Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 10.09.2005 р.;
Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;
Респондент: Євтушенко Марія Іванівна, 1913 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Євтушенко Марія Іванівна, 1913 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю, люди дуже мерли. Я звозила мертвих на підводах. Скидали в яму. Я була ше дівкою, моя мама працювала в яслах, то приносила нам молоко, затірку, ходили на буряк. Було іде людина і впала (вмерла від голоду).
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Відбирала все влада. Що було в людей – те й висипали. Хоч люди й ховали, але все знаходили й відбирали.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Були «комнезами» в активах. Теж були бідні.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не били. А засуджували. Кудись висилали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю, бо не били і не вбивали.
Як люди боронилися?
Ховались.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Все рівно знаходили і відбирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Актив, «комнезами».
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили по три-чотири чоловіки. Лякали.
Де можна було заховати продукти харчування?
У ніч ховали, під піччю, копали ями і в ті ями, у льоху.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали похльобку, але від неї люди пухли. Ще трохи давали хліб.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Мабуть, нічого такого не брали. Головне відбирали хліб.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Ми ходили збирали на полях колоски, а за це судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Забороняли. Не можна було в колгоспі красти.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі були.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні. Були середняки, які не хотіли йти. А наш тато сам пішов у колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Вони чимось лякали, щоб люди йшли в колгосп.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Наш тато сам відвів коня у колгосп, а де люди ховали я не чула.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили вдень, щоб бачити де шукати.
Скільки разів приходили до хати?
Часто ходили.
Коли почали помирати від голоду?
Вже у 1933 році, коли викидали зерно у Дніпро.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Вони були в яслах, але теж помирали, бо й там не було чого їсти.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, що відбирали хліб.
Хто зумів вижити?
Певно в кого була корова. Середняки.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Дуже допомагали. Ділились молоком і чим було.
Які засоби вживали до виживання?
У жнива крали колоски. Їли калачики, паслися, як гуси.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Комірники допомагали біднішим родичам.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Виминали колоски, калачики, городній молочай. Їли все, що було можна.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Листя з липи, бо з берестка колюче, а з вишні гірке. Їли листя яблуні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
На полі ловили ховрахів.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Одяг збували, ходили аж до Києва.
Чи був голод у містах?
Певно, що і у містах був голод.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю, але дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нас так: матері їли своїх дітей. Була одна жінка, то бачили як вона відрізала в дитини вуха. А в іншу сім’ю запросили переночувати хлопця та хотіли його з’їсти, але він утік.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Я і звозила, і ховала. Робила в колгоспі. Дали мені коней, то я возила померлих на кладовище, а там усіх скидали в яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили – писали трудодні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі, але зараз їх не видно.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Як є рідні, то поминають, але не дуже. Наш тато похований у братській могилі. Я поминаю його на проводи.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминали, де правилося у церквах.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).