1. Дата запису: 21 липня 2020 року;
2. Місце запису: село Боромля Тростянецького району Сумської області;
3. Хто записав: Коцур Юлія Олексіївна, завідувач Інформаційно-видавничого відділу Національного музею Голодомору-геноциду;
4. Респондент: Опара Марія Петрівна, 21 жовтня 1927 р.н., народилася в селі Боромля Тростянецького району Сумської області;
5. Транскрибація запису: Базько Софія;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Боромля Тростянецького району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Бабуся представтеся, як вас звати, як ваше прізвище?
Опара Марія Петровна.
Коли ви народилися?
Тисячу дев’ятсот двадцять сьомого, двана… двадцять первого жовтня.
Двадцять першого жовтня. А де ви народилися, тут у Боромлі?
У Боромлі…
І все життя прожили у Боромлі?
(Киває) все життя…
А ви пам’ятаєте про своїх батьків, яке в них було господарство, як їх було звати?
Пам’ятаю, аякже…
Як вашого батька було звати?
Петро… мама Ольга… Петро Андрійович.
А, прізвище? Фамилія?
Юрченко…
Юрченко?
Юрченко… я Юрченкова була…(сміється)
А якого року народження, він був?
…Тисячу вісімсот див’яносто… чи четвертого чи шостого… ото.
Угу. А мама, яку було звати маму?
Мама Ольга Васильовна, тисячу де… вісімсот див’яносто шостого… на два годи вона…
А яке в них було господарство до колективізації?
… Не знаю…
Не розказували, ні?
Ні, ні, не розказували.
А вони пішли в колгосп працювати?
Працювали в колгоспі мама і тато… і я, і я працювала…
Ну ви вже пізніше пішли працювати в колгоспі?
У войну…
У войну.
У войну, вже на буряки ходила, та по п’ятнадцять год було… уже ходила.
А ви пам’ятаєте, можливо, як ходили розкуркулювать?
… Ні… цього я не пам’ятаю.
Батьки нічого такого не розказували вам?
Та ну… розказували, ну воно все забулось… казала свекруха… каже приходять, забірають зерно, а я заставляю дітей… бери жменю (показує руками) кидай отуди в куток, то ми колись визбіраємо… ото каже… отак виз… розбірали по хаті. Аа… це свекруха розказувала… а я, я вже цього… знаю шо ходили позбирали… то листя із мамаю здирали, та пампушки … пекла мама, та… та картохи в колхоз, у поле водили збірали мерзлі… давать не давали… оце померзли в колхозі… а тоді й водили люди… збірали.
А розрішали збіжать, чи це тайком ходили?
… Та… хто зна, хто зна, колоски казали шо гонили, як колоски збірали, тоді гонили… шоб не збірали, шоб не збірали, шоб не виживали…
І дітей гонили?
А знаю… дома… раньше ж у колхозі… сіяли жито, там люди для себе трошки… а воно ж ото голодовка… так посіяли ж того жита, і їсти ж нема чого. А тоді воно вже поспіло… іі батько ж уже і змолотив його іі… на жорно ж мололи раніше, накрутила мама і напекла таких перепічок… так вона… була у сто раз добріша тоді чим та парпоска… чим та парпоска… отакі голодні були, отаке воно було добре… дуже… отак уже…
А у вас були діти…
Ну, один маленьким умер, у сорок третьому, а це, оце вже померли, одному два годи, одному… одна я осталася.
Аа, другий братик, він якого року народження був, як його звали?
Перший був із… я з двадцять сьомого, а він з двадцять п’ятого, а я з двадцять сьомого… ііі ще один з тридцять п’ятого, з тридцять п’ятого.
А той шо з 25-го як його звали?
Ніколай… Микола, а той Іван.
Іван. Так виходить шо вони тоже обоє пережили з вами Голодомор, всі діти пережили, хоч голодували, но в голод ніхто не помер?
Померти, ні… в нас ніхто не вмер…
Ага. А бабуся, дідусь, всі, всі вижили?
Ну… ті вижили, ну не од голоду вони… дідусів… одну я бабушку тільки помню… ну вона вмерла вже… не, не в Голодомор… пізніше.
Ага.
А так їх не знаю нікого.
А чи чули ви шо люди мерли від голоду, десь може…
Таа…чула, чуть чула по словах… ну шоб я десь бачила когось вмерлого, ну я мала була, цього не чула, ні… не бачила, по, по словам чую, чула, шо мерли…
Ага, а чи розказували, де їх ховали тих людей?
… Ні, хтозна… не знаю.
Ага. Ачи можливо приходили люди просити там їжу, ее шоб дали поїсти?
До нас?
Да.
Ні… ні, не… знаю це вже, та коли це воно було чи в сорок сьомом ще був голод, да? Так із… приїзжали до нас. Ну в нас уже тоді воно, більше всього і зерно було, якесь там, міняли вони, приносили там разне тряп’я… аа мама вже там давала якийсь стакан зерна…
А в 32-му, шось міняли?
Коли?
В 32-му, 33-му?
Ні,ні…
Шось міняли?
Тоді, тоді ні за шо було ж мінять, у людей не було з чого.
Угу.
Тоді, ні.
А може хтось своє кудись ходив мінять?
… Може й ходили, хтозна.
Ваші не ходили, ні?
Ні… ні не ходили. А, а знаю в 47-му до до нас… приносили…
Угу. Ачи, як ви, як вижила ваша сім’я, у колгоспі шось давали, чи може десь шось заховали? Як вони за рахунок чого…
Таа… я і не знаю, знаю шо я… у яслах… тепер садік, а тоді ж ясла були. Так ото як той, спішиш тули там булочку… каждий день булочку давали… ото якусь.
Угу.
У яслах. А тоді ж давали… шо там… по двісті грам… зерна… двісті грам.
Це двісті грам…
Тоді, тоді трудодні були… виходювали…
Двісті грам на день?
… Нуу.
Чи в місяць?
… Ні, воно ж раньше було у колхозі трудодні… оце я одробила… може я заробила, або один трудодень, або півтора, а може два… ну які заробітки чи… хто його як воно було. І тоді вже на отой трудодень, давали двісті грам хліба. Получить батько, принесе там півмішка, ото таке, тепер уже тонами… а тоді…
Ну це вже зерно давали після Голодомору мабуть?
… Уже, вже, уже після Голодомору…
А коли?..
Тоді, ніхто… не давав, тоді… я не знаю, чи тоді колхози були чи… та були ж і тоді колхози.
А в 33-му батько і мати в колхозі працювали?
Працювали (киває головою).
І не давали плати ніякої?
І не давали… а ото розживуться десь… варили ще ті, ото бурячні сємена, знаєте, такі бурячні сємена.
Ага.
І ото вкине мама… і вони киплять і киплять, киплять… цілий день кипить і тверде… і їсти нада, таке ввіді каші… воно ж тверде таке… а не знаю.
Угу. А чи можна було колоски в полі збирати, після збору урожаю?
Таа… крадькома ж і збірали, як бачуть шо їде якийсь об’їщик, тікають… тікають.
Ага. А як зловлять, то шо?
Та хто зна шо… одбирали, та й собі забірали… шо багато.
А чи помагали люди один одному, може хтось із родичів помагав, якимись ділився продуктами?
… Не помню я… не знаю… чи нам хто шо давав, чи… Знаю шо, як ну це вже мабуть у 47-му, шо не було нічого їсти… а друга жен… жінка… ходила на роботу в неї було, було… квасоля, вона садила квасолі багато, так вона ото як напече квасольників ( показує руками)… пирогів… то ото й мені давала… та такий добрий був.
Це в 33-му? Да?
Ні, у сорок, сорок сьомому.
А в 47-му?
В 33-му я ж мала була… не ходила… ( щось тихо говорить).
А чи… помирали люди в селі, казали, чи не казали, багато, мало, чи ніхто нічого?
Хтозьна… я непомню, шоб оце, тоді казали, шо ото померла… ні, не помню (щось тихо говорить).
А чи виїздили люди із села, можливо виїздили там, у пошуках їжі, чи заробітку?
Таа… може, наші нікуди не їздили, ні…
А чули ви про випадки людоїдства в селі?
… Ні, не… чуть було…
А щоб їли можливо, там… пропавших тварин… коней, корів?
Ну хтозна, хтозна… не знаю, не помню я…
А чи були у вас жорна тоді?
Були…
В 33-му були жорна, да?
Були… і ступи були, ступа і зараз є, шо товкти ( показує руками)… отак… не жорна а…
Ага. Так оце ще з 33-го вона осталася?
Та ні вже після того, вже мабуть зробили її… а жорна нема, нема… жорно… у нас був такий хазяїн ,там один, шо зробив жорно, ото, до його ото вже тоді ходили, там отож давали в колхозі [02:42] ( не чути слово), так ото я… мене посилала мама… оце возьми зерна і піди до його змели… ото йому за те шо він змеле, йому… там стаканчик тільки давали, а ото на те шо змолили… ото пекли ліпьошки, підмішували там… хто рижі, то жовтили, шоб більше…
А у вас своїх жорен не було?
… Були.
Були?
Були.
Були, а чого тоді ходили до нього?..
Таа… я, якось не знаю…
…Чи кудись може ділися вони?
І шче, і в піїсятому годі я заміж вийшла, так ще [00:35-00:39] ( не чути фразу), у багатьох тоді було, каждий для себе…
Ну це вже після Голодомору вони були, да?
Уже після…
А під час Голодомору були жорна, чи ні?
Та…конєшно шо були, бо Голодомор, то тоді нічого молоть було, а вже як стали потрошку давать у колхозі… тоді вже отойшло… робить.
А як ви думаєте, чому був Голодомор?
Таа… хтозна чи… такі були дуже богаті люди, умні, та зробили його шоб померли… шоб померли… тепер ото болєзні та мруть, а тоді з голоду мерли.
А він був штучним, чи може поганий врожай тоді був… у той рік?
…Ні Голодомор був того шо, були оті ж актівісти і вони забірали у людей зерно, люди вже не голодували, а то ж ходили ото і шукали у горшках і де, де заховане, і шукали і забірали, якби ж не забірали то б і не голодували ж би так люди…
І кули вони його дівали?
А хто його знає.
Не знаєте?
Для себе ж виручили… чи може главні були шче, так здавали їм туди… хто зна…