Населення села Коритище Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
У роки Голодомору село належало до Богуславського району. На території села був створений колгосп ім. Шевченка. Всі, хто мав землю і гарну хату, в дворі і в хаті достаток, були визнані куркулями та репресовані. Кількість розкуркулених – 70 осіб.
Голова сільської ради Головенко прагнув, як міг, допомогти односельцям вижити. Також допомагав людям голова колгоспу ім. Шевченка Ткаченко.
До Голодомору в селі було 325 дворів, після залишилось 300. Люди вимирали сім’ями. Хати стояли пусті, тому їх розбирали. Із загальної кількості померлих від голоду 400 осіб вдалось встановити імена лише 93
осіб, з них 56 дітей. По селу їздила підвода з двома чоловіками і збирали померлих від голоду. Звозили померлих на цвинтар та вкидали в загальну яму.
На місці масового поховання (сільський цвинтар) в 1993 р. встановлено дерев’яний Пам’ятний хрест.