Місце запису: с. Залізничне, Гуляйпільський р-н, Запорізька обл.

Дата запису: 01.10.2005 рік.

Хто записав: Сокол Катерина Станіславівна.

Респондент: Винник Іван Микитович, 11.09.1935 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 років родина респондента проживала у селі Залізничне Гуляйпільського району Запорізької області

 

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 років?

Так. Розповідали мама і тато.

Які на Вашу думку мали бути причини голоду?

У людей забирали пшеницю, все що було на користь государству.

Якщо відбирали в людей вирощене, то хто це був?

Радянська влада.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Була винагорода–їжа.

Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

Ніяких документів. Просто казали: «Советска власть».

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилки, арешти?

Ні.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб?

Не мали.

Як люди боронилися?

Ніяк.

Чи можна було приховати якусь частинку зерна, продуктів, овочів?

Ховали. Багато чого закопували в землю. Але знаходили і забирали.

Хто і як шукав заховані продукти, як їх звали?
Гражданські шукали. Шукали кругом – на городі, в коморах, шастали по всіх будівлях, заглядали куди тільки могли. Знаходили все, що було.

Скільки їх приходило до хати і хто це був?

Два, три мужика з бричкою на яку все закидали.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували, ховали під пол, у пєчку, у стіни.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Ні.

Забирали лише продукти харчування, чи й інші речі?

Раньше нічого не було: ні кроваті, ні стула. Їли з однієї миски, спали на підлозі встеленій сінцем.

Що таке “закон про 5 колосків”? Чи чули Ви про нього?

Да при нашій пам’яті навіть це було. Судили того, хто собирав на полі колоски, які остались на степу. Нашого сусіда посадили на 5 років. Він був трактористом.

Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?

Заставляли дітей, старих збирати і віддавати в комору. А собі – ні.

Хто охороняв поле, колгоспні комори?

Поле охороняли об’єзчики на конях, кого впіймають– за “шкуру” і у міліцію. Комори стерегли сторожа.

Чи люди хотіли йти добровільно в колгосп?

Заставляли йти. Вигонили, заходили в хату. Єслі не підчинялись – висилали на Сибір. У кого була маленька грудна дитина, то приходив бригадір і казав, щоб брали дитину і йшли працювать, бо раніше дитсадків не було.

Чи змушували людей йти до колгоспу?

Так!

Де переховували худобу, щоб не забрали до колгоспу?

Ховать не можна, бо забирали силою в колгосп. Бувало, що й оставляли.

В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?

В основном зутра. Вони приходили в якесь село. Починали зутра, а закінчували пізно ввечері. Бувало це тривало 3-4 дні.

Скільки разів приходили до хати?

Не знаю.

Коли почали люди помирати з голоду?

Через декілька місяців від початку голоду.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Ні. Вони блукали по вулицях і помирали з голоду. Ніхто не допомагав, бо своїх дітей було багато. Та були случаї, що їх забирали люди до себе.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, що одбирають їжу і ті, хто міг ретельно заховать харчі, міліція.

Хто зумів вижити?

В нашій сім’ї була корова, ми зуміли вижить. Молоко носили у совхоз червоний. Мама міняла молоко на макуху.

Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Ні.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які меньше голодували?

Так, свої трохи ділилися. 

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу, щавель – пекли: різали, потім парили, без муки або з мукою робили ліпеники. Коріння ми не їли. Весною збирали мерзлу картоплю і варили бульйончик.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Ми таке не вживали.

Яких диких птахів, тварин, плазунів вживали?

Горобців, граків, їжаків, сусликів, зайців, якщо могли знайти.

Чи можна було щось купити в місті чи виміняти?

Можна, в кого було за шо, бо на базарі дуже дорого.

Чи був голод у містах?

В містах краще жили, чим в селах, але голод був кругом.

Чи знаєте ви, що таке  “торгсін”?

Ні, не знаю.

Скільки людей померло в селі, чи є такі відомості?

Померло дуже багато – більше половини.

Чи відомі випадки людоїдства в Вашому селі?

Так, чув.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Родичі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі місця захоронених людей від голоду?

Були кладовища.

Чи поминають їх на “проводи”, “гробки”, “зелені свята”?

Звичайно.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві тепер і за часів радянської влади?

Не знаю. Та думаю, що так.

Чи є у Вашім селі церква, до якого патріархату вона відноситься?

Є, в Гуляйполі.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Так.

Чи знає сучасна молодь із села про голод 1932-1933 років? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?

Я думаю, що сучасна молодь із села знає про голод. Я розповідав дітям та онукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Власть.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду