Населення селища міського типу Борова Фастівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Вдалося встановити прізвища та імена 13 людей, вбитих голодом.
З 1924 року Борова набуває статусу села, а з 1932 року – селища міського типу.
Жителів Борової від голоду рятувало те, що багато з них працювали на місцевому лісотарному заводі, в лісництві, а більшість у Києві. Під час Голодомору 1932-1933 років їм видавали пайки хліба та обіди в заводських їдальнях.
Через населений пункт проходила залізниця. На станції Мотовилівка збирали тіла померлих від голоду і разом з трупами місцевих мешканців ховали в спільну яму. На цвинтарі, на місці масового поховання жертв Голодомору, встановлено Пам’ятний хрест. При вході на цвинтар у 2003 році встановлено Пам’ятний знак жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
