Населення села Ведмедівка Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Перед Голодомором село входило до Ржищівського району. В 1929 р. була створена сільськогосподарська артіль «Новий шлях», яку очолив К.П. Ткаченко. Виконавцями розкуркулень та вилучень хліба у односельців були сільські активісти Шевченко Каленик, Охріменко В. А., брати Сігула Санько Оніфатович та Герван Оніфатович, односелець на прізвисько «Чадо».
Допомагали людям виживати у той тяжкий час новий голова колгоспу Білецький та М. Й.Охріменко, який
був комірником.
До Голодомору в селі було більше 400 дворів та проживало 1300 чоловік. За свідченнями очевидців Голодомору, яких нині в селі проживає 30 осіб, у Ведмедівці голодна смерть забрала 650 чоловік. Вдалося встановити імена лише 16, з них 9 дітей. переважно хоронили на цвинтарі в центрі села, але багатьох закопували на своєму городі, не маючи змоги донести до цвинтаря.
Місце масового поховання розташоване на цвинтарі. У 2007 році там встановлено металевий Пам’ятний хрест з мармуровою табличкою, виготовив за власні кошти Крохмаль І.М.