Мала Виска

Маловисківський район

Кіровоградська область

Кількість жертв: 65

Населення міста Мала Виска Маловисківського району Кіровоградської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років. У місті на центральному кладовищі знаходиться місце масового поховання жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Пам’ятний знак жертвам Голодомору було встановлено у 2  жовтня 1993 році, за ініціативи Володимира Поліщука (жителя міста). Над ескізом працював художник Анатолій Тарапак. Пам’ятний знак побудований одним із найперших у Незалежній Україні на кошти зібрані громадськими активістами міста та району, місцевими підприємствами та місцевою владою.

Колективні внески зробили: спиртовий завод, цукровий завод, завод сухого молока, хлібокомбінат райспоживспілки, обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, районний комітет Соціалістичної партії України, Маловисківська СШ №3, Оникіївська НСШ, районний будинок школяра, редакція газети “Маловисківські вісті”, осередок Народного Руху України.

Допомагали матеріалами, робочою силою, технічними засобами: Райагробуд, група №12 Маловисківського СПТУ №16, дільниця тепломереж, районна рембудшляхдільниця, міжгосподарська шляхово-будівельна колона, район електромереж, комбінат комунальних пілдприємств, автошкола ТСО України, жителі Малої Виски В.М. Небензя, А.В. Тарапака, П.Я. Бровченко, В.М. Поліщук, Г.О. Красний.

Виготовляли і змонтували пам’ятний знак: колектив каменеобробленого цеху ГРЕ-47/ с. Олексіївка/ начальник експедиції А.І. Білокрис, начальник цеху В.М. Дерябін, технолог цеху А.М. Березнюк, інженер цеху О.О. Чепляка, художник І.Г. Горбачов, робітники цеху А.Г. Гавриленко, В.І. Січовий, Д.К. Нестеренко і Л.Л. Лисюк.

Безпосередню допомогу в організації монтажних робіт та благоустрою території подали: представник Президента України в районі А.О. Новицький, заступник голови міськвиконкому С.Г. Бровченко, керуючий райагробуду В.М. Тимошенківський, виконроб райагробуду В.С. Русняк.

Зробили індивідуальні внески/список складено по мірі надходження коштів/: Т. Грабіно, В. Поліщук, В. Небензя /Мала Виска/, О. Степаненко і М. Степаненко /Злинка/ М. Миценко /Полтава/, В. Бровченко /Київ/, П. Бровченко /Мала Виска/, М. Логвін /Оникіє/, В. Коржов /Велика Виска/, І. Пономаревський, А. Кисіль /Мала Виска/, М. Верейчук /Нововознесенка/, В.Майсураза, А. Тарапака /Мала Виска/, М. Маєвськи2 /Кіровоград/, О. Кушнір /Березівка/, О. Кравчук, С. Сьомка, А. Коваленко, А. Тарасенко, Г. Кужимов, І. Мельник, В. Скорик, В. Романенко, А. Позичайло, Н. Бабаєва, А. Іщенко, О. Гонитель /Мала Виска/, Н. Листова, В. Ковальчук, В. Михайлюк, В. Марсюк, О. Котовщук, М. Косинський, О. Стець, Т. Ніколаєнко /Маловисківський район/. (Маловисківські Вісті, №77/6116/, 6 жовтня 1993 року)

За словами свідками Голодомору-геноциду 1932-1933 років Афанасія Федосійовича “В ту голодну зиму померла мама. А нас, дітей, забрали в дитячий будинок, що в Іванівці. Як ми там жили – це страшно згадувати. Там померла й моя сестра. Від голоду вимерло багато дітей. Їх щодня закопували біля дороги, на узліссі”.  (Маловисківські Вісті, 5 червня 1993 року)