Місце запису: с. Бурківці, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 15.10.2005 р.
Хто записав: Ящук Галина Петрівна
Респондент: Тарнавська Марія Гнатівна, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Тарнавська Марія Гнатівна, 1926 р. н., проживала у селі Бурківці Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неврожайний рік.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Комнезанівці.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знає.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання податків?
Не знає.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не пам’ятає.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Залізними прутами шпигали, де свіжа земля.
Як люди боронилися?
Люди не мали сили боротися, бо були спухлі від голоду.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Де можна було сховати – скрізь шукати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятає.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
7-8 чоловік – сільські люди.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не було що ховати, бо кукурудзу забрали, а варили осередки.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали із столової варену сочовицю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Корів не грабували, речей не забирали, тільки зерно, але крали злодії.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Із слів батьків знає, що судили за кілька колосків.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комсомольці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ішли добровільно, але не всі. Багатші, заможніші, вичікували, але потім все-таки здавали свій реманент у колгоспне господарство.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знає такого випадку.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Неодноразово.
Коли почали помирати від голоду?
Дуже вмирали весною 1933 року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Був патронат, куди забирали дітей-сиріт.
Хто не голодував у селі і чому?
Керівний апарат.
Хто зумів вижити?
В кого була корова і картопля.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Кожне старалося вижити, не допомагали, бо не було чим.
Які засоби вживали до виживання?
Ніяких.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У всіх були діти, не було чим допомогти.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Коріння лопухів, листя, кору, листя шовковиці, калачика і багато іншого.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Терли коріння на муку і варили мамалигу.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Собак, голубів, горобців і інші.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Їздили у Жашків міняти.
Чи був голод у містах?
Не знає.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знає.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знає.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не пам’ятає, але напади були.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі, в общому кагаті.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Давали пайок.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Да. Кладовище.
Чи поминають їх на Проводи, Зелені святки, Гробки?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ні. Тільки в теперішній час.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, на кладовищі Хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Державу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).