Кам'янське

Дніпродзержинськ район

Дніпропетровська область

Кількість жертв: 862

Населення села Романково (нині входить до складу міста Кам’янське)  Дніпропетровської обл. постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

В с. Романково на той час проживало від 4000 до 5000 осіб і лише за п’ять місяців 1933 року померло 588 осіб. Загальна кількість померлих від голоду в с. Романково 862 особи. Як свідчать записи з «Книги актів смертності Романківського  РАГСу» (зберігається в Нью-Йорку в Бібліотеці Наукового Товариства ім. Шевченка, колекція документів «Український Голодомор 1930-х р.р.), люди помирали від різачки (коли їли кору дерев), водянки, виснаження організму. Із записів видно також, що помирало багато дітей різного віку.

Померлих від голоду ховали на старому цвинтарі, облаштованому у 1880 році на землі мешканця І.С. Лижніка, який передав її сільській громаді для поховання померлих. На цьому місці й до цього часу зберігся камінь з написом: «клад. люд 1880. Серг Лижнік».

Розташований цей цвинтар ліворуч від межового каменю і межує з вулицями Пивовара, Волочаївська і присадибними ділянками вул. Трипільська.

За останні 20 років площа цього цвинтаря зменшилася майже вдвічі. Збереглися окремі могили з хрестами та датами поховань.

Частині цвинтаря, яку вдалося зберегти від розкопок хочуть надати статус історичної пам’ятки. Ця територія має характерний хвилястий рельєф з надмогильними пагорбами, площа яких коливається від 2 до 4 м кв. За свідченнями копачів могил, що копали ями для нових поховань на кладовищі, де поховані жертви Голодомору 1932-1933р.р., вони іноді натрапляли  на захоронення з декількох чоловік.

Громадська організація «Романківські дзвони 1932-1933рр.» хоче увіковічнити пам’ять жертв Голодомору селища Романково і  встановити   стеллу  з прізвищами  померлих та пам’ятний знак на старому цвинтарі по вул. Балковій (Волочаївській), де й проводились ці поховання.

Документи