Населення села Розаліївка Білоцерківського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
В 1926 році в селі, яке входило до Узинського району, створили перше товариство спільного обробітку
землі, де об’єдналось 120 селянських дворів.
В 1929-1930 роках створено колгоспи: “Нове життя” (голова А.Ф. Павленко) та ”Більшовик” (голова С.
В. Павленко). Про кількість розкуркулених даних немає.
Згідно клірових відомостей Розаліївської церкви, які знайдені в архівах в Києві, до 1932 року в селі було
700 дворів і проживало 2500 жителів. Після Голодомору залишилось 475 дворів і в них зосталося 1420
жителів.
Загальна кількість померлих в роки Голодомору – 1080 чоловік.
На сільському цвинтарі (вул. Народна та вул. Шевченка), знаходиться місце масового поховання (був рів, куди звозили померлих від голоду). На місці поховання встановлено пам’ятник жертвам Голодомору.
