Про місце масового поховання в селі розповіла свідок Голодомору Іртюга Оксана Семенівна 1927 р.н.: “Його поховали, значить. яму викопали, а ще чи заможніше жили свекри, його мати, батько живі були, а немає з чого труни зробити… То розказували нам бабусі уже. То зробили ящик, а під сподом палки положили і тряпок ж там наложили, і його закрили, і туди поставили у яму, а зверху п’ять чоловік укинули так, як собак. Як померла людина, то їздили по хатах збирали, лежали по три і п’ять днів у хаті, умер і ніхто, ніхто…”
