Населення села Олександрівка Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
В роки Голодомору село належало до Богуславського району. На початку 20-х років у селі був створений колгосп, підпорядкований Миронівському цукрозаводу. У 1928 році в селі була створена сільськогосподарська артіль «Жовтень» (голова Перетятько П.Д.) та колгосп «1 Травня» (голова Шкапа Купріян, згодом – Білоцерківець). Власники землі чинили опір, не бажаючи йти в колгосп, тому 27 сімей були розкуркулені і заслані в Сибір.
Ось що писала про хід хлібоздавання 1933 року місцева преса.
Газ. «Шлях колгоспника » №71 за 14 серпня1933 р.:
Колгосп, що найганебніше відстає у виконанні пляну хлібоздавання.
(За відомостями уповн. Коміт. Загот. При РНК на 10-УІІІ у відс.)
Олександрівка – «Жовтень» – 0 ( голова колгоспу Білоцерківець).
В 1932-1933 рр. страшне лихо Голодомору забрало життя близько 400 селян, серед них 110 дітей. Були випадки, коли в сім’ї гинуло по 2-6 дітей, а таких сімей в селі було до 40. Репресованих 7 осіб.
На місці масового поховання у 2007 р. встановлено Пам’ятний хрест із сірого граніту коштом Даниленка А.С.