Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 05.09.2005 р.;
Хто записав: Пух Олег;
Респондент: Юрченко Михайло Панасович, 21.11.1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Юрченко Михайло Панасович, 21.11.1920 р. н., проживав у селі Синява Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?
Так, але не все.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
На мою думку причина голоду – влада забирала зерно.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Вирощене в полі, на городі у людей забирала держава.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Від влади були винагороди.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ні, не було, влада забирала силоміць.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
До людей застосовували покарання, побиття, арешти, виселки.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Так, мали.
Як люди боронилися?
Вони не боронилися, бо знали, що їх можуть побити або арештувати.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, не можна, тому що вони знаходили і відбирали приховане зерно, овочі, продукти.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Хто не помню, а шукали скрізь, переривали все.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Їх було не багато: коли приходили 2-3, а було і до 10.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти не можна було заховати, вони все знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, але не дуже багато.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали не тільки продукти харчування, а й інші речі: одяг, худобу.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
«Закон про про п’ять колосків» – це коли люди собирали колоски, після жнива, але якщо їх впіймають, то дуже строго карають: відправляють на каторгу, убивали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля охороняв об’їждчик, а колгоспні комори – вартові.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, конфіскували їхнє майно, худобу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В лісах.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили збирати зерно, продукти в ніч, але й були випадки, коли ходили й вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато раз.
Коли почали помирати від голоду?
З 1932 року по 1933 рік.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Багато сиріт помирало з голоду, бо держава ними не опікувалась.
Хто не голодував у селі і чому?
Активісти. Вони забирали у людей і брали собі.
Хто зумів вижити?
Зуміли вижити ті, хто жив біля лісу, в кого була худоба. Ті, хто могли вкрасти щось у колгоспі.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали, але більшість ділились у своїй сім’ї.
Які засоби вживали до виживання?
Ходили до лісу, крали, їли ягоди, їздили по хліб до Москви.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Різні трави, ягоди.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Акація, кульбаба, варили чай з різних трав, липовий цвіт.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Диких кабанів, зайців, качок.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Так, можна.
Чи був голод у містах?
Був, але не такий як у селах.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Торгсін – це обмін дорогоцінних речей на продукти харчування.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Людей померло дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Підвода збирала померлих від голоду і вивозила на кладбище.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні, не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так, поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз поминають і згадують померлих від голоду, але колись це не дозволяли.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, є.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, знає. Розповідали про це своїм дітям, онукам, сусідам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Державна влада, яка правила у 1932-33 роки.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).