Населення села Олександрівка Бобровицького району Чернігівської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Місцева мешканка Гурбіч (Шовкун) Марія Кирилівна, 1920 р.н. розповіла, що в центрі села в 1912 році було збудовано розкішний будинок пана Сріблянського. Маєток пана Сріблянського охоплював велику територію. З приходом на Україну більшовиків, той маєток у пана забрали, а пізніше, в роки Голодомору, в центрі села, на території маєтку викопувались великі ями і туди звозили тіла померлих. В 1935 році відкрили цвинтар на околиці села.
