Населення міста Малин Житомирської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Про Голодомор в місті Малин розповів свідок Власенко Михайло Михайлович (1911 р.н.) : «Іду на фабрику, а по дорозі до моста трупи валяються – то тут, то там, як дрова. Не було дня, щоб такої картини не було. Брат Іван жив в Ленінграді, там з їжею було все добре. Він сушив два мішка сухарів і мама мене відправляла за ними. На вагонах в теплушках доїхав, один мішок прийшлось як хабар віддати міліції, тому що стояли «кордони», заборонялося провозити будь-які харчі. Так ми з мамою і вижили завдяки тому мішку сухарів. Кожного ранку від вокзалу виїздило декілька підвод, вони їхали через все місто, по центральній вулиці і збирали свіжі трупи».
Місце масового поховання розташоване на цвинтарі.
В м. Малин встановлено меморіал жертв Голодомору 1932-1933 рр. по вул. Огієнка (район вокзалу).