Місце запису: с. Фролівка, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 2003 р.;
Хто записав: Крикніцький Олександр;
Респондент: Яцик Галина Максимівна, 1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Яцик Галина Максимівна, 1928 р. н., проживала у селі Фролівка Миронівського району Київської області.
Ну, що я можу тобі розказати. Було страшно. Не дай Боже пережити це ще раз всім нам.
Ховали від тих комсомольців все, що могли і куди могли: закопували на городі. Клали під підлогу, під стелею ховали. Але вони і там знаходили, відбирали. Сльози, мольби, прохання нічого не допомагало. От так і голодували. Ходили голодні як щепки.
Що ми їли. Та їли все, що бачили. Я була ще дуже мала, тому весь час сиділа вдома. А мати з батьком, братиком і сестричкою ходили, щось шукали. Нам дуже повезло з сусідами. У Йона, що жив зліва, була корова і її у нього не відобрали. Казали, що мав добрих друзів у сільраді. А Стефанович так добре сховав мед, що його так і не змогли знайти, хоча знали про його існування і заходили до нього постійно. Так той дасть сироватку, інший меду трошки – ми з водичкою розбавимо та й п’ємо так. А взагалі їли й кропиву, і мишей, і котів, траву, будь-які ягоди та важко все перелічити. Що було, то і їли. Тяжко було не тільки від цього. Я довго не могла зрозуміти що сталося, чому ми так живемо. На всіх було страшно дивитися, майже не розмовляли. Ми часто плакали і мама разом з нами. Ох, важко було.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).