Про місце масового поховання було повідомлено в листі від Гайсинської міської ради.

Про місце масового поховання було повідомлено в листі від Гайсинської міської ради.

Про місце масового поховання було повідомлено в листі від Гайсинської міської ради.

Про місце масового поховання було повідомлено в листі від Гайсинської міської ради.

Про місце масового поховання було повідомлено в листі від Гайсинської міської ради.

Про місце масового поховання у селі Северинівка розповів місцевий краєзнавець Юрій Зотійович Кочмарюк.

На місці поховання встановлений пам’ятний хрест.

Про місце поховання на Грузятинському кладовищі повідомив місцевий краєзнавець Черниш Василь Антонович.

Свідок Голодомору Ігнаюк Марія Зіновівна 1915 р.н. розповідала: “Ті люди, що жили на хуторі, то їх хоронили в Грузятині.”

Про місце масового поховання в селі повідомив місцевий краєзнавець Черниш Василь Антонович.

Свідок Голодомору Ігнаюк Марія Зіновівна 1915 р.н. розповідала: “Жили ми недалеко від кладовища, дуже лячно було,  але ми, підлітки бігали подивитися, що там робиться. Померлих  привозили підводою, скидали в одну яму, там було по 8-10 тіл. Дехто привозив своїх рідних на саночках, замотаних в ряднину, на возиках  привозили, скидали біля ями. Було, що навіть на ніч залишали, а вже коли чоловіки привозили возом, то всіх скидали і коли яма   заповнювалася, тоді засипали землею. Ніхто їх не записував, хрестів не ставили. Люди наші тоді дуже виснажені були. Не було навіть  сили викопати окрему могилу.”

Свідчення записав Василь Черниш.

Список жертв Голодомору в селі налічує 104 особи.

В смт Малинівка дубовий хрест (пам’ятний знак) жертвам Голодомору 1932–1933 було встановлено у 2008 році.

Майже кожен п’ятий житель смт Малинівки помер в роки Голодомору від фізичного виснаження, причому найбільше вмирали діти. Мабуть, ще не окріплим організмам важче було впоратися як з нестачею вітамінів, так і з численними інфекційними захворюваннями, що лютували в селі.

У 1932-1933 роках село Сиваське носило назву Різдвянське.

Місце масового поховання жертв Голодомору розташоване на селищному кладовищі в центрі Сиваського за 400-500 метрів від приміщення Сиваського старостату. Територія доглянута. Пам’ятний знак жертвам Голодомору у вигляді хреста встановлений у 2008 році при вході на кладовище, але нещодавно під час непогоди був зруйнований.

Кобзарь Фекла Трохимівна 1912 року народження розповідала: “Кожного ранку до хат заходили члени «похоронних бригад». З дверей кричали, чи є хто живий, а потім забирали на підводу мертвих. Їх так і складали один на одного. На початку кладовища були викопані ями на 3-4 метри довжиною. Людей туди і складали. Що за день накидали – присипали землею, завтра привезуть ще. І так, поки не накладали повну яму. Потім загортали рівно з землею, і ні слова, ні пам’яті. А рідні були такі слабі, що навіть провести своїх в останню путь не могли, навіть точно не знали, де хто похований.”

Інформацію надала вчителька історії Сиваського ЗЗСО №2 Солодченко Наталія.