1. Місце запису: смт. Копайгород Барський район Вінницька область;
  2. Дата запису: 17 серпня 2003 р.;
  3. Хто записав: Бойко Олександра;
  4. Респондент: Подоляк Марія Василівна, 1930 р.н.;

Під час Масового штучного голоду 1946-1947 років проживала в селі Копайгород Барського району Вінницької області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947роках?

Да, пригадую, 46/47, розповідали нам і про 1933-й.

Які на вашу думку могли бути причини голоду?

Зараз кажуть, шо влада забирала все собі, а нам казали, шо надо почекати, бо война, ось тільки закінчилася, а ми за румунів так і не голодали.

Якщо забирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

То, шо ми ростили в себе на городах, не відбирали, бо голова не дав, а те, шо в колхозі виростили, того й не бачили.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Коли ми ходили до правління, а зібралося нас не трохи, то казали, як розійдемося, то буде нам горе, назавтра поприїздили солдати.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Поставили солдатів, щоб сторожили амбари.

Як люди боронилися?

А як вборонишся, самі баби позосталися, ми поголосили та розбіглися, бо казали, шо будуть стріляти.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, овочів, продуктів?

Так і вижили.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Та сильно не  шукали, бо знайшли, а подекуди й відкупалися. Мали ходити з «комісії», але вони не ходили, а сиділи  по «стограм»  з головою. То ніхто не забирав, а ходили так, шоб було.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

«Комісія».

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Та коли-не-коли давали.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники.

худобу тощо?

Та ми давали чи якусь хустину, чи плаття , щоб шукали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Спочатку з сусідніх колхозів набирали сторожу, а потім вже солдати.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Та худоба мало у кого була. І то всіх позаписували й забрали, а хто забивав, того хотіли даже судити, але відкуплювалися.

Коли почали помирать люди з голоду?

Десь за зиму померло за 2 десятки людей, а на весну – то багато.

Хто не голодував у селі і чому?

Та всі якось крутилися, а помирав, хто слабший був.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду? Чи ділились продуктами?

Та небагато й помагали, даже родичі.

Які засоби вживали для виживання?

Крутилися хто, як міг, всяке було.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Та зараз не помню, але робили узвари всякі, пили, як чаї.

Яких диких тварин, птахів, плазунів їли?

Малі робили самостріли та силки, та, кого оце поймають, того і їли, але нам про то не казали, було, шо набили ховрахів та десь за селом смажили, а потім мучалися животом.

Хто винний у загибелі багатьох людей?

А Бог його зна, бо врожай був то хоч і так собі, а якби нам дали, то б не голодали. А ще казали, що засуха, але і потом була засуха.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду