Населення міста Радомишль Житомирської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
У 1932 р. комуністи перетворили Радомисльську церкву св. Миколая на зсипний пункт зерна. За спогадами очевидців, вивезення зерна з району вражало, “хлібна валка” розтяглася від церкви у два ряди на кілька кілометрів. У крамницях міста залишилися тільки горілка, сіль і сірники. В Радомишлі, працював Торгсін (магазин скупки дорогоцінностей), знаходився він в центрі, на першому поверсі двуповерхового будинку (колишньої бухгалтерської школи), мав два відділи: скупка і отоварення.
У зведенні від 11 квітня 1933 р. Радомисльського райземуправління про голодуючих району йшлося: “Уражених сіл та міст – 31 населений пункт із 10893 чоловік. Всього опухших 895 чол., із них колгоспників: дорослих 129 і 408 дітей. Індивідуальний сектор – 108 дорослих і 340 дітей. На 12 квітня 1933 р. відкрито в районі 29 ясел і 22 майданчики на 2536 дітей – частково бідняків та з індивідуального сектора”. У 1931-32 рр. в чотирьої школах Радомисля налічувалося 1763 учні, у 1932-33 рр. їх залишилося 1511.
Точних даних кількості померлих в Радомишлі немає, можна тільки приблизно назвати число померлих. Так, 1931 р. в Радомислі проживало 12900 осіб, 1933 р. – 11100 осіб. Але і ці дані підлягають уточненню.
У вересні 1933 р. Радомисльський колгосп ім. Близнюка занесли на “чорну дошку” за зрив завдань партії та уряду з осінньої сівби.
У самому Радомислі вмирали не тільки його мешканці, але й пришлі з сіл району. Померлих по Радомислю кожен день підбирала спеціальна підвода. На неї вантажили не тільки мертвих, а й напівживих, везли на кладовище. Між міським кладовищем та городами від вул. Горького була вирита канава, яка простягалася аж до стін районної лікарні, в яку було звезено, а потім зарито близько 3 тисяч жителів Радомишльщини. На місцях масових поховань тривалий час був смітник. На частині місця захоронення жертв Голодомору в минулому столітті були побудовані гаражі РЕМу. Сьогодні територію кладовища прибрано від сміття та встановлено там символічні дерев’яні хрести.
