Місце запису: м. Гуляйполе, Гуляйпільський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 01.10.2005 р.
Хто записав: Сокол Катерина Станіславівна.
Респондент: Винник Іва Микитович, 1935 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала в місті Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так. Розповідали мама і тато.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
У людей забирали пшеницю, все що було на користь государству.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Радянська влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були винагороди – їжа.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів. Просто казали: “Совєтска власть”.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ні.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали. багато чого закопували в землю. Але знаходили і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Гражданські шукали. Шукали кругом – на городі, в коморах, шастали по всіх будівлях, заглядали куди тільки могли. Знаходили все, що було.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Два, три мужика з бричкою, на яку все скидали.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували, ховали під пол, у пєчку, у стіни.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ні.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Раньше нічого не було: ні кроваті, ні стул. Їли з однієї миски, столи на підлозі, встелений сінцем.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Да при нашій пам’яті навіть це було. Судили того, хто собирав на полі колоски, які остались на степу. Нашого сусіда посадили на 5 років. Він був трактористом.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Заставляли дітей, старих збирати і віддавати в комору. А собі – ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля охороняли об’їздчики на конях, кого впіймають за шкуру і у міліцію. Комори стерегли сторожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Заставляли йти. Вигонили, заходили в хату. Єсли не підчинялись виселяли на Сибір. У кого була маленька грудна дитина, то приходив бригадир і казав, щоб брали дитину і йшли працювати, бо раніше дитсадків не було.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ховати не можна, бо забирали силою колгосп. Бувало, що оставляли.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В основному з утра. Вони приходили в якесь село. Починали з утра, а закінчували пізно ввечері. Бувало це тривало 3-4 дні.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли почали помирати від голоду?
Через декілька місяців від початку голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні. Вони блукали по вулицях і помирали з голоду. Ніхто не допомагав, бо своїх дітей було багато. Так були случаї, що їх забирали люди до себе.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, що одбирали їжу і ті, хто міг ретельно заховати харчі, міліція.
Хто зумів вижити?
В нашій сім’ї була корова, ми зуміли вижити. Молоко носили в совхоз червоний. Мама міняла молоко на макуху.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, свої трохи ділилися.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, щавель – пекли: різали, потім парили, без муки або з мукою робили ліпеники. Коріння ми не їли. Весною збирали мерзлу картоплю і варили бульйончик.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Ми таке не вживали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців, граків, їжаків, сусликів, зайців, якщо могли знайти.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна, в кого було за шо, бо на базарі дуже дорого.
Чи був голод у містах?
В містах краще жили, чим в селах, але голод був кругом.
Що таке торгсін?
Ні, не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Померло дуже багато – більше половини.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, чув.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Звичайно.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю. Та думаю, що так.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, в Гуляйполі.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я думаю, що сучасна молодь села знає про голод. Я розповідав дітям та онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Власть.