Населення села Миролюбівка (в 1932 році два села – Кіловка та Лозовики) Попільнянського району Житомирської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
У фондах державного архіву Житомирської області зберігається заява голови Лозовитської сільськогосподарської артілі ім. Н.Крупської (перейменоване в 1962 році в село Миролюбівку) до секретаря районного партійного комітету Пасіки про дозвіл на вилучення хліба у тракториста Солодухи Івана. Заява датована 1933 роком.
Жертв Голодомору 1932-1933 років в селі Лозовики хоронили на відстані 1,2 км на південний-схід від сільської ради. Нині – район старого кладовища, зарослий деревами. Кількість осіб, що померли в населених пунктах Кіловка та Лозовики (нині с. Миролюбівка) невідома. За спогадами очевидців, померлих від голоду в 1932-33 роках орієнтовно 350 осіб. Прізвища 49 осіб встановлено. Про високу смертність в селі говорять такі дані: в сім’ї Городюка Івана померло від голоду семеро дітей, в сім’ї Олексієнків – восьмеро дітей, в сім’ї Лівшунів – п’ять осіб.
Дане місце поховання жертв Голодомору колишнього села Лозовики (в 1962 році ввійшло до складу село Миролюбівка), знаходиться на старому цвинтарі.