Місце запису: с. Новоолександрівка, Біловодський р-н., Луганська обл.
Дата запису: 19.09.2005 р.
Ким записано: Милокост Зінаїда Іванівна, вчитель.
Респондент: Зарубей Олексій Трохимович, 1913 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Новоолександрівка Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю, я вже робив тут.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи збирала урожай влада?
Спеціально зробили. Було що давати.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешт?
Мабудь карали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Де хто ховав, але забирали.
Хто і як шукав ховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До нас не приходили.
Де можна було заховати продукти харчування?
То в хаті, то на городі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Продукти.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув. Не можна було збирати зерно.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
В кінному заводі то не заборонялося.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли, а хто, не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хто хотів, хто ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, а хто не хотів, то заставляли, якщо не підеш, то виїжджай.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не сховаєш.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли люди помирали з голоду?
В 1933.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Я цього не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодно в селі було всім. В нашому селі так не голодували, як у колгоспі.
Хто зумів вижити?
Я вижив, мій брат, бо пішли сюди, а якби залишилися у Євсузі, то померли б.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Чув, що допомагали родичі.
Які засоби вживали до виживання?
Не знаю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Чути було, що їли листя, чечевицю.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Листя берестка. Більше не знаю.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Цього сказати не можу, бо не знаю.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Не знаю, бо з нас ніхто нічого не міняв.
Чи був голод у містах?
Був.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померли ті, хто пішов через село шукати їжу, а хто їх ховав, не знаю.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки і Зелені свята?
Хто може і поминає, родина померлих.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз поминають, а тоді – ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
В нашому селі церква є. Наче до православного патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні, немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідаю і дітям і онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Не влада, яка вона тоді була.