Місце запису: с. Майське, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: Ямпольська Валентина Тарасівна
Респондент: Тупало Лідія Миколаївна 25.01.1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Новомиколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Голод 1932-1933 рр. пам’ятаю дуже добре, бо мені було сім-вісім років. В нашому селі тоді добре вродили буряки, квасоля. Зерна в коморі не було. Але тато з мамою працювали в колгоспі, там їм видавали потроху хліба і вони ділилися з нами навіть скориночкою.
У 1932-1933 рр. взимку в нашому селі мало людей вмерло. Але я пам’ятаю, як до нас прийшов чужий чоловік просити їсти, та в нас не було; він вийшов за поріг і вмер. Людей, які не голодували, не було, бо всіх морив голод. У 1932 році помер дід-сусід і молодий, а бабка залишилась; люди, в основному виживали, але були пухлі. Якось сусідка знайшла на городі мерзлий буряк і повідомила про це всіх. Люди збирали насіння із сорго, пекли маторженики та їли їх. Збирали ягоди, варили борщ з кропиви, коріння не їли. Як стали з’являтися ховрашки, тоді їли і їх.
Посіви на полях охоронялися. І пам’ятаю зі слів своєї мами, що дві жінки з нашого села були засуджені за збирання колосків у полі.