Місце запису: с. Беєве, Липоводолинський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 05.09.2008 р.
Хто записав: Валюх Тетяна Дмитрівна.
Респондент: Цюпка Кіндрат Андрійович, 1912 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Беєве Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 років?
Я його не тільки пам’ятаю. Я його переніс.
Які на вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада.
Не було ніякої засухи, а просто у 32 році намолотили, а в люде забрали все до грами.
Якщо відбирали у людей вирощені в полі, городі, хто це робив?
Огородини не відбирали. Люди картошку поїли, а шкурки садили.
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей?
Був представник з Москви, одягнений в кожаний плащ, з револьвером. У кладовщика відбирали ключі, а самі вибирали все до зернини.
Хто з вашої родини або сусідів помер у Голод? Чи знаєте ви де вони поховані?
Батько похований у Цвітущому, але він помер пізніше, після голодовки.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Арештів не помню.
Чи мали зброю ті, що хотіли відібрати хліб у людей?
Зброя була в кожного представника з Москви. Москва на це випустила 25 тисяч курсантів. Сталін заключив договір на поставку хліба і його відбирали.
Чи влада збирала лише зерно, чи інші продукти?
Забирали зерно і борошно.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховать було не можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Ходили і шомполами протикували на городі землю й питали: “Де ти закопав?”
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Представітєль з Москви і 2 чи 3 з наших, що були з комуністів.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали так (намагалися закопати у землю).
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
У колгоспі була така колотуха. Таку варила мати моєї Уляни. Варила її і хто вийде на роботу давали ковшик тієї похльобки.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Усе оддали в колгосп і коні, і культиватор й плуг. І цілий день ходиш за конем, ореш, додому й деш ледь ноги волочиш, бо вимагали щоб виорав гектар, а воно виходило тільки десь 60-сотих.
Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Мій батько й сидів за ці колоски. Пришли з села тітка Галька й Глухова Марія, а у платках принесли колоски, а тут побачив об’єздчик Грицько Горобець і за ці колоски батькові дали три годи тюрми й тим жінкам теж.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Ні не дозволяли. Було заборонено.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єздчики.
Чи люди хотіли добровільно іти в колгоспи?
Це все було добровільно…
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Колективізація була в 30-х роках. Собірали в селі збори голова сільради і секретар. Виступав представник із Москви, щоб землю оброблять колективно, а тоді вже в кінці питає: “Ну, хто перший запишеться? Мій батько Андрій Макеєвич каже: “Пиши мене”, а інші (хто був багатший) не хотіли йти.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не переховували.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили, коли молотять (від серпня й до жовтня).
Коли почали люди помирати з голоду?
Помирати почали в 33-му. В 32-му в декого були ще якісь запаси, а в 33-му поки не вродила огородина ні в кого не було й пилини в хаті. У нас був бересток, так ми його продали на сволок людям за торбинку сухарів.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сироти були. Багатші люди (дехто) забирали їх до себе, щоб пасли їм гусей, а за те давали щось попоїсти.
Хто не голодував у селі і чому?
Якщо в кого були родичі у городі, то трохи помагали.
Хто зумів вижити?
Ті, хто виїздив по городах. їхали в Донбас, Дніпропетровськ.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не ділилися ніхто нічим, бо не було чим.
3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Ми брали траву, сушили, товкли у ступі, як була мука, то додавали муки туди й пекли з такого. (Використовували кінський щавель, липове листя, спориш).
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
У кого було руждьо, то стріляли ворон і їли.
Чи можна було щось купити в місті, виміняти?
А шо ти поміняєш. У городі те рядно, що з села воно нікому не нужне.
Чи був голод у містах, хто з вашої родини виїхав тоді в місто?
В городі голоду не було. Я сам виїздив в Макеєвку. Там був хліб по картонках.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Мені таке невідомо.
Чи відомі випадки людоїдства у селі?
Таке було, що людоїдство, ну в нашому селі я такого не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їх тільки закопували. Гробу не було.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
По моєму ніхто нічого не платив.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
Я таких місць не знаю. Пам’ятаю тільки про Ношу. Він ішов дорогою до Лобушків, попросить хліба, бо ті були багатші, й не дійшов. Так на дорозі присів й помер. Так його (я бачив) так біля дороги й закопали. Без гробу, просто поклали у землю й накрили сірячиною.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Раніше була в кожній хаті так звана “Граматка”. Це там написано де і хто помер. їх виносили ті граматки на кладовище, а батюшка зачитував у поминальний день.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. До московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Так.
Чи знає сучасна молодь села про Голод 1932-1933 р.р., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Ето било винне правітєльство і Сталін.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Знаю. Торгсін. Ето собірали золото. Здавали золото в спеціальні магазіни.