Місце запису: с. Моринці, Звенигородський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 26.10.2005 р.

Хто записав: Педан Марина Олександрівна, учениця 10 класу Моринської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів.

Респондент: Відоменко Віра Євгенівна, 1939 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області.

Чи памʼятаєте Ви голод 1932-1933 рр?

Так, добре памʼятаю.

Які на Вашу думку були причини голоду? Неурожай, податки, засуха, чи урожай забирала влада?

Трох був недород і забрала власть. 

Якщо відбирали в людей вирощене, то хто це робив?

Відбирали місцеві власті, а заставляли зверху.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда за приховування зерна?

Були.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні, документів не було, бо це були сільські люди, не чужі.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

Да

Чи мали зброю ті, що відбирали хліб?

Не знаю, не бачила.

Як люди боронилися?

Ховали, де могли: у на горищах, і в землю закопували.

Чи можна було заховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Як сховаєш, що ніхто не побачить, а як ні, розкажуть сусіди.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Все перевертали догори дном та й шукали. А як звали не памʼятаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Було і по одному, і по троє. Якщо знали , що сімʼя не страшна (мало чоловіків), то йшов і один.

Де можна було заховати продукти?

На горищі, в землі, в льоху.

Чи давали їжу тим, хто пішов у колгосп?

Давали. Варили кашу з посліду і по черпаку давали.

Відбирали лише продукти, чи й інше: рушники, одяг, худобу?

Худобу забирали.

Чи чули ви про «Закон про пʼять колосків?»

Да, чула. За пʼять колосків садили в тюрму.

Чи дозволяли в полі збирати колоски, залишки городини?

Не дай Бог, тюрма.

Хто охороняв поля, комори?

Була якась охорона.

Чи люди хотіли добровільно іти в колгоспи?

Якби не хотіли, то остались би без черпака каші. Не було куди діватись, то й ішли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Да, заставляли. Прямо виганяли на роботу безплатну. Людина падала з голоду пухла, а її заставляли іти. А люди всі тоді були нездорові.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

У хатах, у сінях, у коморах, в льохах. Бо вони ж не питали, йшли в повітки і забирали. У нас корова в сінях, вівці й свині в хаті. Поросята так з дітьми і спали в кроваті.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

В любий час.

Скільки разів приходили до хати?

Поки не заберуть. А як забрали одні, то приходили другі.

Коли почали люди помирати від голоду?

В 32-му вже й мерли.

Що було з малими сиротами? Чи опікувалася ними держава?

Під тином вмирали. Був у нас по-сусідськи патернат-хата, де збирали таких дітей. Але допомоги ніякої держава не давала. Де та держава була. Там вони і вмирали з голоду.

Хто не голодував в селі і чому?

Мабуть таких не було. Просто в одних було хоть щось, а в других -нічого. Наша сімʼя якось викручувалась, бо й корівчину держала, а були такі, що дуже бідували.

Хто зумів вижити?

В кого здоровий організм був: хто хоч щось зумів сховати

Чи допомагали люди один одному виживати? Чи ділилися продуктами?

Було таке, але мало.

Які засоби вживали до виживання?

Хто як міг так і виживав.

Чи мали якусь допомогу від родичів, що менше голодували?

Хто совість мав, то помагав, а дехто геть одказувався, щоб вижити самому.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Всі ягоди, які були: липу, щерицю, кульбабу, лободу. Та тоді і бурʼянів не було, бо їли все що росло.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

З липи – листя, а кору – не знаю.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Котів, собак, їжаків, а з птиці – що вловлять.

Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?

Вимінять модна було. Наприклад, мати робили тиждень за стакан солі. Борошно так само можна було вимінять. Але все тільки за роботу, бо більше не було за що. Грошей не було в людей, щоб купить. І не було, де купить.

Чи був голод у містках?

Був, але непомітний. Не такий, як у селах.

Чи знаєте Ви, що таке «Торсін»?

Ні

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Дуже багато. В сільраді є такі відомості.

Чи відомі випадки людоїдства?

Да. І не мало. Причому їли самі своїх, тобто родичів. Багато було випадків, що їли дітей, племінників. На печі задушили чи зарізали. А тоді варили і їли. Мати казали, що тоді десь у полі як працювала, а дома дитина мала була, і в обід треба було бігти годувать, то боронь боже ярами додому йти, бо ловили і їли.

Де і хто хоронив померлих?

У городах і возили на кладовище. Скрізь, де можна було. На кладовищі копали яму і туди кидали багато, і голих кидали, всяких, як скотину.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Заставляли того, хто привозив копати яму, і кидать у яму. А звозив конякою тих, хто лежав під тином. За це давали 100 грам посліду (те, що залишалось після відвіювання зерна). Був такий случай: чоловік знайшов бабусю під тином пухлу від голоду, погрузив на віз та й везе на кладовище. А вона йому: «Я ще жива». А він: «Я тоже жить хочу». Бо йому ж за це дадуть 100 грам посліду. І вкинув її в яму. Вона якось вибралась і пережила того чоловіка. Пізніше вмерла.

Чи відомі у вашому селі місця захоронянь людей від голоду?

Десь на старому кладовищі. Там спільна могила є. Та і на новому.

Чи поминають їх на свята?

Родичі поминають, батюшка.

Чи згадують їх у церкві тепер, а за часів Радянської влади?

Згадують. Тільки тепер, а за часів Радянської влади – ні.

Чи є у Вашому селі церква? Якого патріархату?

Є. Московського.

Чи встановлено в селі памʼятник померлим від голоду?

Так. Є хрест на кладовищі і курган насипаний.

Чи знає сучасна молодь про голод 1932-1933рр.? Чи розповідаєте Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так.

Кого ви вважаєте винним у загибелі людей?

Власть.

Місце запису: м. Звенигородка, Звегородський р-н., Черкаська обл. 

Дата запису: 20.10.2005 р.

Хто записав: Остапенко Людмила Миколаївна;

Респондент: Гордієнко Тетяна Їмільянівна, 1922 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Звенигородка Звенигородського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 рр.? 

Так, пам’ятаю, мені було 11 років.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада? 

По-перше був неврожай у 1932 р., податки були, забирали все в хаті, що було.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив? 

Власть сільська і міська.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна? 

Були: хлібина, кг зерна.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Ні, приходили, бачили, забирали.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешти?

Так, висилали, були случаї що їли людей у Тарасівці, тому їх висиляли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей? 

Не знаю, не пам’ятаю.

Як люди боронилися? 

Не було виступів, але люди боялись їх.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів? 

Приховували, але їх находили. 

Хто і як шукав заховані продукти? 

Сільсовет – власть.

Скільки їх приходило до хати ? Хто це був? 

Два, три чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування? 

В ямах, замуровували в стіни зерно.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Баланду варили.

Забирали лише продукти харчування, чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Ні – це ні, в основному продукти.

Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього? 

Да, судили за 5 колосків.

Чи дозволяли збирати у полі збирати колоски, залишки городини?

Ні, приходили до хати, забирали.

Хто охороняв поля, колгоспні комори? 

Сторожі були (банда, тому що крали).

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи? 

Хотіли, а ті що не хотіли були виселені на Соловки. 

Чи змушували людей іти до колгоспів, і як?

Примусово здавали худобу і землю.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Переховували, але марно (в сусіда, в ін. селі).

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хотіли тоді й ходили.

Скільки разів приходили до хати? 

Ходили по декілька раз, доки не забирали все. Були доноси.

Коли почали люди помирати з голоду?

В кінці 1932 р. – початку 1933 р.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Тоді ні, так інші сім’ї брали під опіку. 

Хто не голодував у селі і чому?

В кого задержалась корова то перебивалися, літо було холодне, їсти було нічого, крім вишень. Куркулів майже не було.

Хто зумів вижити?

Багато їздило в Донбас на заробітки, інші працювали хто де, і як міг.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами? 

Хто чим міг. 

Які засоби вживали до виживання?

Коли хліб поспів жарили зерно і їли, бур’ян, оладі ліпили і т. д. 

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали, ділились.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Траву, все що могли: картошку мерзлу, ягоди різні.

З яких дерев, рослин вживали листя,кору в їжу?

Липу.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Котів, собак.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Були магазини, де за золото давали продукти.

Чи був голод у містах?

Був, такий самий, тато мій був на шахті, то получав пайки: хліб і крупу.

Чи знаєте ви, що таке “Торгсін”?

Це торгове заведення де міняли золото на речі.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості? 

Померло дуже багато, в основному діти мерли. 

Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?

Було, одна чи дві сім’ї.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Була підвода, якою забирали людей в одну яму і складали туди.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Здається хлібом (400г).

Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду? 

На кладовищі певно є.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята? 

Так, родичі. Хто знає чи пам’ятає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду у церкві? Тепер і за часів радянської влади? 

Не знаю.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є. Православна.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятник померлим від голоду?

Хто поставив з рідних, то є.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідала, (говорить бабуся з сльозами на очах).

Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Це було все штучно.

Місце запису: м. Київ.

Дата запису: 14.12.2007 р.

Хто записав: Буц Любов Марківна.

Респондент:Буц Любов Марківна, р.н. невідомий

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області.

Тато Буц Марко Пилипович, мама Топчій Параска Яківна. В сім’ї було четверо дітей: Віра, Надія, Любов і Микола. Жили біля красильного заводу на березі ставка (назву не пам’ятаю). Гарна хата була з садком, городом. Я з братом були маленькі, сестри підлітками. Прийшли якось, так казали, бандити, вигнали всю сім’ю з хати на вулицю, все що було забрали, нічого нам не залишили. Сімнадцятирічна сестра Вера померла з голоду, брат був пухлий, не міг стояти. Сестру Надю підлітка завербували різноробочою на будівництво до Києва. Потім ми проживали недалеко від р. Рось, рядом була гребля ГЕС, в маленькій хатці під соломою з дірками, в одній кімнаті, вже було де спати: була піч, лежанка, блохи, воші та різні болячки. Ми ходили по смітниках, збирали лушпиння, їли макуху, білі буряки з бадиллям, квітки акації, клей з чужих фруктових дерев, різні трави… Батьки з войлоком бродили берегом річки і витягали з дна довгенькі черепашки, розбивали їх, варили і їли. Не дай Бог, щоб у майбутньому таке повторилось на нашій землі. 

Місце запису: м. Умань, Уманський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 26.11.2005 р.

Хто записав: Бузань Віталій Юхимович.

Респондент: Кобенко Варвара Федотівна, 1926 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Умань Уманського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Да. У 1933 мені 7 років було.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?

Люди не хтіли йти в колгоспи. Тому їздили по під хати і забирали все особено хліб. В Росії не було голодовки тоді. Бо з однієї сім’ї, де було двоє синів, один ще раніше поїхав жити в Росію та й вирішив відвідати своїх. Заходить до хати бачить брата та й питає його:”А де мати ?- З’їв”. “А де батько ?- З’їв”. Викладає із сумки їжу яку привіз, а сам швидко біжить до дороги. Злякався, що брат його теж з’їсть.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Правітельство відбирало.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не буду казати. Да, було і видавали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Та які документи? Ніхто, нікого ні за що не питав.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

За це я не знаю. Не буду казати.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей? 

Не знаю.

Як люди боронилися?

Що ж вони могли зробити? Нічого.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна було. Закопували десь.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Правітельство шукало.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був

Один приходив. Було по всякому, були і групи, як до великої сім. і приходили. А для однієї баби і одного хватить.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю. В сундуках заховували. Чи в чомусь там ще.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Наче казали, що до всіх ходили забирати хліб. Не скажу.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Ні, ні. Іменно хліб забирали.

Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Ні. Не скажу.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

На полі, ні. Гонили з поля.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

А тего. Я забула, як цей чоловік називався, що поля об’їжджав. А об’єщик.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Мусіли йти. Як позабирали, що в кого було, конячка чи корівка якась. Розкуркулювали.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Ну да. Насильно можна сказати. Мусіли йти.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

А тут я вже не скажу. Не можна було сховати.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? 

Вдень ходили.

Скільки разів приходили до хати

Я знаю. Я цього не можу сказати.

Коли почали люди помирати з голоду?

Весною, більшість. Можна сказати.

Що було з малими сиротами чи ними опікувалася держава? 

Я от не знаю. Кожне за себе трусилося, щоб вижити.

Хто не голодував у селищі і чому?

В мого батька була корова. Ми не голодували. Ще й людям помагали.

Хто зумів вижити?

В кого яка корівка була. Хто зміг приховати, які запаси.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні кажде за себе. Не було чим ділитися.

Які засоби вживали до виживання?

Молоко пили, в кого корівка була.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ну я знаю. Ось в мого батька була корова та й помагав людям.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Хто що бачив. Всякий бур’ян, все їли.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Особено з липи листя їли. Кропиву саме більше.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ловили в ставку ракушки. М’ясо в середині них їли. Котів, собак їли.

Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?

Це вже в 1947 році міняли люди. Чоловік був гончарем, добре робив миски. А я ті миски в мішок та на плечі. Носила міняти в сусідні села на муку. Батько муку носив в Умань міняти в бабів, які пекли булочки. В Западну Україну їздили драньтя міняти. 

Чи був голод у містах?

Я от і не скажу. Помоєму особено в селах голод був. А город особено звідки, із села кормився.

Скільки людей померло у селі ? Чи є такі відомості?

Відомості? Я це не скажу. Бестаркою возили до яру. В одну яму скидали. По одинці нікого не ховали.

Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?

Їли. Я ж тобі про того, що з Росії приїжджав розповідала.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На цвинтарі в одну яму скидали. Бестаркою возили.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих? 

Ну, канешно, трошки давали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду? 

В одну яму на цвинтарі скидали.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Колісна родина своїх поминає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Да поминають. А тоді не поминали. Та й не було, позакривали.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Була, тоді розібрали. До Росії односилася. По моєму є такі, що до Росії односяться.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ні. Ніхто тим вже не ставив. Коли люди почали краще жити тоді почали ці пам’ятники ставити. Ті ями позанепадали, ніхто туди не ходить, позаростало.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр.?

Не знаю як це висловитись. Конечно розказують. Боже… Боже.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

А хто винен! Правительство

Чи Ви знаєте, що таке “Торгсін”?

Не знаю.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 06.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Фещенко Ніна Петрівна, 1925 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

Я вже тоді доросла була дівчина.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Врожай наче був байдуже, але люди голодували. Не знаю в чому причина голоду.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Приходили до двору люди ,вони забирали лишній хліб. Це були 2-3 чоловіка.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Всякі люди були, Одні мовчали другі доносили.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Це я не можу сказати, не помню. Ходили «комнезами », вони й забирали усе.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не одного вислали на «соловки».

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Не знаю, нікого не вбивали.

Як люди боронились?

Сльозами. Плакали і нічим не одбивалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Як хто міг. Якщо вдавалось трохи сховати, то мав. А то все забирали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Виконавцями їх називали. Але в нас зерно не шукали і як вони це робили теж не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Корову забирали з сільської ради. Не помню скільки їх було.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали мама з татом, а де – я не знаю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу.

Була столова, там кормили тільки тих, хто був у колгоспі.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали не тільки їжу, а й корови, хати. З хати все забирали і продавали ні по чому.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Ні не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ми не ходили збирати, то я й не знаю.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Сторожі були.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Мало хто йшов добровільно. А хто не йшов, тих «розкуркулювали».

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

У мене батьки були робочі, то я не знаю. Але люди здавали коні, вози, реманент всякий. А ті хто пішов у колгосп, то й не жалілися.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Де ж ти їх переховуєш? У кого мали забрати у того забрали.

У який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили.

Скільки разів приходили до хати?

Один раз забирали корову, а другий – їм вже не було що брати.

Коли почали люди помирати з голоду?

Коли вже не мали що їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

За це я не знаю.

Хто не голодував у селі і чому?

Ми не голодували. Сім’я робоча, давали у заводі пайок.

Хто зумів вижити?

Хто був крепкий, той і вижив.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Наших сусідів, дуже бідних, підтримала Москва. Дочки жили у Москві, вони й передавали їм все, що могли.

Які засоби вживали до виживання?

Як хто міг, так і виживав.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Помагали один одному.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Казали, що люди даже лободу їли.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ягоди їли, а лободу не їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Казали, що люди котів їли, воронячі яйця діставали. Але в нас цього не було.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не знаю.

Чи був голод у містах?

А я в місті не була.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Не знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Сільська рада повинна знати, а я не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не помию такого.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

А хто їх хоронив? Кидали в общу яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Не знаю.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Рідні може поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади церкви не було. А зараз не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є, православна.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Ну аякже. Оце тільки по розповідях молодь тепер знає про той голод.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада винна.

Місце запису: с. Коржова Слобідка, Уманський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 27.09.2005 р.

Хто записав: Калієвський Дмитро Іванович;

Респондент: Тульчинська Ганна Петрівна, 1926 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Коржова Слобідка Уманського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 33 роках?

Так.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Весь уражай забирала влада.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Робили це комсомольці.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?

Винагороди давали.

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якість документи на забирання продуктів?

Вони були без документів.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Застосовували арешт і заслання.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Вони не мали зброї.

Як люди боролися?

Людям нічим було оборонятись.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів

Нічого не можна було приховати хоча деякі люди умудрялись заховати.

Хто і як шукати заховані продукти харчування?

Все в хатах переривали, що найшли забирали на них казали комсомольці.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходили по три, а той і по чотири чоловіки.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ніхто їм нічого не давав.

Де можна було заховати продукти харчування?

Нічого не можна було сховати.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Все забирали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

У 1932- 1933 роках забороняли, а в 1936 – 1937 почали дозволяти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Молоді люди хотіли йти і йшли, а старі не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Так.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Худобу не переховували.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Коли хотіли тоді і йшли.

Скільки разів приходити до хати?

Доки все не забрали.

Коли почали люди помирали з голоду?

У 1932 – 1933 роках.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалися держава?

В Умані був дитячий дім куди і забирали малих сиріт.

Хто зумів вижити?

Кому як пощастило.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ніхто нічим не ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Рвали лободу, полову їли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Ніхто не допомагав.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Саме більше їли кропиву.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ніяких тварин і птахів не було.

Чи був голод у містах?

Голод був скрізь.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Так.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Наймалась від колгоспу спеціальна людина яка відвозила померлих людей на кладовище.

Чи платити тим, хто займався похованням померлих?

Так.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Так.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

В кого є кому поминати той і поминає, в кого нема кому той не поминає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

В нашому селі церкви нема той оповідач не знає.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церкви немає.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Пам’ятників нема.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Молодь знає про Голодомор. 

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Радянський Союз.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Макарчук Антоніна Іванівна, 1928 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?

Чом не пам’ятаю. Я його пережила. А мій батько і три моїх брати померли від того голоду. Племінниця померла біля нас.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Був врожай, але держава не давала хліба.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Сільська рада посилала чоловіків, вони й забирали.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Не доносили, вони самі шукали.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого не показували. Казали щоб давали гроші за податок, а не давали гроші, то забирали те, шо бачили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Висилали. Приїжджала машина крита, виводили з хати і забирали людей.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Нє, не мали.

Як люди боронились?

Ховалися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Були люди кому вдалося приховати. Вони мали на жорнах зерно, пекли коржі.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали скрізь, шпичками. Не знаю як їх називали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Була жінка і два чоловіка.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали люди. На городах закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

На полі варили в котлі їсти. Мені мама приносила звідти їсти.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

У нас забрали кожухи, але батько відібрав їх назад.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Про закон не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, кого ловили з колосками, то їх забирали і десь дівали, шо ніхто про них не чув.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики охороняли.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Мусіли йти.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Хто не хотів іти до колгоспу, то їх забирали і більше їх не було.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Сховати худоби не можна було.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили.

Скільки разів приходили до хати?

І 2 і 3 рази приходили, Провіряли чи немає схованого.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933 році дуже багато померли.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Казали, що забирають в приюти, а де вони були не знаю. А ще збирали в одну хату і одна жінка їм варила їсти і стірала їм.

Хто не голодував у селі і чому?

Були такі люди, що не голодували. Добре жили ті, шо ходили по хатах забирали барахло.

Хто зумів вижити?

Виживали люди, а як, сам Бог знає.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Помагали, хто остався в живих, то так і помагали одне другому.

Які засоби вживали до виживання?

Виживали хто як міг.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Батьків брат поїхав до Америки, то висилав нам крупів, се льодки.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу, кропиву, Хміль, калачики.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Бруньки з липи їли, ягоди зелені.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Горобців їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Далеко від города було.

Чи був голод у містах?

У городі пайок давали на одну людину.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

В западну возили міняти, скатерки, ковбики на картошку, зерно.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Дуже мало осталось живих.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Да. Знаю, шо дочка з’їла свою маму і дочку. Тоді тій жінці дали голову мами в руки і вона ходила так по селі. Забрали ту жінку десь.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На старому кладбищі скидами в одну яму. їздили грабаркою та забирали і мертвих і даже живих, щоб завтра вже не їхати.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбищі ховали. Були такі, шо вдома ховали.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Родичі поминають на Проводи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Тоді не було церкви, і зараз не згадують.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Немає там церкви де я жила.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Зараз там даже кладбища того не має, все позаростало.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розказую синам, онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада тодішня винна.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Ксич Ксенія Степанівна, 1912 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте Ви голод у 1932-1933рр.?

Так, помню.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, забирала урожай влада?

І влада забирала, і врожай був поганий.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Влада тодішня забирала.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Їх і так знали всі. Це були люди з нашого села.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Грозили арештами, могли і вдарити.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Один раз грозили батькові пістолетом.

Як люди боронились?

Якби люди одбивались, то їм же було гірше.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Якшо хтось умів сховати, то, канєшно, ховав.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не помню як їх звали, а шукали скрізь куди могли залізти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Декілька чоловіків приходили до хати.

Де можна було заховати продукти харчування?

Це було дуже трудно. Але люди і закопували, і під поли ховали, і на горище виносили.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Колгоспників кормила їхня столова , хто робив у заводі ,то тих не кормили.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Забирали все, шо вважали за цінне.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Це мабуть той закон, шо не дозволяв збирати колоски на полі.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Нє, не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Були спеціальні сторожа.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Люди йшли можна сказати добровільно-примусово.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Я ж кажу шо люди йшли добровільно-примусово.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Це таке добро що якшо не з їси, то не сховаєш.

В який час ходили забирати у л юдей зерно, продукти?

Казали шо і вночі приходили.

Скільки разів приходили до хати?

Якшо їх шось не устраювало, то приходили не один раз.

Коли почали люди помирати з голоду?

Коли вже зовсім не мали нічого їсти.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Казали шо були були такі притулки, куди забирали таких сиріт.

Хто не голодував у селі і чому?

Може сільська влада і не голодувала, Але всім дуже трудно тоді жилось.

Хто зумів вижити?

Кому назначено жити той і вижив.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Все залежало від людини. Рідня підтримувала одне одного.

Які засоби вживали до виживання?

Їли все, шо їстівне, того і вижили.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У маминої сестри була корівчина ,то вона піддержувала нас молоком.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Їли все, шо було їстивне. На деревах не було даже ніяких зелепух.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ми такого не їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Кожен харчувався тим шо міг їсти.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Якшо хтось мав гроші, то купляли.

Чи був голод у містах?

Не знаю. Наверно шо був.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Я такого й слова не знаю

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Не знаю.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Не чула про таке. Людей неначе не їли.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Всіх хоронили на кладовищі окремого місця не було..

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Хто їм тоді мав платити ? Ото шоб не валялись трупи на дорозі,то їх забирала підвода.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладовищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

У кого є ше живі родичі, то, канєшно, поминають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

У церкві завжди згадують таких померлих.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Християнська церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Пам’ятників не бачила.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідаю, шоб діти теперішні знали,через шо ми пройшли. Теперішні діти не знають ціни хліба.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Не знаю кого винуватити Але ж посилала тих людей, шо забирали все-тодішня влада.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Денисюк Микола Юхимович, 1919 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

Пам’ятаю.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Неврожай був, контролю не було, хто хотів, той і крав.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

З сільської ради приходили.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Ні, не доносили. Всі були однакові.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Нічого не показували, а їх ніхто не питався.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Люди віддавали все що мали, щоб їх не тягала влада.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Нє, не бачив.

Як люди боронились?

Люди сопротівлялися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна, в малі кількості ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Не знаю як їх називали. Металічними штирями все проколювали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ходили по 3,4,5 чоловіків.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували на городі.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

За сільською радою була колгоспна столова там кормили колгоспників безкоштовно.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Ні, худоби не забирали.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Чув про закон. Найбільше каралися старі люди та діти, які хотіли зібрати колгоспів.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єщики охороняли, активісти.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Йшли бідніші люди, бо були вимушені.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Боялися, що будуть розкуркулені, тому і йшли до колгоспу.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Не ховали худоби.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Дньом ходили, але й вночі інколи.

Скільки разів приходили до хати?

Приходили по 2-3 рази.

Коли почали люди помирати з голоду?

В 1933 році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Був притулок для сиріт, де їх забезпечували їжею.

Хто не голодував у селі і чому?

Не помню таких, були люди, що жили заможніше.

Хто зумів вижити?

Кому було на життя.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Аякже – помагали.

Які засоби вживали до виживання?

На подножному кормі виживали.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі помагали, односельці.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Кропиву, лободу, різну зелень.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ні кору і листя не їли. Виручали селекційна станція та цукровий завод.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Окремі випадки були.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Ходили в Христинівку на базар.

Чи був голод у містах?

Аякже.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Це міняли дорогостоящі метали на продукти харчування.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато не знаю скільки.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Були окремі випадки.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

На кладбищі, на свому дворі. Рідні ховали. їздили по селі підводою і збирали трупи.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні, не писали.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

На кладбищі.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Рідні, якщо є може поминають на Проводи.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Є церква.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Хрести ставили.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Аякже, щоб знали, шо жити – треба трудитися, а не розкидатися хлібом.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада тодішня винна.

Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.

Дата запису: 07.06.2005 р.

Хто записав: Рудь Н. Ф.

Респондент: Березюк Ганна Євсеєвна, 1922 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?

То було страшне життя.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

Податки були, забирали все у людей.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Ну хто приходив? Тих хто робив у сільській раді чи де. їх посилали – вони йшли.

Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?

Доносили, але чи були винагороди – не знаю.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Вони нічого не показували.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Кого считали куркулями – висилали, а хто й сам виїжджав.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.

Нічого не було. Як не виконували люди, то їх забирали.

Як люди боронились?

Не боронилися. Казали, шоб шукали, як находили, то й забирали.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Шо ж ти сховаєш? Все одно другі побачать і заберуть.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

їх назначали але не помню як їх називали.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

По 2-3 чоловіки приходило. Вони приходили з сільської ради.

Де можна було заховати продукти харчування?

Не було шо ховати.На поле йшли сапати буряки, шоб дали похльобки поїсти.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Оце ж в колгоспі давали їсти, то й люди йшли, шоб поїсти,а не стільки робити. Люди вже не могли робити.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Хто не виплатив хліба, то й забирали в нього худобу.

Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Хлопець насилу доліз до поля, шоб зібрати колосків,і його там вбили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’єзчики охороняли поля.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

А куди ж ти підеш?

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Самі йшли люди. А кого считали куркулями -то не приймали їх.

Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп?

Ніхто її нікуди не ховав. Куди ж ти її сховаєш.

У який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Вдень ходили. Назначать скільки треба здати-принесуть бумажку. Як не здасиш, то самі забирали.

Скільки разів приходили до хати?

Йшли, якшо не вірили, шо вже більше немає.

Коли почали люди помирати з голоду?

У1933 році почали помирати люди. Це самий тяжолий рік.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Хто ж тоді опікувався? 3 голоду вмирали.

Хто не голодував у селі і чому?

У нашому селі не було таких, шоб не голодували.

Хто зумів вижити?

Виживали ті ,у кого була корівчина.

Чи допомагали люди один продуктами?

Хто чим міг, тим і ділився.

Які засоби вживали до виживання?

Виживали, як могли.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Аякже, помагали. Ділилися чим могли. Кожне спасалося, як могло.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Заварували лободу, ягоди різні їли. Але коріння з трави не їли.

Яких тварин, птахів, плазунів вживали їжу?

Їли пташині яйця, хто міг дістати з дерева. Казали, що їли навіть собак і котів, але ми не їли.

3 яких дерев , рослин вживали їжу?

Різні ягоди їли, горіхи, в кого вони були.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Купляти ходили в район, там був базар. Там можна було і обміняти шось з одежі на їжу.

Чи був голод у містах?

Був. Там тоже люди мучилися.

Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?

Це коли якісь дорогі речі, могли обміняти на їжу.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Я не знаю, але людей померло багато.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні. Я не чула про таке.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронили на кладовищі. Бувало, шо багато людей скидали в одну яму.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

По селу їздила підвода, на неї скидали всіх померлих, Не знаю чи платили за це.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Наче тільки на кладовищі ховали.

Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?

Мабуть більше поминають їх на „Проводи”, якшо в когось остались родичі.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю. В церкву я вже давно не ходила.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Християнська церква є в селі.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?

Не знаю.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Аякже. І своїм онукам розказую,і сусідським тоже.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Гинули люди. А кого я можу винуватити в тому?