Місце запису: с. Трипілля, Обухівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 16.08.2003;
Хто записав: Косенко Олена Володимирівна;
Респондент: Трухла Валентина Семенівна, 1936 р. н.
Розповіла про Голодомор в селі Трипілля Обухівського району Київської області, під час масового штучного голоду 1946-1947 рр. Трухла Валентина Семенівна, 1936 р. н., проживала в селі Трипілля Обухівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1946-47 роках?
Пам’ятаю 1946-47 рр.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Це було після війни і неврожай. Время було трудне. Все не вродило, то геркулес крутили їли, картоплю десь на полі гнилу шукали їли, бо не було чого де взять, жолуді їли, з овса висівку пекли.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
А хто ж робив? Власть робила післявоєнна.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Було. Судили. Забирали. Ми на поле ходили колоски збирарть, то як голова побачить – то судить будуть, або в колгоспі було мати колосочок візьме, то матері хліба не дадуть.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Які там документи? Що хотіли те й робили. Тоді документів не було. Тоді власть була – як зараз оце, хто що хотів, те й робив.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Було. І висилали, і судили, і били, і закривали на сутки, а то й більше.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали. Пооставалось після війни. Вони те поховали. Або палили хто винен, то хату підпалить, то й хата згорить. І зброя була в них.
Як люди боронилися?
Як оборонялись?! Заплакала, та й усе. Якщо засудили, то треба було йти і відсижувати.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не було куди приховувати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Поліцаї. Було баба іде до Києва пішки, візьме якусь хустку, щоб виміняти, то їх там кого Кончої Заспи перестріне поліцай і позабирають усе чисто.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
І три, і чотири. Вони вже померли, або їх повиселяли.
Де можна було заховати продукти харчування?
А де ти їх заховаєш? Крім погреба.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали по півкіла ячменя. А так нічого не давали. Тілько як украдеш, то маєш.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все, що було.
Що таке закон про «про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чули. П’ять колосків украдеш і тюрма тобі буде.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Але крали. Було баба піде пізно на буряки, щоб бурячок взяти, а гляди голова іде, то ми в яр заховаємося, поки він проїде і несем два або три буряки додому.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Були охоронці. На полях і коло комори на конях їздили об’єзчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Примушували. Наприклад, якщо не підеш в колгосп, то одрізували землю і люди йшли в колгосп за півціни.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Як я вже сказала – змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де ти їх сховаєш? Прийдуть, заберуть, а може тобі якусь копійку дадуть.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вночі, і утром бувало.
Скільки разів приходили до хати?
Раз прийдуть – не віддаси, то й 3, і 4, і 5 разів прийдуть. По всякому бувало.
Коли почали помирати від голоду?
Як вже не було чого їсти. Пухли і помирали.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто не опікувався, погибали.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували тіки поліцаї, голова колгоспу, сільради.
Хто зумів вижити?
Ті, кому було трохи легше, не їв того, що ми їли, то й вижив. Поліцаї, голова. А такі люди мерли, бо не було чого їсти.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися. Було таке. Було підеш на поле, назбираєш гнилої картоплі, напечем у печі і їмо гуртом всі.
Які засоби вживали до виживання?
Якось перебивались, там те з’їси, а там те. А більшість люди мерли, бо голодні були.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
А які тоді родичі були! В нас не було. Просто ділилися з людьми і виживали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
І пасльон їли, і яблука гнилі, і все, що попало. Тоді не так було як зараз.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
І качки якісь були. І жаб їли. Я правда не їла, але були люди, що їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
В нас, наприклад, нічого не можна було виміняти. А було люди поїдуть в Германівку або в Миронівку, виміняють якогось зерна, та коржа спечуть.
Чи був голод у містах?
Був скрізь. Але не всі голодували.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато в голодовку померло. Ми ж не пересчитаємо їх усіх.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Було таке. Там де був Рибколгосп, там голова колгоспу, там баба діда з’їла. А ми були малими, і коли бабу забирали, то ми бігли й кричали: «Людоїдка!»
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі. А хто в саду, а хто й під хатою. Де приходилось.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто не платив їм.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Є, але ці могилки вже дуже старенькі, тому й не всі про них знають.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер згадують і поминають і в книжечки записували.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є в нашому селі церква. До Московського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Є, і хрести, і оградки, пам’ятники.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1946-47рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Німці винуваті.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Ні не чула про таке.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).