Про місце масового поховання на цвинтарі села Градівка співробітникам музею повідомила свідок Голодомору Кротова Тетяна Іванівна 1928 р. н. Ось що вона розповіла:
“Градівка, Мостовський район. І це село, мій чоловік, так він, все життя він по-російськи говорив, тей, як сказать, українець російськомовний. /…/ А уже в 1939-му році школа повністю перейшла на українську мову. То він, і це, там же у них ракушечняк, це ж дно моря. І кладбище було обгороджене — забор із ракушнячика складений. То це каже, гарба приїхали, під’їхала гарба до того забору, ну, вони говорили мур, до мур — перекинули через мур і поїхала за новою порцією гарба. Отаке було. Це на батьківщині чоловіка.”