Місце запису: невідомо.
Дата запису: 13 серпня 2009 р.
Хто записав: Щербина Микола Миколайович.
Респондент: Ясинова Ганна Данилівна, 1923 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 проживала в селі Зелена Діброва Городищенського району Черкаської області.
Повертаючись до 1933 року хочу згадати про таких людей як Анчевський Микола, по батькові не пам’ятаю. Кажуть, що він приїхав з Польщі із сім’єю і працював колись у пані Браницької. В його було багато дітей і померла його дружина. Він взяв дітям за матір іншу жінку, її звали Федорею, вона теж працювала у Браницької. Мати мені розказувала за їх, що вони були розумні люди, мали дітей-синів: Бронік, Алесь, Петро, Степан, Іван; та дочок: Маня, Зося, Ядвіся. Я їх всіх пам’ятаю, особливо ж цього Миколу, який у Голодомор працював у млині. Ми були малі, голодні. Посідаємо біля млина, плачемо, їсти просимо. А він виходив із совком і давав кожному по жмені. Бувало, що ми те зерно відразу і їли.
Цим самим ми потроху оживали, земний уклін йому, мені шкода, що я не знаю, де він похований. Вони разом із цією мачухою виростили усіх цих дітей, і всі діти у нього були розумні, а жили вони дуже бідно, кожен знаходив сам собі дорогу, а ще, крім цих дітей, у них народилась дочка Ганна.