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Багато сиріт помирало з голоду, бо держава ними не опікувалась.

Хто не голодував у селі і чому?

Активісти. Вони забирали у людей і брали собі.

Хто зумів вижити?

Зуміли вижити ті, хто жив біля лісу, в кого була худоба. Ті, хто могли вкрасти щось у колгоспі.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали, але більшість ділились у своїй сім’ї.

Які засоби вживали до виживання?

Ходили до лісу, крали, їли ягоди, їздили по хліб до Москви.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, мали.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Різні трави, ягоди.

З яких дерев вживали листя, кору в їжу?

Акація, кульбаба, варили чай з різних трав, липовий цвіт.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Диких кабанів, зайців, качок.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Так, можна.

Чи був голод у містах?

Був, але не такий як у селах.

Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?

Торгсін – це обмін дорогоцінних речей на продукти харчування.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Людей померло дуже багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так, відомі.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Підвода збирала померлих від голоду і вивозила на кладбище.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні, не платили.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так, відомі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Так, поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз поминають і згадують померлих від голоду, але колись це не дозволяли.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Так, є.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Встановлені.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так, знає. Розповідали про це своїм дітям, онукам, сусідам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Державна влада, яка правила у 1932-33 роки.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).